Відкритий коливальний контур
У приймальнику втрати енергії на випромінювання шкідливі, тому конструктори роблять котушки самоіндукції і конденсатори так, щоб ці втрати були найменшими.
Зате в передавачі радіохвиль потрібен коливальний контур, який повинен якомога більше випромінювати енергії - створювати потужні електромагнітні хвилі. Адже головне завдання передавача - це посилати енергію приймачів. Тому і пристрій передавального контуру має відрізнятися від пристрою приймального контуру.
Заряд утворює навколо себе електричне поле; рухомий заряд створює крім того ще й магнітне поле.
Електрони, що коливаються в контурі, породжують одночасно і електричне та магнітне поля. Ці поля залежать один від одного. Вони нерозривно пов'язані один з одним. Тому їх зазвичай об'єднують під однією назвою: електромагнітне поле.
У контурі, що складається з звичайного конденсатора і котушки, обидва поля майже повністю укладені в проміжку між обкладинками конденсатора і всередині котушки. У зовнішній простір вони майже не поширюються. Такий контур подібний ліхтаря, у якого світильник закритий з усіх боків кришками. Його випромінювання мізерно мало. Щоб ліхтар став світити, а контур випромінювати, - їх треба розкрити: розсунути і розвести в сторони обкладки конденсатора, замінити котушку довгим і прямим провідником.
Навколо відкритого контуру утворюється електромагнітне поле, яке поширюється на всі боки і, поступово слабшаючи, йде в нескінченність (рис. 54).
Велике російське винахід
Величезне значення радіохвиль зрозумів і по-справжньому оцінив російський вчений, викладач фізики Мінних офіцерських класів в Кронштадті - Олександр Степанович Попов.
Думка про використання радіохвиль для телеграфування без проводів зародилася у А. С. Попова ще в 1891 році. Чотири роки пішло на обдумування винаходи і на перші досліди.
7 травня 1895 року, на засіданні Російського фізико-хімічного товариства, А. С. Попов зробив доповідь про свій винахід і тут же показав присутнім вченим перший в світі приймач електромагнітних хвиль. Попов назвав прилад «грозоотметчиком», так як він вловлював «сигнали гроз», тобто брав електромагнітні коливання, народжені блискавкою (рис. 55).
