Концепція здоров'я людини як запасу його міцності в умовах його цивілізаційних перевантажень

Проблема здоров'я людини - найважливіша з фундаментальних проблем, вирішити яку людство прагнуло все-гда, тому що мова в даному випадку йде про такому стані людини, як якість його біологічного життя.

Людське здоров'я і тривалість життя сьогодні можна рас-сматривать з точки зору потенційних ресурсів людини, людських потенцій фізичного тіла, розуму і духовності всього народонаселення Землі, окремих етносів і індивідів.

1. Праця як фактор формування здоров'я в життєдіяльності людини

Праця, як відомо, є основою створення матеріальних і духовних цінностей. Він також необхідний для оптимального протікання біологічних процесів в організмі, отже, має великий вплив на здоров'я.

Під впливом праці біологічні процеси в людському організмі істотно еволюційно перетворилися. Особливості будови скелета сучасної людини, розвитку його мус-кулатури, роботи органів почуттів - все це в кінцевому підсумку стало резуль-татом саме трудової діяльності людини. Так, ефективність праці значно підвищився-лась від того, що одна рука - ліва, стала удосконалюватися в підтримці об'єкта праці, а інша - права, удосконалювалася в його обробці.

Поняття "праця" і "робота" не однозначні. Термін "робота" означає всі види діяльності, пов'язані з витратою енергії і виходом організму зі стану спокою. Наприклад, дитина, підкидає в повітря м'ячик, за-трачівает певну енергію і, отже, з фізичної точки зо-ня виконує роботу. Однак це заняття ніхто не віднесе до праці. Таким чином при будь-якому вигляді праці виконується робота, але не всяка робота мо-же вважатися трудовою діяльністю.

Прийнято ділити працю на фізичну і розумову. Ділення це умовно, так як ніяка трудова діяльність неможлива без регулюючої ролі центральної нервової системи, без вольових зусиль. При оцінці фізичних зусиль використовується поняття "тяжкість праці", що відображає навантаження на ську-льотну мускулатуру, серцево-судинну та інші фізіологічні систе-ми. Для характеристики розумової діяльності прийнято поняття "напря-боргованості праці", що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.

Фізична праця відрізняється великою витратою енергії, швидким роз-ством втоми і, разом з тим, відносно низькою продуктивністю. У працюючих м'язах посилюється кровотік, який доставляє живильні речовини і кисень, відносить продукти розпаду. В організмі наступають фізіологічні зміни, що забезпечують м'язову діяльність.

З підвищенням важкості фізичної праці збільшується і споживання кисло-роду. Існує межа максимальної кількості кисню, яке в силах спожити людина - так званий кисневий стелю. Зазвичай він не перевищує 3-4 л / хв. Під час виконання дуже важкої праці діставши-ка кисню в організм досягає своєї межі, але потреба в ньому ста-новится ще більше і не задовольняється в процесі роботи. У цей момент в організмі виникає стан кисневої недостатності - гіпоксія. Помірна гіпоксія, взагалі кажучи, тренує організм. Але якщо важка фізична праця триває довго, або людина не звикла до великих навантажень, і його ди-хательних і серцево-судинна системи погано забезпечують роботу м'язів, гіпоксія стає фактором, що ушкоджує.

При виконанні праці великого тягаря і значної тривалості происхо-дит зниження працездатності, розвивається стомлення, яке суб'єктів-тивно сприймається нами у вигляді відчуття втоми. Якщо работоспособ-ність людини не встигає відновиться до початку наступного робочого дня, розвивається пере-стомлення, що супроводжується хронічною гіпоксією, порушенням роботи нерв-ної системи - неврозами, захворюваннями серцево-судинної та інших систем.

Тяжкість розумової праці під час навчання зростає ще більше в силу того, що проходить на тлі статичної напруги, пов'язаного з не-обходимостью тривалий час зберігати певну позу.

Повноцінний відпочинок в цьому сенсі, як вказував ще класик вітчизняної физиоло-гии І.М. Сєченов, полягає не в неробство, а в зміні діяльності. "Рабо-таешь сидячи - відпочивай стоячи," - писав він. Тому розумова робота, навчання обов'язково повинні чергуватися з руховою активністю. Фізкульт-хвилинки, проведені на уроці в момент, коли спостерігаються ознаки воз-будітельной фази стомлення, дозволяють значно віддалити настання вираженої втоми, зробити працю повноцінним і ефективним.

Схожі статті