Характеристики
Основна особливість стилю «падонків» полягає в навмисному порушенні норм орфографії російської мови (орієнтованих на етимологію) при збереженні графічних принципів читання і в загальному тієї ж фонетичної послідовності. З омофоніческіх способів записи в даній позиції вибирається те, яке не відповідає орфографічною нормі - вживання а замість ненаголошеного про і навпаки, взаємозаміна ненаголошених і. е і я. цц або ц замість тс. тьс. дс. також жи і ши. чя і щя замість жи і ши. ча і ща. щ замість рах і навпаки, йа. йо. йу замість початкових я. е. ю. взаємозаміна глухих і дзвінких на кінці слова або перед глухими (кросафчег), причому замість ф в цій позиції може вживатися ФФ (за зразком старої західноєвропейської передачі прізвищ на кшталт Smirnoff). Поширена також злиття слів воєдино без пробілу (ржунимагу). Іншими словами, це «антинорм», заснована на послідовному (або близькому до такого) відштовхуванні від існуючого нормативного вибору написаний (тобто для того, щоб писати на жаргоні падонков, фактично треба володіти існуючої нормою). Крім того, рідше використовуються засоби, що порушують графічні принципи читання: взаємозаміна глухих і дзвінких не тільки на кінці слова (дафай), а також твердих і м'яких (наприклад, медвед). Останні явища лексікалізованние (пов'язані з конкретними словами).
Крім цього, мова «падонків» включає специфічну лексику - зазвичай загальнолітературними слова, яким приписані особливі значення / вживання (жаргон у власному розумінні слова): таке саме слово падонок. а також вислови на кшталт жжош, аффтар, випий йаду, аццки і т. п.
Цей феномен Рунета близький популярному в англомовному Інтернеті LOLspeak.
Особливу популярність здобула падонківському фраза «Ф Бабруйск, животнае!». Найбільш вірогідна версія походження цієї фрази - творчість контр-культурного письменника Володимира Сорокіна [1] [2]. Також є сумнівна [2] версія походження фрази з творчості Ільфа і Петрова (роман «Золотий Теля»).
Походження назви «Албанська»
Чому? Це Живий Журнал. Американський сайт, а не албанський. І я ж знаю, що Ви говорите на двох мовах. Плюс, бути американцем означає, що інший світ повинен підлаштовуватися під мене. Але це лише моя точка зору.
Перші уроки албанського:
Урок перший. Про букву Х. Х. Це важлива албанська буква російського алфавіту. З неї починається ебланское албанське національне слово «хуй». Слово в народі любимо і часто вживано. ...
А - найважливіша буква Алфавіту. C неї починається назва не менш ебланской країни ніж Албанія - а саме Америка.
Албанська в блозі Мадонни
Вивчити «албанський» також закликали Мадонну. після того як вона, використовуючи програму-перекладач, привітала своїх російських фанатів. назвавши їх «вентиляторами» (англ. fan - вентилятор / віяло / фен, уболівальник / фанат):
Для моїх російських вентиляторів. Я хочу особисто привітати вас до мого blog. Я люблю вас ванти! Ви найкращі! Не забудьте купити мої нові сповіді альбому на поле танцюльки. Виразьте. Чи не придушити. Я помічав ваша присутність тут. Я згадаю ваше м'якосердя.
Пізніше їй допомогли виправити переклад.
історичні збіги
Попередником мови падонков є мова кащенітів, особливої групи людей, що мешкали в ехоконференції Фідонету SU.KASCHENKO.LOCAL. Саме кащеніти першими придумали писати нарочито неправильно. У різний час мова кащенітів змінювався, і в Інтернет, вже під ім'ям «мову падонків», потрапила вже усталена версія мови. В Інтернеті мову практично не розвивався, однак породив безліч стійких виразів.
Послідовником мови падонков можна вважати мову Упячки. хоча цей «мову» занадто специфічний: в основному він вдає із себе суміш декількох окремих слів, що не несуть здебільшого смислового навантаження, наприклад: «Жепь ебріло», «Чочо», «Адінадінадін» і т. д.
поширення
У популярній культурі
Зв'язок із жаргону падонков в літературі, музиці, кіно - не рідкість.
- Пародійна група «The Неподаркі» виконує пісні на жаргоні падонков.
- Група «Аццкая Сотона», пародійний блек-метал. утворилася за мотивами мережевий легенди, виконує пісні на жаргоні падонков [3].
- У пісні «Бабуся запитала» групи «Конвалії» є рядки:
Про це унікальний феномен
Я розповів Гордону на дозвіллі
Гордон відповів мені на модній фені:
«Жжошь, сцуко!»
- У творі Віктора Пелевіна Шолом жаху на мові падонкаф розмовляв персонаж S'liff_zoSSchitan.
можливі прототипи
Перехід від е до йо і від я до йа являє собою процес, частково зворотний історичного процесу виникнення цих букв: буква «е» була введена в 1783 році як заміна «іо», а «я» (вірніше, її попередники юс малий і йотоване а) з'явилася як лігатури εν і ıa відповідно. Втім, фонетичне значення юса малого при його появі було іншим (e носове, а не ja), а крім того, йотований голосні і io використовувалися і після приголосних (де означали один звук), що для мови падонков характерно не завжди.
Фонетично правильна, але орфографічно некоректна запис (так зване «неграмотне лист») існувала починаючи з фонетичних змін XIV-XV ст. (Появи акання, затвердіння шиплячих, оглушення кінцевих, спрощення сполучень), які зробили можливими графічно вірні записи, які не відповідають прийнятій в книжковому листі етимологічної орфографії (як би широкі не були її норми в різні періоди до стабілізації російської орфографії в середині XIX століття). У побутовій писемності (грамоти, приватні листи, графіті), особливо в колі людей, не пов'язаних з церквою або літературою (нехай навіть високопоставлених), така графіка завжди мала широке ходіння; наприклад, Петро I писав матері цариці Наталі Кирилівни. А я, слава Богу, крім цього натсажать себе іншим не стану і поїду по мірі не замешкаф; а Андурскія <Гамбургские> караблі ще не бували. За сем, радастью моя, зравствуй, а я малітвамі твоїми Жіф [4]. Навмисного характеру, на відміну від мови падонков, така графіка не носить, а зазвичай пов'язана з неповним володінням книжкової орфографічною нормою; відповідно не ставиться і завдання послідовного відштовхування від неї (таким чином, на кінці слова при «безграмотному листі» буде набагато частіше писатися -К. чим -р. відповідно до реального вимовою, а спеціальної заміни орфографічного -до на -р не буде, вона можлива лише у випадках гіперкорекції).
У білоруській мові прийнята фонетична орфографія, безпосередньо відображає акання і деякі інші фонетичні зміни, наявні також і в російській мові (див. Орфографія білоруської мови). «О» зберігається тільки під наголосом, при відсутності ж наголоси завжди пишеться «А» (малако), російській ться / ться відповідає ЦЦА (баяцца), деяким подвоєним приголосним відповідають поодинокі (рускі) і т. Д. Пропозиції подібних реформ для російської мови висувалися на початку 60-х XX в, на них з'являлися карикатури в журналі «Крокодил». Білоруська система також заснована на фонетичному принципі і не представляє собою навмисного відштовхування від етимологічним.
П'єса футуриста Іллі Зданевича «Янка круль албанскай», написана і вперше поставлена в 1916 році [5]. написана на суміші зауми і російської мови, причому в друкованому виданні російський текст набраний нарочито без дотримання нормативних правил орфографії (із загальною орієнтацією на фонетичну запис на зразок білоруської). Деякі витяги з п'єси:
тут ні знають албанскава ізика і біскровнае вбивства дає дійства па Нівола біс пірівода так як албанський ізик з руським йде ат ивоннава ... пачиму ні смучяйтісь помніті шта ось ізик албанскай ...
... за Нажі діруцца вриваюца розбороняють аркестрам