Класна кваліфікація льотного складу військової авіації (державна авіація. В нинішньому трактуванні документів, що регламентують льотну роботу), в порядку зростання:
- Військовий льотчик 3-го класу;
- Військовий льотчик 2-го класу;
- Військовий льотчик 1-го класу;
- Військовий льотчик-снайпер.
Військовий льотчик 3-го класу - льотчик, який має встановлений нормами певний наліт на всіх типах літаків (вертольотів) і підготовлений до ведення бойових дій за основним призначенням роду авіації днем в простих метеорологічних умовах. Класна кваліфікація присвоюється наказом Командувача Повітряної Армії (ВПС округу)
Військовий льотчик 2-го класу - льотчик, який має встановлений нормами певний наліт на всіх типах літаків (вертольотів) і підготовлений до ведення бойових дій за основним призначенням роду авіації днем в складних метеорологічних умовах і вночі в простих метеорологічних умовах в обсязі курсу бойової підготовки. Класна кваліфікація присвоюється наказом Головнокомандувача Військово-Повітряних сил
Військовий льотчик 1-го класу - льотчик, який має встановлений нормами певний наліт на всіх типах літаків (вертольотів) і підготовлений до ведення бойових дій за основним призначенням роду авіації вдень і вночі в складних метеорологічних умовах при мінімумі погоди в повному обсязі курсу бойової підготовки. Класна кваліфікація присвоюється наказом Міністра оборони.
Військовий льотчик-снайпер - військовий льотчик 1-го класу, який має підвищений наліт на всіх типах літаків (вертольотів) і виконав певну кількість польотів на бойове застосування поспіль з оцінкою «відмінно». Класна кваліфікація присвоюється наказом Міністра оборони.
Історія виникнення класної кваліфікації в авіації
Історія виникнення знаків класної кваліфікації починається саме з Наказу НКО СРСР. яким було введено "Положення про класні розвідників-спостерігачів в кінноті РККА [1]. Перший знак класної кваліфікації був розміром 22 на 21 мм і представляв собою кріпиться на петлиці знак у вигляді бінокля і перехрещених шашки і циркуля. Першим право носіння металевого знака разведчіка- спостерігача кінноти 1-го класу було присвоєно начальнику кавалерійських курсів удосконалення командного складу кінноти РККА комдиву В. І. Микулин [2]
Нагрудний знак класної кваліфікації «Військовий льотчик 1-го класу» зразка 1950 року
Нагрудний знак класної кваліфікації «Військовий льотчик 2-го класу» зразка 1950 року
Рада Міністрів СРСР по клопотанню Головнокомандувача ВПС СРСР генерал-полковника авіації П. Ф. Жігарева прийняв постанову про класної кваліфікації льотного складу та про пільги і нагороди за польоти в складних умовах, яке було введено в дію наказом Військового Міністра СРСР № 085 від 08 травня 1950 м Постанова передбачала три ступеня класності - від третьої (нижчої) до першої (вищої), які визначалися рівнем знань і практичних навичок, умінням виконувати певний обсяг функціональних обов'язків в задані нор Атів часу і з високою якістю. Затверджені Постановою знаки класної кваліфікації проіснували до 1959 р
Нагрудний знак класної кваліфікації «Військовий льотчик 3-го класу» зразка 1950 року
Знак льотчика без класу зразка 1949 року
Заставлені нові нагрудні знаки класної кваліфікації льотного складу ЗС СРСР [4]. внесено зміни до наказу від 10.08.61 р в частині встановлення нових нагрудних знаків. За основу були взяті знаки зразка 1950 року. Видавалися також за плату.
Знаки фахівців командного складу зразка 1961 року
Знак льотчика снайпера
- мають наліт не менше 1500 годин;
- підтвердили щорічно протягом трьох останніх років свою кваліфікацію «Військового льотчика 1-го класу»;
- мають середній бал за бойове застосування за останній рік не нижче 4,96;
- мають відмінні знання за підсумками здачі теоретичних дисциплін;
- не мають жодної поломки, аварії, пошкоджень авіаційної техніки за останній рік.
Присвоєння класної кваліфікації «Льотчик-снайпер» давало право на підвищення звання на один ступінь, але не вище звання полковника, а також на надбавку до окладу в установленому розмірі.
Нагрудний знак «Військовий льотчик без класу»
Початок випуску нагрудних знаків «Льотчик-снайпер». Був змінений малюнок знака [6].
Вимоги по нальоту
- Військовий льотчик 3-го класу - не менше 300 годин нальоту на всіх типах літаків (вертольотів)
- Військовий льотчик 2-го класу - не менше 500 годин нальоту на всіх типах літаків (вертольотів)
- Військовий льотчик 1-го класу - не менше 700 годин нальоту на всіх типах літаків (вертольотів)
- Військовий льотчик-снайпер - не менше 1500 годин нальоту на всіх типах літаків (вертольотів)
Встановлені мінімуми погоди
Днем в БМУ
Нижня межа хмар - 600 м, видимість - 6 км
Нижня межа хмар - 500 м, видимість - 5 км
Нижня межа хмар - 400 м, видимість - 4 км
Нижня межа хмар - 300 м, видимість - 3 км
Нижня межа хмар - 200 м, видимість - 2 км
Нижня межа хмар - 150 м, видимість - 1,5 км
Нижня межа хмар - 100 м, видимість - 1,0 км
Нижня межа хмар - 080 м, видимість - 0,8 км
Нижня межа хмар - 060 м, видимість - 0,6 км
Вночі в БМУ
Нижня межа хмар - 600 м, видимість - 6,0 км
Нижня межа хмар - 500 м, видимість - 5,0 км
Нижня межа хмар - 400 м, видимість - 4,0 км
Нижня межа хмар - 350 м, видимість - 3,5 км
Нижня межа хмар - 300 м, видимість - 3,0 км
Нижня межа хмар - 250 м, видимість - 2,5 км
Нижня межа хмар - 200 м, видимість - 2,0 км
Нижня межа хмар - 150 м, видимість - 1,5 км
Нижня межа хмар - 100 м, видимість - 1,0 км
Нижня межа хмар - 080 м, видимість - 0,8 км
Зміни в класифікації льотного складу
- льотчик (штурман) третього класу;
- льотчик (штурман) другого класу;
- льотчик (штурман) першого класу;
- льотчик (штурман) -снайпер.
Для інструкторського льотного складу центрів підготовки льотного складу (училищ):
- льотчик (штурман) інструктор третього класу;
- льотчик (штурман) інструктор другого класу;
- льотчик (штурман) інструктор першого класу.
Для льотно-підйомного складу:
- бортовий фахівець третього класу;
- бортовий фахівець другого класу;
- бортовий фахівець першого класу;
- бортовий фахівець-майстер.