АГРЕСИВНІСТЬ - емоційний стан або риса характеру, що виявляється в гніві, злості, ворожості, готовності здійснювати насильницькі дії по відношенню до інших людей і неживих предметів.
ЖАДІБНІСТЬ - пристрасне бажання придбання, прагнення до наживи, жадібність.
Альтруїзм (від лат. Alter - інший) - моральна норма і риса особистості, що виявляється в безкорисливу турботу про благо інших, готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами (противоп. - егоїзм).
Амбітних (фр. Ambition) - проявляється в самовпевненого поведінці, завищену самооцінку, високий рівень домагань, честолюбство.
АПАТІЯ - (від грец. Apatheia - нечутливість) - психічний стан байдужості, відсутності інтересу до навколишнього, спонукання до діяльності: при несприятливих умовах може перетворитися в стійку рису особистості - апатичність.
Апломбом (фр. Aplomb) - зайва самовпевненість, що виявляється в поведінці, манері спілкування, мови.
ПИЛЬНІСТЬ - прагнення і здатність передбачати і попереджати виникнення небажаних подій.
НЕХЛЮЙСТВО - відсутність прагнення до порядку, недбалість в побуті, в поведінці.
Безсоромно - нахабство, відсутність стримуючих моральних засад, сором'язливості.
БЕЗКОРИСЛИВІСТЬ - відсутність турботи про особисту вигоду.
Безпечність - не пов'язаному турботами, що не приймає необхідних запобіжних заходів, не схильний замислюватися про наслідки своїх вчинків.
Безсоромність - грубе порушення пристойності, норм моралі, відсутність почуття сорому
Безцеремонно - манера поведінки, що характеризується розбещеністю, недостатньою ввічливістю, грубуватістю.
БЛАГОРОДСТВО - здатність знехтувати власними інтересами заради інших, висока моральність, бездоганна чесність.
Великодушність - безкорисливість, відсутність злопам'ятності, здатність прощати образи і жертвувати своїми інтересами.
ВПЕЧАТЛІТЕЛЬНСТЬ - здатність легко і швидко сприймати враження і реагувати на них.
Галантно - вишукано чемна, надзвичайно чемна манера поведінки чоловіків (будь-якого віку) по відношенню до жінок (будь-якого віку).
ГОРДІСТЬ - (як риса характеру) - почуття власної гідності, самоповага.
Гординя - непомірна гордість, що виражається в зарозумілості, відсутності самокритики, нездатності визнавати власні помилки, хворобливе самолюбство.
Гуманізм (humanus - людяний) сукупність ідей і поглядів, які стверджують цінність людини незалежно від його суспільного становища, визнання безмежності його можливостей і здатності до самовдосконалення, прав особистості на вільний розвиток своїх творчих сил, твердження блага людини як критерію оцінки рівня розвитку суспільства.
ГУМАННІСТЬ - людяність, людинолюбство, повагу до людей і їх переживань.
Делікатно - ввічливість, люб'язність, м'якість в зверненні.
ДОБРОСОВІСНІСТЬ - чесне виконання своїх обов'язків і взятих на себе зобов'язань, грунтовність, старанність.
ДУХОВНІСТЬ - характеристика внутрішнього світу людини, що виявляється в доброті, щирості, відкритості для інших людей, прагнення до самовдосконалення. Д. грунтується на широту поглядів і інтересів, культурі, загальному розвитку особистості.
Сором'язливість - недооцінка своїх здібностей і достоїнств (занижена самооцінка), зайва скромність, боязкість в спілкуванні.
Заздрісні - стійка схильність переживати почуття досади, викликане перевагою, успіхами, благополуччям інших людей, бажанням мати те, що належить іншим.
Імпульсивність (від лат. Impulses - удар, поштовх) - схильність діяти по першому спонуканню, під впливом зовнішніх обставин або емоцій.
Індиферентність (від лат. Indifferens - байдужий) - нейтральність, байдужість, байдужість.
Інтелектуальні - виражена потреба в розумовій діяльності, наявність пізнавальних інтересів, ставлення до пізнання і знань як до цінності.
Інтелігентність - (від лат. Intelligens - знає, мислячий, що розуміє) - сукупність особистісних якостей людини, які свідчать про високий розвиток його інтелекту, освіченості, психологічної культури поведінки. Інтелігентна людина налаштований на залучення до багатств світової культури, на пріоритет загальнолюдських цінностей у всіх сферах життя суспільства, на реалізацію вищих ідеалів. У своїх вчинках він слід велінням совісті і почуття справедливості; здатний до співчуття, порядний і тактовний, терпимо до інакомислення, принциповий.
Інтернальність - схильність людини приймати на себе відповідальність за події власного життя (см.ЕКСТЕРНАЛЬНОСТЬ).
Інтриганство - схильність діяти нишком, використовуючи непристойні кошти для досягнення особистих цілей.
Інтроверсія (від лат. Intro - всередину і vertere - повертати) - спрямованість особистості на внутрішній світ власних переживань, почуттів і думок; типове (на противагу екстраверсія) властивість темпераменту чи характеру.
Інфантильність (лат. Infantilis - дитячий, дитячий) - незрілість емоційно-вольової сфери, що виражається в несамостійності рішень, почутті незахищеності, потреби в опіці, егоцентризмі і ін. Дитячих рисах.
ІРОНІЯ - тонка насмішка, прикрита серйозною формою вираження або зовні позитивною оцінкою.
ПІДСТУПНІСТЬ - схильність до здійснення вчинків зі злим умислом під прикриттям зовнішньої доброзичливості.
Колективізм - здатність людини активно від-клікайте на потреби інших людей, жити громадськими інтересу-ми;
КОМПЕТЕНТНІСТЬ - (лат. Competens - відповідний, здатний) володіння знаннями, що дозволяють судити про що-л. робити що-л.
Комунікабельність - здатність до спілкування, вміння встановлювати контакт з іншими людьми
Конформність - податливість людині реального чи уявного тиску групи, що виявляється в зміні його установок і поведінки відповідно до не розділяти раніше позицією більшості.
Користолюбство - прагнення до наживи, домінуюча спрямованість діяльності на витяг власної вигоди.
КРЕАТИВНІСТЬ (англ. - здатність і потреба мислити нестандартно, нетрадиційно і знаходити несподівані, оригінальні рішення проблем, які стоять перед людиною.
Критиканство - схильність все критикувати, у всьому бачити тільки недоліки.
КРИТИЧНІСТЬ - строгість в оцінках і судженнях, вміння (нерідко вельми корисне) помічати недоліки.
ЛІНЬ - відсутність бажання робити що-небудь, що вимагає вольового зусилля, переживання задоволення від неробства.
Лицемірство - нещирість у відносинах з людьми, удавання.
ЛУКАВИЙ - сповнений добродушно-веселого підступності, кокетливо-хитрий.
ДОПИТЛИВІСТЬ - прагнення до придбання нових корисних знань, допитливість.
ЦІКАВІСТЬ - необґрунтоване розумними цілями прагнення отримувати інформацію про навколишній, про подробиці побуту і взаємин інших людей.
Малодушності - нездатність людини відстоювати і втілювати в життя свої прагнення, погляди і переконання, слабовілля.
Недовірливих - схильність до перебільшення небезпеки, необгрунтованого очікуванню негативних оцінок і засудження з боку оточуючих, хвороблива підозрілість.
МУДРІСТЬ - вищий прояв глибини розуму, що спирається на знання, здатність до узагальнення досвіду і здоровий глузд.
МУЖНІСТЬ - здатність діяти рішуче і доцільно в складній небезпечній обстановці, долаючи почуття страху і невпевненості.
НАЇВНІСТЬ - довірливість, породжена недостатньою поінформованістю, недосвідченістю.
Негативізм (від лат.negatio - заперечую) - зовні невмотивоване поведінку людини, що виявляється в діях, навмисно протилежних вимогам і очікуванням оточуючих людей.
Невибагливий - простота, надзвичайна скромність у вимогах, звичка обходитися мінімумом зручностей.
Нетерпимість - нездатність приймати і миритися з чужою думкою, характером, поведінкою і т.п.
ЧАРІВНІСТЬ - чарівність, привабливість; підкорює вплив; здатність викликати безумовну симпатію.
Здатність до навчання - індивідуальні показники швидкості і якості засвоєння людиною знань, умінь і навичок в процесі навчання.
Педантизм / педантично / (іт.pedante - учитель) - неухильне дотримання в поведінці сформованому порядку, встановленими звичкам; надзвичайна акуратність, прихильність порядку до дрібниць.
ПОРЯДОЧНОСТЬ - чесність, нездатність до здійснювати негідні вчинки.
ПРИНЦИПОВІСТЬ - потреба і прагнення діяти в суворій відповідності зі своїми переконаннями, принципами.
Прозорливість - здатність передбачати майбутнє, проникливість.
Простодушність - довірливість, щирість.
ПУНКТУАЛЬНОСТЬ (лат. Punctum -точка) - точність, неухильне дотримання якимось правилам, дотримання встановлених вимог.
Подвижництво - самовіддана діяльність, героїзм і самопожертву в роботі.
Прекраснодушність - піднесено-сентіметальная налаштованість, заснована на ідеалізації почуттів і людських відносин.
Дбайливі -старательность, ревність у виконанні чого-небудь.
Ригідність (від лат. Rigidus - жорсткий, твердий) - негнучкість, знижена здатність перемикатися, змінювати намічені програми діяльності, звички і погляди в т.ч. в умовах об'єктивно вимагають перебудови.
Самокритичність - критичність по відношенню до себе.
Самолюбство - висока самооцінка, що поєднується з чутливістю до думки оточуючих про себе.
Зарозумілість - перебільшена оцінка своєї особистості.
Сензитивного (лат. Sensitivus - чутливий) - підвищена чутливість до подій, що зазвичай супроводжується підвищеною тривожністю і боязню нових ситуацій, схильність до тривалого переживання минулих або майбутніх подій.
Сентиментальність - підвищена чутливість, зворушливо-сльозливі відношення до душевних переживань. Легкодухість - боязнь труднощів, знижена здатність до подолання негативних життєвих обставин.
Скептично / скептицизм / (гр. Skeptikos - сумнів) - тенденція критично-недовірливо ставитися до навколишнього; схильність сумніватися в істинності і правильності думок, суджень, висновків і т.п.
Снобізм - зарозумілість, претензії на вишукано витончений смак, манери, особливу інтелектуальність і т.п.
СПРАВЕДЛИВІСТЬ - потреба і здатність бути об'єктивним і неупередженим у своїх судженнях і оцінках і слідувати істині у вчинках.
Норовливих - упертість, норовливість, прагнення діяти наперекір.
Суєтність - стійка звичка надавати занадто великого значення тому що, не має справжньої, духовної цінності, напр. прагнути будь-що-будь «бути не гірше за інших» у володінні матеріальними благами. У первісному значенні суєта - все земне на відміну від небесного, божественного.
Навіженством - схильність вести себе непослідовно, діяти за випадковою примхою, нехтуючи здоровим глуздом.
Тактовно (лат. Tactus - дотик) - володіння почуттям міри, що допомагає, правильно вести себе в процесі спілкування, напр. же не бути нав'язливим, не зачіпати почуттів іншої людини і т.д.
ТОЛЕРАНТНІСТЬ (tolerantia - терпіння) - як риса характеру - терпимість до різних думок, неупередженість в оцінці людей і подій.
Тривожні - повишеннаясклонность відчувати занепокоєння, тривогу в різних ситуаціях, в т.ч. і в тих, об'єктивні характеристики яких до цього не привертають.
МАРНОСЛАВСТВО - підвищене прагнення до шанування, славу, отримання всіляких нагород, знаків суспільної уваги, нерідко поєднується з переоцінкою своїх можливостей.
Халатність - недбало-байдуже, несумлінне ставлення до виконання своїх обов'язків.
Святенництво - удавана добродіяння, лицемірство.
Цнотливо - строгість у дотриманні моральних норм, добродіяння
Цілісність - внутрішньо єдність переконань, принципів, відносин і вчинків.
Цинічно / ЦИНІЗМ / - зухвало зневажливе, презирливе до безсоромності ставлення до індивідуальних і загальнолюдських цінностей.
Честолюбство - домінування потреби в отриманні суспільного визнання, в високої громадської оцінці особистих якостей і результатів діяльності.
Чуйність - здатність відчувати і розуміти стан і потреби інших людей, готовність надати підтримку.
ЩЕДРІСТЬ - готовність і здатність ділитися з іншими людьми своїми матеріальними і духовними цінностями.
Педантичність - абсолютна чесність, точність, коректність у відносинах з ким-небудь або по відношенню до чого-небудь.
Егоїзм (лат. Ego - я) - себелюбство, перевагу своїх особистих, корисливих інтересів інтересам інших людей.
Егоцентризм - суб'єктивна установка, пізнавальна позиція, при якій за вихідну точку при сприйнятті світу приймається власна особистість, нездатність розглядати явища і події з точки зору інших людей.
Екстернальні - схильність людини покладати відповідальність за події власного життя на інших людей і зовнішні обставини (см.ІНТЕРНАЛЬНОСТЬ).
Екстраверсія - властивість особистості, що виражається в спрямованості її інтересів на навколишній світ і інших людей.
Екстраверсія (від лат. Extra - поза і vertere - повертати) - спрямованість особистості на зовнішні події і оточуючих людей; типове (в протівоположностьІНТРОВЕРСІІ); властивість темпераменту чи характеру.
1. Психологічні методи діагностики властивостей індивідуальності:
2. Вивчення структури інтелекту: Методичні вказівки до практичних занять з курсу «Психологія і педагогіка».
1. Загальні вимоги та рекомендації ............................................. .3
2. Вимоги до оформлення курсової роботи .................................. 4
3. Методичні вказівки до роботи над основними розділами ............... .6
3.1. Перший розділ «Що таке психологія» ............................... 6
3.2. Другий розділ «Психологія в професійній
діяльності та повсякденному житті »........................................ 7
3.3. Третій розділ «Психологічний портрет» ................... ......... 9
3.3.1. Властивості нервової системи ............................................. .9
3.3.4. Пізнавальні процеси ............................................. ..11
3.3.5. Характер і самооцінка ................................................... 13
3.3.6. Програма самовдосконалення ................................. ..15
4. Короткий словник рис особистості .................................................... 17
ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА
Укладачі: Годлінік Ольга Борисівна
Соловйова Олена Анатоліївна
Підписано до друку Формат 60х84 1/16. Бум. офсетний.
Ум. Печ. л. Уч.-изд. л. Тираж 1000 екземплярів. Замовлення «С» 103
Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет.
190005, Санкт-Петербург, 2-я Червоноармійська, д. 4.
Надруковано на різографі. 190005 Санкт-Петербург, 2-я Червоноармійська, д. 5.