Розрізняють виробничий і торговий асортимент товарів.
Виробничим асортиментом називають номенклатуру товарів, що випускаються промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками. Як правило, підприємства, що виробляють товари, випускають вузький асортимент товарів, що дозволяє їм впроваджувати передову технологію виробництва, вдосконалювати асортимент товарів, що випускаються, покращувати їх якість. Тому що випускаються ними товари потребують подальшої подсортировке з урахуванням вимог торгівлі, на підприємствах якої зосереджений широкий асортимент товарів, що є поєднанням продукції, що виробляється самими різними виробниками. Така подсортировка, або перетворення асортименту, здійснюється переважно на підприємствах оптової торгівлі, через які проходить основна маса товарів складного асортименту. Деяка частина продовольчих і непродовольчих товарів піддається подсортировке безпосередньо в магазинах та інших підприємствах роздрібної торгівлі.
Торговий асортимент являє собою номенклатуру товарів, що підлягають продажу в роздрібній торговельній мережі. Він включає асортимент товарів, що випускаються багатьма підприємствами, і підрозділяється на дві товарні галузі: продовольчі та непродовольчі товари. Кожна з галузей ділиться на товарні групи, до складу яких входять товари, що об'єднуються за низкою ознак (однорідності сировини і матеріалів, споживчим призначенням, ступеня складності асортименту).
Залежно від однорідності сировини і матеріалів, з яких виготовлені товари, їх підрозділяють на вироби з металу, шкіри, скла і т. Д.
За споживчому призначенню товари підрозділяють на спортивні, музичні, господарські, одяг, взуття і т.п.
Важливою ознакою класифікації є особливі властивості товарів.
Так, з урахуванням обмеженості термінів реалізації, необхідність створення особливих режимів зберігання товари діляться на швидкопсувні і нешвидкопсувні.
З урахуванням складності асортименту розрізняють товари простого і складного асортименту. До товарів простого асортименту відносять товари, що складаються з невеликої кількості видів або сортів (овочі, кухонна сіль, господарське мило і т.д.). Товари, що мають в межах одного виду внутрішню класифікацію за різними ознаками (фасон, розмір і т.д.), відносяться до товарів складного асортименту (взуття, одяг і т.д.).
Товарні групи діляться на товарні підгрупи, до складу яких входять однорідні за ознакою єдності виробничого походження товари. Наприклад, товарна група взуття ділиться на підгрупи шкіряного, текстильного, валяного і гумового взуття, група посуду складається з підгруп металевої, скляної і фарфоро-фаянсової посуду.
Кожна підгрупа складається з товарів різних видів. Під видом товару розуміють однакові товари різноманітного призначення (чоботи - жіночі, чоловічі та дитячі; меблі - для кухні, житлової кімнати і т.д.). Усередині кожного виду товари можуть відрізнятися один від одного за особливими ознаками (артикулами, сортами і т.д.), тобто поділятися на різновиди.
З урахуванням поділу товарів на групи, підгрупи і види прийнято виділяти груповий і внутрішньогруповий (розгорнутий) асортимент товарів. Груповий асортимент - це перелік товарних груп, включених до номенклатури. Внутрішньогруповий (розгорнутий) асортимент являє собою деталізацію групового асортименту за конкретними видами і різновидам товарів. Ці два поняття, в свою чергу, тісно пов'язані з поняттям широти і глибини асортименту. При цьому широта асортименту товарів визначається кількістю товарних груп і найменувань, а глибина - кількістю різновидів товарів. Наприклад, порівняно вузький асортимент товарів спеціалізованих магазинів складається з великої кількості різновидів відповідних товарів і є більш глибоким.
Товари класифікують і за такими ознаками, як частота попиту на товари, а також стабільність і характер висунутого попиту.
За частотою попиту товари поділяються на три групи:
• повсякденного попиту - найбільш часто і навіть щодня купуються населенням товари;
• періодичного попиту - товари, покупка яких здійснюється періодично;
• рідкісного попиту - предмети тривалого користування, термін служби яких зазвичай перевищує п'ять років.
Крім того, є група сезонних товарів, реалізація яких здійснюється в певні періоди (сезони) року. Попит на товари може бути стабільним (стійким) або піддаватися певним (в тому числі і різким) коливань. З огляду на це товари ділять на наступні групи: стабільного попиту; товари, попит на які схильний до різких коливань; твердо сформульованого попиту; альтернативного попиту; імпульсного попиту.
Для раціонального формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі велике значення має угруповання товарів за комплексністю попиту покупців, коли до складу комплексів входять товари різних груп, призначені для комплексного задоволення попиту. В основу розробки таких комплексів може бути покладено статево-віковою ознакою ( «Товари для жінок» і т.д.), особливості способу життя і проведення дозвілля ( «Товари для садівника», «Товари для туриста» і т.д.), а також інші ознаки. Споживчі комплекси діляться на мікрокомплекси.
Асортимент споживчих товарів підрозділяється на групи - за місцезнаходженням, на підгрупи - за широтою охоплення товарів, на види - за ступенем задоволення потреб, на різновиди - за характером потреб.
За місцезнаходженням товарів розрізняють асортимент:
• промисловий (виробничий) - набір товарів, що випускаються виробником виходячи з його виробничих можливостей;
• торговий - набір товарів, що формується організацією торгівлі або громадського харчування з урахуванням її спеціалізації, споживчого попиту і матеріально-технічної бази.
Залежно від широти охоплення товарів розрізняють наступні види асортименту:
За ступенем задоволення потреб розрізняють асортимент:
• раціональний - набір товарів, найбільш повно задовольняє реально обгрунтовані потреби, які забезпечують максимальну якість життя при певному рівні розвитку науки, техніки і технології;
• оптимальний - набір товарів, що задовольняє реальні потреби з максимально корисним ефектом для споживача при мінімальних витратах на їх проектування, розробку, виробництво і доведення до споживачів. Товари оптимального асортименту відрізняються підвищеною конкурентоспроможністю.
Залежно від характеру потреб асортимент може бути:
• реальний - дійсний набір товарів, наявний в конкретній організації виробника або продавця;
• прогнозований - набір товарів, який повинен буде задовольняти передбачувані потреби;
• навчальний - перелік товарів, систематизований за певними науково обгрунтованим ознаками для досягнення цілей навчання.