Переспів дитячої лічилки
<Я купила кошке
до свята чобітки,
Причесала їй вуса,
пошила нові труси!
Тільки як їх одягати?
Хвостик нікуди дівати!>
Буде кицю ходити
І сапожечки носити,
Щоб не мерзли ніжки
У нашій милій кішки.
Не завжди ж кішці
муркотіти на віконці,
Під вікном прекрасний кіт
тому що кішку чекає.
І чобітки не прості,
У них застібки золоті,
пряжки - чистий смарагд,
перлів візерунки в'ють,
хоч йди гуляти на ставок.
Нині так вже не шиють.
Ми милуємося на них,
Щасливий навіть кіт - жених!
Але видно наша кішка
хоче босоніжки,
шарфик і сережки.
Що за принадність - кішка
в сережках і чобітках!
Їй, красуні нашої,
потрібно хизуватися,
адже красуня ходить
на бульвар гуляти.
Там котеі в шубах важливі сидять,
ці багатії щурятся, дивляться.
Обговорюють мишок, сонце, сон і сни,
діляться, як чекали цієї ось весни.
Тому- то кішка, хоче не чобітки,
тому що кішкам хочеться Весни!
Їй квіти - оберемками,
і оплески - лапками!
Злякалася кішка,
Стрибнула в віконце,
По траві гуляє
без чобітків кішка.
Вовняна шапка і оксамитові лапки -
ось її багатство, щоб гуляти по травичці!
Буде кіт її любити,
на руках її носити,
І сидіти на драбинці,
І муркотіти пісеньки!