Про любов Срібний вік
Коли ти загнаний і забитий Людьми, турботою иль тугою; Коли під гробової дошкою Все, що тебе полонило, спить; Коли по міській пустелі, Зневірений і хворий, Ти повертаєшся додому, І обважнює вії іній, - Тоді - зупинись на мить Послухати тишу нічну: осягнеш слухом життя іншу, Якої днем ти не збагнув; По-новому окинеш поглядом Даль сніжних вулиць, дим багаття, Ніч, тихо чекає ранку Над білим запушеному садом, І небо - книгу між книг; Знайдеш в душі спустошеній Знову образ матері схилений, І в цей незрівнянний мить - Візерунки на склі ліхтарному, Мороз, оледенівшій кров, Твоя холодна любов - Все спалахне в серці вдячному, Ти все поблагословив тоді, Зрозумівши, що життя - безмірно боле, Чим quantum satis * Бранда волі, А світ - прекрасний, як завжди. * В повною мірою (лат.) - гасло Бранда, героя однойменної драми Генріка Ібсена.
Олександр Блок. Вибране.
Москва, "Дитяча Література", 1969.
Інші вірші Олександра Блока
- »Коли ви стоїте на моєму шляху.
Коли ви стоїте на моєму шляху, Така жива, така красива, Але така змучена, Говоріть все про сумне. - »Коли замруть відчай і злість.
Коли замруть відчай і злість, сходить сон. І міцно спимо ми обидва На різних полюсах землі. Ти про мене, можливо, мариш в ці. - »Коли натовп навколо кумирам аплодує.
До добра і зла ганебно байдужі, На початку терени ми вянем без боротьби. Коли натовп навколо кумирам аплодує, скидає одного, іншого створює. - »Коли ти загнаний і забитий.
- »Королівна
Не було і немає у всій підмісячної білосніжних плечей. Голос ніжний, голос багатострунний, улесливі, що сміється мова. - »Коршун
Креслячи за колом плавний коло, Над сонним лугом шуліка кружляє І дивиться на пустельний луг.- У хатинці мати, над сином тужить. - »Крила
Крила легкі розкину, Стіни повітря розсунемо, Країни Дольние покину. Вейт, іскристі нитки.