4. Фінансова криза підприємств
Жорсткість бюджетних обмежень для російських підпри-ємств в процесі трансформаційної кризи прийняло такі ос-новні форми:
- дефіцит фінансових коштів для капітальних вкладень і багаторазове зниження їх прибутковості в порівнянні з ефективністю банківського капіталу (нормою відсотка);
- дефіцит оборотного капіталу, перш за все його високолік-видною компоненти, що відображає на мікрорівні загальний грошовий дефіцит в економіці;
- криза платоспроможності, незбалансованість між заборгованістю підприємств і їх ліквідними ресурсами.
Дефіцит оборотного капіталу
У доповіді Федерального управління з банкрутств (ФУБ), який отримав великий резонанс, головна причина неплатежів вказувалася в хижацьке використання директорами великих підприємств позикових коштів і створення дефіциту капіталу, що обслуговує виробництво ( "активи виробництва прибутку"). У трак-товке ФУБ активи виробництва прибутку включають в себе товар-но-матеріальні цінності та аванси постачальникам.
Ця фінансова надбудова має свою особливу логіку руху, яка виявляється, зокрема, у позареалізаційні доходи підпри-ємств від зміни валютного курсу і відсотків по депозитах (більше 20% балансового прибутку промисловості, а на багатьох великих екс-портно-орієнтованих підприємствах - до 50% ). У той же час фі-нансових елемент оборотного капіталу відіграє істотну роль у підтримці процесу виробництва, тобто відчужені повністю від активів виробництва прибутку. Це проявляється в наступних формах:
а) дебіторська та кредиторська заборгованість компенсують дефіцит платоспроможного попиту і грошових коштів; б) перехід до ринку позбавляє гроші пасивної ролі, що належала їм в планової систе-ме, і підвищує значення грошового капіталу в процесі кругооборо-ту; в) у перетворенні рівня ліквідності в критерій виживання і регулятор виробництва.
Недолік високоліквідних оборотних коштів - мікроотра-ються загального грошового дефіциту, але він має і свою специфіку. Перш за все - підтримка ліквідності за рахунок валютних нагромадження-ний і, отже, відносно висока залежність фінансів підприємств від курсу і експорту. З іншого боку, вкрай нез-начительно розміри грошових ресурсів народного господарства в порівнянні з масою грошей в обігу (близько 12-19% агрегату М3 в залежності від типу статистики) і активами банківської системи (6-11%). За даними банківських балансів на рахунках підприємств і організацій знаходиться близько 40% агрегату М3. Це свідченням-і не тільки про приховування підприємствами своїх ресурсів від податкової де-вої інспекції і кредиторів, а й про перекачування коштів з офіційні-альної (напівдержавній) економіки в приватну неформальну, про відчуження банківського сектора від підприємницького.