Нова модифікація томографірованія. спіральна КТ, дає можливість досліджувати анатомічну область за один період затримки дихання і міняти крок реконструкції при подальшій обробці даних. Отримання тонких дотичних зрізів дозволяє створювати тривимірні реконструкції. У комбінації з внутрішньовенним болюсним контрастуванням і субтракційної обробкою даних можна створювати КТ-ангіограми, які відтворюють зображення великих судин.
У ряді випадків проведення КТ вимагає попередньої підготовки для оптимальної візуалізації досліджуваної області або органу. Після визначення доцільності виконання КТ обов'язково слід уточнити, чи проводилися напередодні рентгенологічні дослідження, пов'язані з прийомом барію. КТ черевної порожнини, заочеревинного простору, органів малого таза вимагають повного видалення залишків барієвої суспензії. У зв'язку з цим, планові КТ перерахованих вище областей доцільно проводити у молодих пацієнтів через 3-4 дня після застосування барієвої суспензії, у літніх - через 7-8 днів.
При дослідженні органів малого таза, при підозрі на Внеорганние об'ємні утворення черевної порожнини і заочеревинного простору необхідно контрастувати петлі кишечника. Для цієї мети використовують «контрастсодержащіе» розчини, приготовані з розрахунку 20 мл водорозчинного контрасту на 500мл води. Час прийому та обсяг приготованого контрасту залежать від поставленого завдання дослідження.
- черепно-мозкова травма з підозрою на внутрішньочерепний крововилив;
- гостре порушення мозкового кровообігу, особливо коли утруднена диференціальна діагностика між геморагічним та ішемічним інсультом;
- гостре субарахноїдальний крововилив, коли запідозрений розрив аневризми;
- після операції видалення внутрішньочерепної гематоми, якщо з-стояння хворого залишається без змін або продовжує погіршуватися (повторне кровотеча, гостра гідроцефалія тощо).
- у віддаленому періоді важкої черепно-мозкової травми для оцінки стану ликворопроводящих шляхів (гідроцефалія, поренцефалія) і структур головного мозку (гідроми, кісти та ін.);
- для оцінки стану головного мозку після перенесеного порушення мозкового кровообігу при визначенні так-тики реабілітації або хірургічного лікування;
- підозри на первинну, вторинну або рецидивуючу пухлину головного мозку або його оболонок;
- виявлення аномалій розвитку головного мозку у дітей, визначення характеру і ступеня розвитку гідроцефалії, рівня оклюзії ликворопроводящих шляхів;
- діагностика вогнищевих запальних процесів головного мозку (абсцес, гранульома, емпієма та ін.), оцінка прово-димого лікування.
II. ЛИЦЬОВОЇ ЧЕРЕП
- об'ємні ураження орбіти і краніорбітальной області;
- злоякісні пухлини придаткових порожнин носа, носо-глотки і кісток лицевого черепа.
- первинні і вторинні пухлини шийної області та подчелю-стной, в тому числі великих слинних залоз і щитовидної залози;
- оцінка проведеного лікування.
IV. ГРУДНА КЛІТИНА
- оцінка поширення пухлини легені на сусідні струк-тури і виявлення її метастазування у внутрігрудні ли-мфоузли у випадках передбачуваного або доведеного рент-генологіческім, бронхологіческое і цитологічним методом раку легенів;
- оцінка стану легень і середостіння у хворих з масив-ним плевральним випотом, імовірно пухлинного походження, який маскує стан легеневої тка-ні та середостіння при звичайному рентгенологічному методі;
- виявлення прихованого метастазування в легені і плевру при наявності у хворого злоякісної пухлини, що має схильність до метастазування в дані органи (гіпернефроїдний рак, рак яєчка, рак молочної залози, остеосаркома, рак щитовидної залози та ін.), і відсутності рентгенол-ня ознак легеневих метастазів ;
- виключення прихованих метастазів в легені у випадках передбачуваного хірургічного видалення;
- виявлення первинної пухлини у хворих з наявністю злоякісних клітин в мокроті;
- підозра на рецидив пухлини після перенесеної пневмоектоміі;
- підозра на пухлину плеври;
- рентгенологічно встановлене або підозрювану об'ємне утворення середостіння;
- захворювання лімфатичного апарату з передбачуваним по-раженіем внутрішньогрудних лімфовузлів;
- оцінка стану вилочкової залози при міастенії;
- діагностика расслаивающейся аневризми і хронічних ане-врізм грудної аорти і легеневої артерії;
- оцінка поширеності пухлин грудної стінки, в тому числі пухлин грудної залози на сусідні тканини.
V. черевної порожнини та заочеревинного ПРОСТІР
- первинні і вторинні об'ємні утворення (пухлини, ки-сти, міжкишкові абсцеси і т. д.);
- диференціальна діагностика і виявлення вільного або осумкованного випоту в черевній порожнині;
- підозра на пухлину заочеревинного простору;
- заочеревинний процес або гематома;
- ураження заочеревинних вузлів при гемобластозах (лимфогрануломатоз, лімфосаркома, хвороба Брілль-Сіммерса, лей-кіз і ін.);
- метастази злоякісної пухлини в заочеревинні лімфо- вузли;
- діагностика хронічної і расслаивающейся аневризми черевної аорти.
При дослідженні органів черевної порожнини і заочеревинного простору проводиться контрастування шлунково-кишкового тракту 2-3% розчином контрасту (урографін, гіпак і т.д.). За 1 годину до дослідження дрібно випивається 400-600мл розчину для контрастування тонкого кишечника. У випадках, коли потрібно маркіровака товстого кишечника, випивається 300-500мл розчину за 8-10 годин до дослідження.
VI. Печінку і Селезінка
- підозра на первинну і вторинну (метастаз) пухлина;
- виявлення при УЗД або радіоізотопному дослідженні не-ясних вогнищевих змін в печінці і селезінці;
- підозра на травму органу;
- діагностика жирового гепатозу і гемохроматоза печінки;
- вогнищеві запальні зміни печінки і селезінки (абсцес, околопеченочний абсцес);
- невизначені дані ехографії жовчного міхура при на-явності суперечливих рентгенологічних даних або протипоказань до використання рентгенконтрастних ве-вин.
VII.ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА
- підозра на захворювання підшлункової залози (пухлина, кіста, гострий панкреатит і т.д.);
- контроль за станом підшлункової залози після оперативного лікування.
Контрастування дванадцятипалої кишки - безпосередньо перед виконанням КТ випивається 200-250мл приготованого розчину.
VIII. Наднирники
- клінічні і лабораторні дані, які вказують на гіпер-функцію надниркових залоз;
- наявність симптомів, підозрілих на пухлинне вражений-ня надниркової залози, виявлене звичайними рентгенологічно-ми методами, УЗД або радіоізотопними дослідженнями.
- підозра на новоутворення нирок;
- виявлення при екскреторної урографії або радіоізотопи-ном дослідженні нефункціонуючої нирки неясної етіо-логії;
- клінічна картина нирково-кам'яної хвороби, не підтвер-ждаемая традиційними рентгенологічними методами і УЗД.
X. ОРГАНИ МАЛОГО ТАЗА
- об'ємні утворення тазової області, виявлені або передбачувані на підставі клінічних, рентгенологіче-ських, ендоскопічного або ехографічного досліджень;
- оцінка поширеності злоякісної пухлини на со-Седнів структури і на лімфовузли.
При дослідженні органів малого таза проводиться контрастування шлунково-кишкового тракту 2-3% розчином контрасту (урографін, гіпак і т.д.). За 8-10 годин до дослідження випивається 200-250мл розчину, за 1 годину до дослідження 400-600мл розчину дрібно. За 2 години до дослідження не мочитися (при дослідженні жінок - не туго тампонада піхви
марлевим тампоном).
XI. ХРЕБЕТ
- травматичне пошкодження хребта і спинного мозку;
- підозра на первинну або вторинну пухлину хребта, спинного мозку і його оболонок;
- оцінка стану дисків хребта.
XII. ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН
- встановлення результату і перебігу патологічного процесу перед початком лікування;
- оцінка динаміки пухлинного процесу в ході терапії і після її завершення.
Рентгенівська комп'ютерна томографія
Рентгенівська комп'ютерна томографія - сучасний метод променевої діагностики, що дозволяє отримати пошарове зображення будь-якій області тіла людини товщиною зрізу від 1мм до 10 мм, оцінити стан досліджуваних органів і тканин, локалізацію і поширеність патологічного процесу.
Винахід гофре Хаунсфілда на початку 70-х років комп'ютерної томографії було сприйнято як серйозний крок вперед в радіології з моменту відкриття рентгенівських променів. Гофре Хаунсфілда і Аллену Кормаку в 1979 р була присуджена Нобелівська премія з медицини - ". За розробку комп'ютерної томографії, революційного радіологічного методу, особливо для діагностики захворювань нервової системи" (із заяви Нобелівського комітету). Перші комп'ютерні томографи були спроектовані тільки для дослідження голови, пізніше з'явилися сканери для всього тіла.
Отримання комп'ютерних рентгенівських томограм засноване на круговому просвічуванні досліджуваної області тонким пучком рентгенівських променів перпендикулярним осі тіла, реєстрації ослабленого випромінювання з протилежного боку системою детекторів і перетворення його в електричні сигнали. За обчисленими коефіцієнтами ослаблення випромінювання проводиться відновлення томографічного зображення в аксіальній площині.
Існує вже кілька поколінь комп'ютерних томографів, які відрізняються типом конструкції системи "рентгенівська трубка - детектор". Сьогодні в більшості томографів використовується система трубка-детектор третього покоління.
Переваги рентгенівської комп'ютерної томографії:
- висока тканинна роздільна здатність - дозволяє оцінити зміну коефіцієнта ослаблення випромінювання в межах 0,5% (у звичайній рентгенографії - 10-20%);
- відсутня накладення органів і тканин - немає закритих зон;
- дозволяє оцінити співвідношення органів досліджуваної області
- пакет прикладних програм для обробки отриманого цифрового зображення дозволяє отримати додаткову інформацію.
Недоліки рентгенівської комп'ютерної томографії:
Протипоказань для даного методу немає, але існує ряд обмежень, пов'язаних з технічними параметрами аппаратути (обмеження по вазі пацієнта, розмірами досліджуваної області) і станом пацієнта (тяжкість стану, психомоторне збудження).
Спіральна рентгенівська комп'ютерна томографія
Швидка ротація випромінюючої трубки, відсутність інтервалів між циклами випромінювання для просування столу в наступну позицію значно скорочують час дослідження. Це полегшує дослідження хворих, які не можуть довго затримувати дихання, довго перебувати в апараті (пацієнти з травмами, пацієнти у важкому стані, хворі діти), а також підвищує пропускну здатність кабінетів.
Висока швидкість сканування дозволяє отримувати більш чіткі зображення з меншими артефактами від фізіологічних рухів. Нова технологія поліпшила також якість зображень рухомих органів грудної клітки, черевної порожнини. Зниження часу опромінення робить метод СКТ більш безпечним для пацієнтів. При СКТ система перевіряє всі об'єкт, що дозволяє отримувати зображення будь-якого зафіксованого шару з відсканованого обсягу. СКТ, що дозволяє досліджувати весь заданий об'єкт при одноразової затримці дихання, виключає можливість виходу ( "ускользания") патологічного вогнища з сканируемого шару, що забезпечує краще виявлення невеликих вогнищевих утворень в паренхіматозних органах.
Заповнив розділ "Ендоскопічна хірургія". Розмістив фотографію Пузанкова А. А.
Перелік платних медичних послуг