Доля людини, яка зіткнулася з ведмедем, багато в чому залежить від того, чи знайомий він з агресивними і оборонітель-ними звичками звіра і правилами поведінки людей в дан-ної ситуації. У брошура узагальнено віковий досвід зустрічей з ведмедем, що накопичився у селян, мисливців, ліс-ників та інших людний, які бувають в тайзі, а також результати вивчення поведінки цього звіра.
Напасти на людину ведмідь може у мно-гих випадках: захищаючи своє життя, видобуток, ведмежат, терзає-мий голодом ранньою весною або ставши шатуном, будучи воз-бужден під час гону, при пораненні, попаданні в капкан чи іншої самолов, при хворобі , старості, каліцтва, при несподіваний-ної зустрічі на близькій відстані, під час полювання на якусь тварину, коли людина завадив або просто попався на шляху, а також помилково. Зазіхнути на людину ведмідь здатний, втративши страх перед ним в результаті постійної або випадкової підгодівлі, при зниженні преса регулярної полювання. Гинуть люди при контактах з прирученими, напів-прирученими або містилися в неволі особинами.
Ведмідь має велику силу. Вага кисті передньої лапи у великого звіра становить близько чотирьох кілограмів. Ударом лапи він може збити з ніг корову і без особливих усі-лий забрати її в ліс, витягнути з води на крутий берег тушу дорослого лося, легко перекушує великі кістки. Якщо при ривку кігті потрапляють в людські очниці, то розкриває-ся черепна коробка. На короткій дистанції ведмідь може бігти зі швидкістю до 60 км на годину.
Агресивні особини зустрічаються і серед невеликих, і середовищ-них, і величезних звірів. Однак серед великих ведмедів ве-роятно зустріти старого, «бувалого» звіра, який від старості або від хвороби -потерял силу, зуби і тому прагне до легкої здобичі. Крім того, старі звірі по срав-рівняно з молодими частіше мають давні кульові поранення.
Де і коли особливо небезпечні ведмеді. Небезпека зустрічі в лісі, в тайзі з агресивним ведмедем різна для різних регіонів. Більш миролюбні ведмеді Середньої Азії, Кавказу, Карпат, Білорусії і всій європейській частині Росії. Однак пильність не можна втрачати навіть в лісах Підмосков'я. Частіше, ніж в інших регіонах, ведмеді нападають на людей в Вистачає-ної Сибіру і на Далекому Сході. Відрізняються агрессівнос-ма звірі деяких районів Іркутської і Амурської облас-тей, Приморського краю, центральної та південної Бурятії. Відно-сительно мирними вважаються ведмеді Камчатки, Сахаліну і Курил. Цікаво, що найагресивніші бурі ведмеді - в Японії, на острові Хоккайдо, де люди щорічно піддав-ються їх нападу. У глухих і віддалених від житла місцях деякі ведмеді виявляють по відношенню до людини лю-бопитство, така ж реакція характерна і для молодих, які не-дослідних особин в звичайних місцях. Інтерес до людини в соче-Британії з безстрашністю народжує у звіра нав'язливість, а вона небезпечна.
Восени, якщо в тайзі багато ягід і кедрових горіхів, мед-адже ситий і здебільшого налаштований мирно, небезпека зустрічей з ним знову зменшується. Однак з появою шатунів в цю пору без особливого справи і великої потреби бувати в тай-ге не варто. Цей сезонний, статистичний розклад ведмежу-їй небезпеки не абсолютний, тому що в будь-який час року ви можете наштовхнутися на ведмедя, який охороняє свою здобич, або на ведмедя в капкані, або пораненого мисливцем звіра, а вони завжди небезпечні.
Медведя можна зустріти в будь-який час доби. Однак статистика показує, що найрідше це відбувається вночі, а найчастіше днем. Увечері зустрічі більш вірогідні, ніж ут-ром.
Поведінка ведмедя перед нападом. Зустрічі людини з ведмедем за своїм характером можна розділити на три вари-анта.
1. Самий мирний. Як правило, противники знаходяться на значній відстані один від одного і не вступають в пря-мі контакти, при цьому відбулася зустріч частіше залишається непоміченою однієї зі сторін, зазвичай людиною.
2. Зустріч на близькій відстані (ближче 50 метрів) з мирним результатом. Вона може бути кількох родів: зовні байдужа, але напружена або може містити односто-ронніе, а також взаємні погрози.
3. Зустріч, що включає напад або з боку чоло • століття, або з боку ведмедя, або ж взаємно агресивна. Вона закінчується пораненням або смертю одного із супротивників або обох. Іноді ж і та, і інша сторони відбуваються тільки нервовими потрясіннями.
Для правильних, грамотних дій важливо передбачити наміри зустрінутого ведмедя. Цьому сприяє знання деяких особливостей поведінки звіра. Слід мати на ві-ду, що ведмідь встає на задні лапи з різних причин: для орієнтації, для залякування супротивника, при переляку, ра-неніі, при перенесенні видобутку або підстилки в барліг, для на-несення потужного удару лапою, щоб дотягнутися до якогось чи бо предмета, в тому числі до особливо вразливих місць: голови, шиї крижів жертви або ворога. Якщо ведмідь встав на зад-ня лапи, бачачи людини і перебуваючи від нього на деякому уда-лення, це служить скоріше «добрим» сигналом, ніж поганим: значить ще можлива затягування, мирне розв'язання.
Навіть, якщо при зустрічі звір лякає, встає на диби, воз-буждение походжає (при цьому видно пружність його пе-редную лап), повертається боком (щоб показати свої раз-заходів). тупотить двома або однією з передніх лап або вдаряє нею об який-небудь предмет, вставши задом, шкребе передніми лапами і кидає землю в противника, робить кидки в вашу сторону, «шипить», «Пишкало», «Фука», гаркає або реве, плескає щелепами (швидко відкриваючи й закриваючи пащу), дивиться на вас скоса і лише зрідка кидає прямі поглядом-ди, справа не так уже й погано - при розумних діях ІНЦІ-дент може бути вирішене мирним шляхом.
Відомо, що у ведмедя маловиразна міміка і по його морді важко вгадати про наміри. Але є дуже на-надійно ознака - положення вух: якщо вони стоять, звір ще коливається в діях, якщо вуха притиснуті до голови, він сповнений злісної рішучості і готовий зробити агресію. У озлобленого ведмедя нерідко піднімається шерсть на Загрей-ке, він здається трохи горбатим, очі горять, звір шкіриться і тремтить.
Таким чином, якщо у ведмедя притиснуті вуха, шерсть вста-ла на загривку і він не намагається вставати на задні лапи, мовчить і дивиться на вас прямим поглядом, хорошого чекати не можна - дуже ймовірно, що звір зараз рішуче ки-нется на вас. При цьому він може мовчати, гаркає або ревіти, буде наближатися на всіх чотирьох лапах і, якщо постане на диби, то тільки підбігши, щоб налякати остаточно і швидко вдарити однією або обома лапами. Про справжні наме-реніях ведмедя говорить і швидкість його бігу в сторону людини. Якщо він біжить не надто швидко, то це або демонстрація загрози, або невпевненість звіра. Якщо ж не біжить, а мчить-ся, то ясно, що, у нього найагресивніші наміри.
Полювання на гірську куріпку