Яку осу в класі можна почути, інший

Їжачок - дуже обережний звір. При небезпеки їжак згортається в клубок, їжак виставляє свої колючки. Але не завжди колючки можуть врятувати їжака при зустрічі з хижаком. Їжачок боїться води. Хитра лисиця може закотити їжачка в річку. Вона може схопити його зубами. Їжак в воді розгортається.
1) Самостійно відредагуйте цей текст.
2) Звернувся увагу, скільки в тексті тим, де відбувається перехід від однієї думки до іншої. Як цей перехід потрібно оформити на листі?
Чи немає невиправданого повтору слів? У яких пропозиціях повторювані слова можна замінити: а) синонімічні словами і виразами, б) займенником, в) однорідними членами речення?
Обирай: їжак, їжачок, звірок, він; колючки, колючий губка, колючий клубок; згортається і виставляє, може закотити і схопити, боїться, розгортається.

текст
У декобря ліс перетворюється невпізнання. Біла перина покриває землю. Приємно відправитися в ліс на санях по сніговій дорозі. На снігу, як в розкритої книги, можна прочитати про життя лісових мешканців

У Мещерській краї немає ніяких особливих красот і багатств, крім лісів, лугів і прозоро-го повітря. Але все ж край цей має велику притягальну силу. Він дуже скромний - так само, як картини Левітана. Але в ньому, як і в цих картинах, укладена вся принадність і все незамет-ве на перший погляд різноманітність російської природи.

Що можна побачити в Мещерській краї? Квітучі або скошені луки, соснові бори, поемние і лісові озера, зарослі чорної кугою, стоги, що пахнуть сухим і теплим сіном. Сіно в копицях тримає тепло всю зиму.

У Мещерській краї можна побачити соснові бори, де так урочисто і тихо, що бубенчік- "базіка" заблукала корови чути далеко, майже за кілометр. Але така тиша стоїть у риштуванні тільки в безвітряні дні. У вітер лісу шумлять великим океанським гулом і вершини сосен гнуться слідом пролітають хмар.

У Мещерській краї можна побачити лісові озера з темною водою, великі болота, вкриті вільхою і осикою, самотні, обвуглені від старості хати лісників, піски, ялівець, верес, косяки журавлів і знайомі нам під усіма широтами зірки.

Що можна почути в Мещерській краї, крім гулу соснових лісів? Крики перепелів і яструбів, свист іволги, метушливий стукіт дятлів, виття вовків, шерех дощів в рудої хвої, вечірній плач гармоніки в селі, а по ночах - різноголосе спів півнів та калатало деревенско-го сторожа.

Але побачити і почути так мало можна тільки в перші дні. Потім з кожним днем ​​цей край робиться все багатшими, різноманітніше, миліше серцю. І, нарешті, настає час, коли кожна і на над заглухлу річкою здається своєї, дуже знайомою, коли про неї можна розповідати дивовижний-ні історії.

У Мещерській краї немає ніяких особливих красот і багатств, крім лісів, лугів і прозоро-го повітря. Але все ж край цей має велику притягальну силу. Він дуже скромний - так само, як картини Левітана. Але в ньому, як і в цих картинах, укладена вся принадність і все незамет-ве на перший погляд різноманітність російської природи.

Що можна побачити в Мещерській краї? Квітучі або скошені луки, соснові бори, поемние і лісові озера, зарослі чорної кугою, стоги, що пахнуть сухим і теплим сіном. Сіно в копицях тримає тепло всю зиму.

У Мещерській краї можна побачити соснові бори, де так урочисто і тихо, що бубенчік- "базіка" заблукала корови чути далеко, майже за кілометр. Але така тиша стоїть у риштуванні тільки в безвітряні дні. У вітер лісу шумлять великим океанським гулом і вершини сосен гнуться слідом пролітають хмар.

У Мещерській краї можна побачити лісові озера з темною водою, великі болота, вкриті вільхою і осикою, самотні, обвуглені від старості хати лісників, піски, ялівець, верес, косяки журавлів і знайомі нам під усіма широтами зірки.

Що можна почути в Мещерській краї, крім гулу соснових лісів? Крики перепелів і яструбів, свист іволги, метушливий стукіт дятлів, виття вовків, шерех дощів в рудої хвої, вечірній плач гармоніки в селі, а по ночах - різноголосе спів півнів та калатало деревенско-го сторожа.

Але побачити і почути так мало можна тільки в перші дні. Потім з кожним днем ​​цей край робиться все багатшими, різноманітніше, миліше серцю. І, нарешті, настає час, коли кожна і на над заглухлу річкою здається своєї, дуже знайомою, коли про неї можна розповідати дивовижний-ні історії.

Схожі статті