В основі розвитку коматозних станів у дітей лежить глибоке
розлад функцій ЦНС, що супроводжується втратою свідомості. У дітей до-
ма виникає при різній патології: травми і пухлини мозку, цукровому
діабеті, епілепсії, менінгоенцефаліті, гострої ниркової і печінкової не-
достатності, порушеннях водно-електролітного обміну, отруєнні інток-
сікаціі, крововилив в мозок.
Симптоми. Залежно від ступеня втрати свідомості і гноблення реф-
лексов виділяють 4 стадії розвитку коми. Стадія 1: хворі приголомшені, бе-
різні до навколишнього, мляві, на питання відповідають насилу, мова смазан-
ная. Дитина прокидається під впливом зовнішніх подразників (звукових,
больових); дихання і серцева діяльність задовільні, рефлекси
збережені. Стадія II (середня тяжкість): стан сопору (глуоокое угне-
тение свідомості), ніяк не вдається вивести дитину з глибокого сну, зас-
тавить відповідати на питання; дихання прискорене, тахікардія, АТ нормальний
або знижено, рефлекси ослаблені. Стадія 1 і II - це прекоматозний сос
тояніе. Стадія III (глибока кома): дитина без свідомості, розбудити його
не вдається, арефлексія, зіниці розширені, шкіра сірого кольору, акроці-
аноз, дихання часте, поверхневе, аритмічний, артеріальний тиск знижений значно,
відзначається мимовільне сечовипускання. Стадія IV (важке або термо-
нальное стан): арефлексія, адинамія, патологічне дихання (Кусс-
Мауле, Чейна-Стокса), різка брадикардія з наступною зупинкою серд
ца, АТ не визначається.
Діагноз коми в типових випадках не становить труднощів. складніше
розпізнати прекоматозний прояви, що вимагає особливої уваги до не-
великих змін психіки, поведінки і розладів сну. важливо тща-
тельно оцінити анемнестических дані (падіння, забиття, перенесені ін-
фекции), хронічні захворювання (хвороби печінки, цукровий діабет, епі-
Лепсе, ниркова недостатність і ін.), уточнити, чи не було длітельно-
го перегрівання (задушливе приміщення, інсоляція). Необхідно ретельно ос
мотреть дитини: стан шкірних покривів (садна, сухість шкіри, кро-
воподтекі, забарвлення, набряклість, цілісність кісток), оцінити запах види-
Хаєм повітря (ацетон, сечовина), стан зіниць, наявність осередкової
неврологічної симптоматики, звернути увагу на позу хворого, вимірюв-
рить температуру, артеріальний тиск, діурез, записати ЕКГ.
Госпіталізація термінова у відділення реанімації та інтенсивної терапії.
Гіпоглікемічна кома розвивається внаслідок дифузної гіперплазії
6-клітин у дітей, батьки яких страждали на цукровий діабет, а також
може бути проявом інсуліноми (синдром Харріса), провочірующей ги
поглікеміческіе напади. Кома може розвинутися у дітей раннього віку
в ранкові години (ранкова гіпоглікемія). У важких випадках при ранкової
гіпоглікемії спостерігаються тремор, атаксія, минуще косоокість, мишеч-
ная гіпотонія, геміпарези. галюцинації і ін. Важкі гипогликемические
напади розвиваються у новонароджених (гіпоглікемія новонароджених) з на-
рушення дихання, ціанозом, тремором, судомами. нападоподібні ги
поглікеміі у дітей раннього віку відзначаються при підвищеній чутливих
ності до інсуліну (синдром Мак-КУПР). Однак найчастіше гіпоглікемі-
чна кома розвивається у дітей, які страждають на цукровий діабет.
Симптоми. Кома може розвинутися раптово, але частіше з'являються предвест-
ники: слабкість, занепокоєння, тремтіння рук і ніг, посилена пітливість,
поява почуття голоду. Дитина блідіше і досить швидко втрачає соз-
нание, зіниці розширені, руху повільні, мляві, брадикардія, очні
яблука напружені, сухожильні рефлекси жваві, м'язовий тонус підвищений,
мовавологий, запаху ацетону з рота немає. Вирішальним в діагностиці являє-
ся визначення рівня цукру в крові, який різко знижений, в сечі саха
ра і ацетону немає.
Невідкладна допомога. У перші хвилини коматозного стану, коли праця-
але диференціювати гіпер - і гіпоглікемічну кому, слід внутрівен-
але ввести 20-25 мл 20% або 40% розчину глюкози. при гипогликемической
комі стан хворого відразу поліпшується, при діабетичної коми ефекту
немає. Після уточнення діагнозу продовжують внутрішньовенно вводити глюкозу до
вираженого ефекту під контролем вмісту цукру в крові.
Діабетична кома зустрічається у хворих на цукровий діабет дітей лю-
бого віку, але частіше в дошкільному і шкільному. Виникає при перееда-
ванні, скасування інсуліну і при супутніх важких захворюваннях. розрізняють
Кетоацидотичної і гіперосмолярну (неацідотіческую) і лактатацідемі-
чний кому. Комі передує прекоматозний стан: посилюється жаж-
да, підвищується діурез, наростають млявість, загальне занепокоєння, втрата ап-
пети, з'являється головний біль, біль в животі. При комі дихання стано
вітся глибоким і гучним, неправильним, посилюється блювання, відзначається су-
Хост шкіри і слизових ооолочек, з'являються характерний "діабетичний
рум'янець ", і тахікардія, АТ і м'язовий тонус знижені, втрачається свідомість,
з рота визначається запах ацетону, зіниці звужені. У крові гіпергліке-
мія, підвищений рівень кетонових тіл (до 0? 5-2 г / л), іноді підвищується
рівень залишкового азоту (більше 22 моль / л), знижуються лужної резерв
до 8,9-13,39 ммоль (НСОЗ в 1 л плазми (20-30 о6,% C02) і рН крові до 7,2
і менш, з'являється помірний нейтрофільоз. У сечі - цукор, ацетор, аце-
тоуксусная і бетамаслянная кислоти, білок, циліндри, еритроцити. при ги
перосмолярной неацідотіческой комі виражено зневоднення, дуже високо
наростає азотемія, знижується осмотичний тиск цереброспинальной
рідини з розвитком набряку мозку.
При цій формі швидко наступають сту-
пір, кома і судоми (табл. 17).
Рідко у дітей розвивається лактацідеміческая кома, при якій преоб-
Невідкладна допомога. Підшкірно вводять 20-30 ОД простого інсуліну дітям
дошкільного віку та 10-20 ОД дошкільнятам. При затримці сечі - кате-
теризации сечового міхура. Далі дозу інсуліну розраховують в завісімос-
ти від вмісту цукру в крові та сечі. При глибокої кетоацидотической
комі 1/2 і 1/3 зазначеної дози інсуліну вводять внутрішньовенно. повторно ін-
Сулін вводять через 2-3 год, і в такій послідовності до отримання ефек
фекта роблять четверту і п'яту ін'єкції - не частіше ніж через 4 і по 4-6
ОД. Загальна добова доза становить 1,5-2 ОД / кг. На другий день інсулін
вводять в 5 ін'єкціях: перед сніданком, обідом, вечерею, в 24 і 6 ч.
Одночасно для усунення зневоднення організм, і ацидозу внутрішньо-
венно вводять 200-400 мл ізотонічного розчину хлориду натрію і продол-
жают внутрішньовенно крапельно вводити його і розрахунку 1000 мол / сут дітям млад-
ний розчин хлориду натрію поєднують з 5% розчином глюкози (2: 1). Так-
леї для попередження гіпокаліємії і гіпоглікемії вводять 5% розчин
глюкози і розчин Рінгера в співвідношенні 1: 1. Інтенсивність введення жид-
кістки повинна бути найбільшою в перші 6 год-50% всього добового количест-
ва, в наступні 6 год-25% і в останні 12год - решта 25%. при необхід
мости крапельно вводять 7,5% розчин хлориду калію (від 30 до 100 мл). при
вираженому ацидозі внутрішньовенно крапельно вводять 4% розчин Гідрокарбон
та натрію з розрахунку 0,2 г / кг (від 50 до 200 мл).
Лікування гиперосмолярная коми зводиться насамперед до усунення де-
гідратації і гіперглікемії. Для ліквідації зневоднення застосовують
тільки гипотонические розчини хлориду натрію, іноді протягом нес-
кольких днів до відновлення свідомості. Щоб уникнути гіповолемії і кол
Лапса інсулін вводять тільки після того, як розпочато дегідратація; введе-
ня бікарбонату натрію не показано через відсутність ацидозу.
Основним лікувальним заходом при лактатацідеміческой комі, поряд з
інсулінотерапією, є внутрішньовенне введення 4-5% розчину гідрокар-
Бонат натрію, показана симптоматична терапія (антибіотики, серцеві
глікозиди, вітаміни групи В і С).
Печінкова кома у дітей частіше розвивається при вірусному гепатиті, резе
може бути результатом цирозу печінки і при отруєнні грибами (див.),
миш'яком, фосфором і також виникати на тлі сепсису.
Симптоми. Печінкова кома розвивається раптово або поступово, для
гостро розвивається коми характерні підйом температури тіла, часта рво-
та, поява або посилення жовтяниці, геморагічний синдром (петехії,
носові кровотечі, мелена і ін.). При повільному розвитків коми нарас-
тануть сруппи В і С).
Печінкова кома у дітей частіше розвивається при вірусному гепатиті, резе
може бути результатом цирозу печінки і при отруєнні грибами (див.),
миш'яком, фосфором і також виникати на тлі сепсису.
Симптоми. Печінкова кома розвивається раптово або поступово, для
гостро розвивається коми характерні підйом температури тіла, часта рво-
та, поява або посилення жовтяниці, геморагічний синдром (петехії,
носові кровотечі, мелена і ін.). При повільному розвитку коми нарас-
тануть сгіпохромная анемія, лейкоцитоз з нейтрофільний зсув, високе
білок, еритроцити, циліндри, амінокислоти (тирозин, лейцин).
Невідкладна допомога. Абсолютний спокій, строгий постільний режим, Голод-
но-водна пауза (на 12-16 год) з наступним дозованим годуванням. наз
Почалася велика кількість вуглеводів з обмеженням жирів і білків (до
15-20 г / добу). При неможливості годування показано парентеральне пита
ня. Негайно починають крапельно внутрішньовенно вводити 5% розчин глюкози
до 500-1000 мл / добу (8-10 крапель в 1 хв). Перед крапельним введенням жид-
кістки струменево вливають 2040% глюкозу з розрахунку 1-2 мл / кг. можна вводити
суміш глюкози з фізіологічним розчином натрію хлориду (1: 1), одновре-
Саме призначають 5-10 ОД інсуліну підшкірно. Внутрішньом'язово вводять 0,5-1 мл
5% розчину піридоксину, 100-200 мг кокарбоксилази, 1 мл 1% розчину ви-
Касола, вітамін В12-до 200-300 мкг. Залежно від ступеня ацидозу
вливають від 100 до 300 мл 2,5-4% розчину бікарбонату натрію. показано
застосування великих доз глюкокортикоїдів - до 4-5 мг / (кг-добу), при цьому
преднізолон вводять внутрішньовенно дрібно 4-5 разів на добу. призначають анти-
ферментні препарати: трасилол і контрикал (5000-10000 ОД внутрішньовенно
повільно в 100-300 мл ізотонічного розчину хлориду натрію). показано
введення плазми, гемодез (5-15 мл / кг), діуретиків (фуросемід або лазикс
в добовій дозі 1-2 мг / кг, верошпирон - 2-4 мг / кг). При судомах проти-
восудорожние препарати - оксибутират натрію в дозі 100-150 мг / кг внутрішньо
венно повільно, при поєднанні з іншими протисудомними препаратами
дозу зменшують до 50-75 мг / кг; дроперидол - 0,5 мг / кг, але не більше 15 мг
(1 мл 0,25% розчину містить 2,5 мг), діазепам (0,5% розчин - 0,3-0,5
мг / кг внутрішньовенно повільно або внутрішньом'язово одноразово, не більше 10 мг
на введення), серцеві глікозиди, оксигенотерапія, сифонні клізми, ан-