заради інтересу подивилася по словниках - начебто, в українському, польському і чеському такого немає, там корінь "кумп" = "компаньйон" (в значенні "дружок, товариш по чарці"), в сербському взагалі нічого схожого не бачу, в російській (по Фасмеру ) теж такого кореня немає, в латиською є kump-t - "горб". більш детально нічого не скажу, заради з'ясування історичної правди треба дивитися лексику місцевих діалектів.
страўнік, орган стрававальнага апарата.
у кароў:
трибух (трабух) м. - агульн. (ЛАБНГ, СПЗБ, Мат. Апит.),
трибушша н. Збірна. - Слаўг. (ЛАБНГ),
тронбух м. - Добрий. (ЛАБНГ),
кіндзюк м. - Брасл. Лід. Шчуч. Навагр. Дзятл. Карел. Капилов. Клецьк. Слуць. Асіп. Івац. Житк. (ЛАБНГ, СПЗБ),
кендзюх м. - Бяроз. Іван. Драг. (ЛАБНГ),
клендзюх м. - Кобри. (ЛАБНГ),
каўбух м. - Маг. р. (ЛАБНГ),
кеўбух м. - Жлоб. (ЛАБНГ),
кельбух м. - Реч. (ЛАБНГ),
колбух м. - Чач. (ЛАБНГ),
коўб м. - Барис. (ЛАБНГ),
коўбік м. - паўдн.-УСХ. з. (ЛАБНГ),
каўдун м. - ЗАХІД зах.-пал. м (ЛАБНГ, ЖНС),
цельбух м. - Кобри. Бяроз. (ЛАБНГ),
цяльбух м. - Реч. Добрий. (ЛАБНГ),
юць (Юц) м. - Кобри. Драг. Іван. (ЛАБНГ),
страўнік м. - Касц. Хойна. (ЛАБНГ),
Бачук м. - ПІН. (ЛАБНГ),
Бенюк м. - Люб. Стіл. (ЛАБНГ),
бебух м. - Гарадоц. Лун. (ЛАБНГ),
бобік м. - Лун. (Шаталава),
кучук м. - Шчуч. Маст. (ЛАБНГ, СПЗБ),
Куцюк м. - Брил. Докша. (СПЗБ),
Кутирев м. - Клім. (ЛАБНГ),
кірух м. - Малар. (НЛ),
сичуг м. - Буда-Каш. (ЛАБНГ),
трубло н. - Рас. (ЛАБНГ),
стравіцель м. - АШМ. (ЛАБНГ),
кнігі, кніжкі мн. 'Кніжкі ў страўніку карів' - агульн. (СПЗБ, НС, Нар. Сл-сць, З нар. Сл. Шаталава);
у цялят:
трибух м. трибушок м. памянш. - агульн. (ЛАБНГ),
кіндзюк м. - Шчуч. Лід. Дзятл. Карел. Івац. Нясв. Слуць. Асіп. Житк. Акц. (ЛАБНГ),
кендзюк м. - Бяроз. Драг. Іван. (ЛАБНГ),
календзюх м. - Кобри. (ЛАБНГ),
каўбух м. каўбушок м. памянш. - Маг. р. поўдзень Мен. р. Гом. р. (ЛАБНГ),
кеўбух м. кеўбушок м. памянш. - Жлоб. (ЛАБНГ),
кельбух м. - Реч. (ЛАБНГ),
кеньбух м. - Ельск. (ЛАБНГ),
коўбік м. - Крич. Раг. Петро. Калінк. Маз. Лельч. Лоеў. (ЛАБНГ),
каўдун м. - Кам. Пруж. Берасц. Бяроз. Малар. (ЛАБНГ),
цельбух м. - Бярез. Реч. (ЛАБНГ),
цельбушок м. памянш. - Реч. (ЛАБНГ),
юць (Юц) м. - Драг. Іван. (ЛАБНГ),
малочнік м. - Верхнядзв. Брасл. Ушацький. Леп. Тал. Валож. Пух. Бял. Карм. (ЛАБНГ),
млечнік м. - Шарк. (ЛАБНГ),
Бенюк м. - Люб. Стіл. (ЛАБНГ),
бебух м. - Гарадоц. (ЛАБНГ),
бебашак м. - Лун. (ЛАБНГ),
сичуг м. - Шум. Старадарож. Пін. (ЛАБНГ, СПЗБ),
сачок м. - Ваўк. (ЛАБНГ),
кучук м. - Маст. (ЛАБНГ),
кутирок м. - Клім. (ЛАБНГ),
каўпачок м. - Лун. (ЖНС);
у свіней:
трибух м. трибушок м. памянш. - агульн. (ЛАБНГ, СПЗБ, Мат. Апит.),
кіндзюк м. - Бар. зах.-пал. м поўдзень Мен. р. (ЛАБНГ, СПЗБ, НС),
клундзюк м. - Мёр. (ЛАБНГ),
календзюк м. - Кобри. (ЛАБНГ),
каўбух м. каўбушок м. памянш. - паўдн.-УСХ. з. (ЛАБНГ, СПЗБ, Мат. Мен.-малий. Мат. Маг. Станкевіч),
каўбун м. - Черик. (ЛАБНГ),
коўб м. - Барис. Круп. Лельч. (ЛАБНГ, СПЗБ, НЛ, НС, Шаталава),
коўбік м. - паўдн.-УСХ. з. (ЛАБНГ, СПЗБ, ТС, НС, Шаталава),
кеўбух м. - Жлоб. (ЛАБНГ),
кельбух м. - Реч. (ЛАБНГ),
каўдун м. - ЗАХІД зах.-пал. м Беластоц. р. (ЛАБНГ, СПЗБ),
цельбух м. - Бяроз. Кобр. Добрий. (ЛАБНГ, НС),
цяльбух м. - Реч. (ЛАБНГ),
юць м. - Драг. Кобр. Іван. (ЛАБНГ, ЛП),
страўнік м. - Касц. Хойна. (ЛАБНГ),
Бенюк м. - Люб. Стіл. (ЛАБНГ, СПЗБ),
Бобух м. - Гарадоц. (ЛАБНГ),
Бачук м. - ПІН. (ЛАБНГ),
Гапка м. - Лун. (ЛАБНГ),
карук м. - Житк. (ЛАБНГ),
Кутирев м. - Клім. (ЛАБНГ),
кутень м. - Кобри. (ЛАБНГ),
кучук м. - Маст. (ЛАБНГ);
у птушак:
пуп м. пупок м. - агульн. (ЛАБНГ, СПЗБ, Станкевіч),
пупец м. - Бяроз. Драг. Іван. Пін. Стіл. Житк. (ЛАБНГ, Шаталава),
пупец м. - Стіл. (ЛАБНГ),
пуповіна ж. - Лях. (ЛАБНГ),
пупро н. - Стаўб. Бар. Лях. (ЛАБНГ, СПЗБ),
кундзюк м. кундзючок м. памянш. - злодія. Дзятл. (ЛАБНГ),
коўб м. - Круп. Бар. Хойна. (НС, Шаталава),
коўбік м. коўбічак м. памянш. - Калінк. Лельч. Ельск. (ЛАБНГ),
каўбучок м. - Люб. (ЛАБНГ),
Жорна мн. жаронци мн. - Брасл. (ЛАБНГ),
жаронкі мн. - Латгал. р. (СПЗБ),
трибух м. трибушок м. памянш. - Гарадз. (ЛАБНГ),
камянушка ж. - Маз. (ЛАБНГ);
у шчупака:
Ксень м. - Стіл. (ТС).
інтеренсо. дуже інтеренсо.
але якось тут не видно розвитку кореня "кумп", про який ми говоримо.
або це просто так, для загального розвитку?
для спільного. в білоруській мові слова не просто слова, вони часом несуть друге значення. наприклад "пеўнiк" (півень, він співає), порхаўка (гриб дощовик, в сухому стані, якщо на нього наступити, він пурхає, тобто перетворюється в пил). гарелка (горілка) - горіла вода (щось, що гріється на вогні). паляванне (полювання в полі), палешукi (живуть біля лісу), завушнiци (сережки), сьвяткаваць (святкувати), маёмасць (нерухомість), ў гару (вгору).
таке "друге значення" несуть слова будь-якої мови. це зовсім не подвійний сенс, а, навпаки, очевидний, коли зрозуміло, яке значення несуть частини, з яких слово складено. "Ведмідь", наприклад, "полісся", "дирокол", і т. Д.
а пальник / горілка - зовсім не те, що гріється. це однокореневі до "горючий", "горіти" - вода, яка палить. см. наприклад, тут. самий нижній рядок, і етимологія "горіти" на слід. Стор.
але це вже зовсім інша кухня.
назва посади - "кумпяк (білоруська сиров'ялена свинина)".
тобто хто завгодно міг би написати про "єврейський латкес" або "чеські брамборак", або "швейцарські рёшті", або "білоруські драники", але у випадку з талерки (тобто йому це робити) - не можна. тому як тут до нього упереджене ставлення. не дивлячись на те, що може бути чувак і правду каже.
сподіваюся, це лікується. часом і результатом.
"Тяжка доля у білорусів, суцільна пакута" - Не переживайте, виберемося :)
А Ви самі-то не з наших країв будете? А то почитав Ваші коментарі, і нагадали вони розмови тих, хто з країни звалив, і намагаються її обоср..ть з голови до ніг більше інших. До речі, по-моєму Ви колись писали, що мовляв Вас "справжні білоруси" "справжнім Зубрин м'ясом" пригощали. Я так зрозумів справу в Америці було, і це був бізон? Або я щось переплутав і це вобще не Ви були? А то крабів тут багато всяких.
А що на неї дивитися, на карту. сьогодні так намалювали, а завтра по-другому.За прикладами далеко ходити не надо.Но пам'ятати про те, що Вітебська, Гродненська, Бресткой область перед війною інші підпорядкування мали, треба.
Кухня. Вона буває для бідних і для багатих, тим більше зараз, а всі ці "кулінарні камасутри" від лукавого.
Мають важко Ваш сайт. У Вас що комплекс виділитися? Навіщо на чорному тлі білими літерами? Талерки нехай Вам пояснить.
Черв'яки. що Ви намагалися зробити називаються шпецле (Spätzle).
До речі найцікавіше, що саме талерки мені те ж саме говорив про колірну гамму. Та немає ніякого комплексу, може потім і зміню.
Щодо карти і поділу за принципом спроможності я і не сперечаюся. Колись Литва, потім Польща, потім Росія, потім знову Польща, вчора СРСР, сьогодні Білорусь. назви і прапори змінюються, люди і традиції залишаються, хоча іноді і забуваються.
А за наводку на шпецлі спасибі. Схожі закуски, правда компоненти трохи різні, як я зрозумів.
Так на жаль люди-то теж змінюються. Після війни ці террітоіі були заселені. Корінних жителів мало залишилося, хто загинув, кого загинули. На сьогодні можна говорити не про традиції, а про порядок. Їжа в Білорусії набагато смачніше московської. Хліб. ковбаси, молочні продукти все у виграші, ту ж оселедець в Білорусії краще консервують, ніж в Росії.
Щодо шпецле, це німецьке, більше на південь-шваби, баварці, швейцарці. Схоже поляки роблять, кажись галушки називають, євреї теж не відстають.