Коні Часу ... прийшла пора Вас приручати ...
тільки так стрімкий ваш біг ...
що самій мені не наздогнати ...
*
Кінь-вогонь! Ну здрастуй, друже!
Він у відповідь копитом - стук!
Знаю, поспішаємо в дорогу,
нам з тобою встигнути до терміну,
день до кінця - і ти станеш,
адже у всіх світах літаєш.
Де шукати твоїх друзів,
Прудконогих Часу Коней?
Я бажаю з ними подружитися ...
Шлях Шляхів нам під ноги лягає ...
**
Ось вони ... красені, гарні ...
Кінь-вогонь, ти наближатися не поспішай ...
Підійду я до них сама / підібрати б мені слова / ...
***
Ну да ладно, як зазвичай:
- До Вас прийшла, небайдужі мені все Сутності інші,
для кого-то Ви - чужі, ну а мені - свої, рідні.
Я відкрита і спокійна, і в очі дивлюся Вам вільно;
Ми рівні і так схожі / може, зовні тільки не схожі /
вітер, сонце і свобода - від заходу до сходу,
від сходу до заходу сонця все поспішайте Ви кудись ...
Подаруйте Рівної Дружбу / не прошу «працювати в службу» /:
щоб скрізь я встигала / навіть якщо раптом втомилася /;
щоб Час минав по колу - негоду, нудьгу, борошно
допоможіть відвести, де звуть - встигнути врятувати!
А як Вам що буде потрібно - я прийду по Кличу Дружби!
****
Коні Часу відповіли:
- Чи згодні. Прохання прозвучала недаремно.
Допомога просиш ти / не в службу /, приймемо ми на рівних Дружбу.
Покличеш - вмить прилетимо, куди треба - домчимо.
*****
Попрощалися, мені пора додому;
вдалину помчали Коні Часу; зі мною
Кінь-вогонь залишився ...
І раптом Поклик пролунав ...
Незнайомий хтось,
а кличе ... в болото.
******
Страшно стало ... лише на мить.
У шлях ... перед нами ліс виник:
Віковічний, мудрий, таємний;
У ньому струмок біжить кришталевий.
І я вирушила з конем я уздовж струмка;
І до кого ж Поклик привів мене?
*******
Ключ ... в ньому крижана, чиста вода ...
Погляд мій приманила відразу глибина ...
А на дні, де сонце бродить лише променем -
Піхви стародавні з кладенцом-Мечем.
Мені не взяти Клинок старовинний,
Меч - зброя Чоловіки ...
********
- Воїн, мені ти озовися,
За зброєю стань!
Кінь-вогонь зник, через мить
знову поруч він виник.
З ним - Захисник мій
(Сильний, сміливий, відважний) ...
Кажу йому:
- Я на Поклик прийшла,
Меч в струмку знайшла.
Коль визнає за Господаря тебе,
Чи не врятує ворогів твоїх броня.
*********
Мовчки Воїн підійшов до струмка,
Руку в воду занурив свою ...
Меч дістав, з піхов вийняв,
Поглядом він Клинок окинув:
- Будемо разом ми битися за діло праве,
Битви - то не ігри-забави нам.
Сталь разюча захистить мене,
Я ворогу не віддам тебе!
Я дивилася, дивувалася,
Але спокійного залишалася.
**********
Обернувся до мене Воїн:
- Нам давно пора додому.
Що хотіли - зробили,
Ти неси нас, вороною.
Так вирішили ми завдання,
Чи не могло бути тут інакше.
Стали на друзів багатшими,
Нам щастить!
Ось і казочці кінець,
А хто слухав - молодець!