Почалося все досить банально: бажання відморозитись як-нить по особливому, як наслідок Вели> коробки> аеропорт> очікування.
Далі літак, і концентрований позитив:
Приземлення в єдиному аеропорту Криму і перша колективна відмітка.
Перший прогін вирішили влаштувати до Бахчисарая. Там же розмістилися на нічліг на пару ночей. За цей час трохи побродили по місту. Справедливості заради, варто відзначити, що там дійсно є що подивитися. Сам по собі "старе місто" дуже мальовничий. Вузькі вулички петляють між скель по мальовничому каньйону. Безліч історичних пам'яток: всякі ханські палаци, музеї, храми, якісь зоопарки, виставки, експозиції, та інша культурна дурниці). Та й сам по собі Старе Місто виглядає досить цікаво. Роз'їзд двох зустрічних транспортних засобів за часту утруднений. Парковка на дорозі - взагалі щось екзотичне. Двері / хвіртки будинків / дворів зазвичай розчиняються прямо на проїжджу частину. Місцева кухня приємна, і порівняно недорога. Повноцінно поточити в кафе на чотирьох виходило зазвичай рубль-півтора.
Ну ладно, ми ж тут не туристичний путівник, ми по велосипедам більше. Тому технічно сплавивши дівчат до палацу, вирушаємо з Олександром вивчати місцеві гірські маршрути.
Ну і собсна погнали
Місцеві Трейл виявилися на рідкість офігенна! Такого кайфу на спусках і навіть в гірських сторчма не отримували вже давно. Чуть-чуть подуріти, визначаємо новий азимут. ТУДИ!
І адже не дарма виявилося. Чуть чуть протягнувши вів на горбу в стирчить полку отримуємо ось таку нагороду.
Печерні міста, правда вкочує.
А з самого верху ось такі види на округу.
