Важливу роль в діловому спілкуванні відіграє знання особ-ностей культури ведення діалогу, монологу і полілогу.
Діалог (від грец. Dialogos - розмова, бесіда) - форма мови, яка полягає в обміні висловлюваннями двох мовців. Дані висловлювання, найчастіше пов'язані з конкретною ситу-аціей, називаються репліками. Кілька реплік, об'єднаних за змістом відповідно до порушеної темою, утворюють діалоги-чеський єдність - основну одиницю діалогу. Кожна репліка правильно побудованого діалогу обумовлюється попереднім висловлюванням співрозмовника.
У структурі діалогу можна виділити:
-зачин ( «Добрий день!», «Як ся маєте?», «Котра година?», «Скоро Новий рік!» і т. п.);
-основну частину (вона може бути як короткою, так і довгою, і залежно від його змісту, настрої учасників, ситуації бесіди і т. п.);
- кінцівку ( «Пока!», «До зустрічі!», «На все добре!», «Ско-ро буду!» і т. п.)
Для діалогу характерні:
- наявність елементів розмовного стилю мовлення, звернення, повтори, вигуки і запитання;
-націленість на сприйняття партнера по спілкуванню і акти-візація його активності;
-широке використання інтонаційних можливостей мови;
-використання мінімуму словесних засобів вираження, що компенсуються невербальними засобами (мімікою, жестами, поклонами, кивками головою і т. п.);
-спонтанність, незапланованість, відсутні або не-значний ступінь попередньої підготовки (особливо в побутовому діалозі);
-наявність заздалегідь підготовлених питань (для ділової бесіди, інтерв'ю або дискусії), але з урахуванням можливості від-лень від теми, різноманітності обговорюваних тем, оскільки неможливо передбачити характер реплік і реакцію співрозмовника;
-різна ступінь інформативності: діалог може бути як дуже інформативним, так і не інформативним ( «Як по-жива?», «Спасибі, добре!», «Передавайте привіт дружині!», «Обов'язково передам!» і т. п.).
Культура ведення діалогу передбачає врахування даних його ха-характерних особливостей. Однак зустрічаються люди, які не схильні висловлювати свої думки чітко і ясно, вони люблять говорити надмірно довго, марнослів'я, вимовляють багато непотрібних слів і виразів, перетворюючи діалог в монолог. Що ж таке монолог, і в яких ситуаціях ділового спілкування він доречний?
Монолог (від грец. Monos -один і logos-слово, мова) - розгорнуте висловлювання, звернене людиною до інших людей або самому собі (внутрішній монолог) і володіє смисловою завершеністю.
Монологічне мовлення вимовляється в основному з метою:
а) інформування. т. е. передачі знань;
б) переконання, т. е. схиляння до своєї точки зору;
в) спонукання. т. е. заклику до певних дій.
Іноді в одному монолозі можуть бути присутніми всі ці цілі.
Монолог не спрямований безпосередньому співрозмовнику, що не рас-лічений на його швидку реакцію. Монологи найчастіше мають відносну протяжність за часом, різноманітність за словниковим складом.
Полілог (від грец. Роlу - багато, багато і logos - слово, мова) - форма мови, в якій висловлюваннями обмени-ються більш двох співрозмовників. У полілог, що має форму групового спілкування (застільна бесіда, дискусія, нарада, збори, гра і т. П.), Найчастіше обговорюється єдина тема. Він характеризується ситуативною пов'язаністю, нелінійністю, активністю учасників. Для ведення по-лілога надзвичайно важливо в кожен момент обговорення перебувати в курсі того, що говориться, що було сказано іншими учасниками. Це забезпечує можливість на-копления інформації та прийняття ефективного рішення.
Культура участі в полілог передбачає, крім цього, вміння говорити коротко і переконливо, уважно слухати співрозмовників і прагнути їх зрозуміти, вміти ставити і відповідати на питання, відстоювати власну позицію, але при цьому осту-тися доброзичливим, коректним і «не переходити на особистості» .
Таким чином, культура усного та писемного мовлення ділової людини має надзвичайно велике значення в налагодженні ділових відносин, вибудовуванні ефективної кар'єри та особистого успішності. Але не менш важливу роль в цьому відіграє вміння ви-страівать власну мову з урахуванням особливостей існуючих функціональних стилів мови, характеристика яких дається в наступній лекції.
Питання для закріплення і систематизації отриманих знань
У чому полягає відмінність між усною і письмовою мовою?
Охарактеризуйте особливості культури усного мовлення.
Які ознаки характерні для усного мовлення?
Назвіть ряд особливостей наголоси в українській мові.
Які функції виконує письмове мовлення?
Які особливості писемного мовлення?
Охарактеризуйте культуру ведення діалогу.
Дайте визначення монологу, полілогу.
5. Домашнє завдання: А.М. Руденко «Культура мови і ділове спілкування в схемах і таблицях», стр.24-35.