Ще з того часу, коли всі дівчатка починають думати про заміжжя і дітей, я завжди знала, що у мене буде 2 дитини: хлопчик і з великою різницею у віці дівчинка. Як тільки я дізналася про свою першу вагітності, я відразу знала, що буде син, ім'я прийшло в той же день, хоча до цього мені подобалися абсолютно інші імена. І навіть, якщо в глибині душі, десь дуже глибоко :) я хотіла дівчинку, я була на 100% впевнена, що народиться синок. Так і вийшло. Майже через 11 років, нарешті, ми зважилися народжувати доцю. І як в першу вагітність, я ЗНОВУ була впевнена, що це дівчинка, точно так же прийшло ім'я. Я була впевнена більше, ніж. І ось контрольне УЗД. Мене цікавило тільки те, як розвивається моя донечка, чи все гаразд. Я навіть не збиралася лікаря питати хто ж там. Фраза доктора "Буде хлопчик", мене шокувала. Я не очікувала такої реакції від себе. Відчуття ніби, у мене забрали мою донечку, і дали чужого хлопчика. Я розумом розумію, що він все відчуває, що так не можна, що багато роками чекають такого чуда, а я невдячна, неадекватна матуся. Мене вимотали ці безсонні ночі, я не відчуваю до дитини нічого, крім жалю і ненависті до самої себе за це. Як з цим впорається я не знаю.
11 Ескіз нескінченності
У мене з братом 16 років різниця, з сестрою - 13. Брат мене можна сказати виростив, а сестра в дитинстві мною особливо не цікавилася. Брат мене і на футбол з собою в колясці тягав, і за молоком щодня о 6 ранку бігав, і пелюшки міняв. Мама йому кожен день після школи звіт давала, що я їла, як спала. У нього навіть в армійському альбомі мої фотографії.
А у мене два брати і сестра. З сестрою ми кращі подруги, а у братів свої сім'ї, бачимося рідко і відносин майже немає, хоча між собою вони дуже тісно спілкуються. Ви, мабуть, з досвіду своєї сім'ї хотіли, щоб і у Ваших дітей було так само. Але буде так, як буде, як Ви їх навчите.
12 Ескіз нескінченності
Абсолютно не згодна. Знаю дуже багато сімей, де навпаки дуже добрі стосунки брата з сестрою і двох братів. А ось там де дві дівчинки - дуже погані. Але це не привід не хотіти дитини.
Я пишу виходячи зі свого досвіду, Ви виходячи зі свого. Я ж не написала, що таке неможливо, це я таких сімей зустрічала мало. Та й у моїй так. я спілкуюся з сестрою, а брати з нами спілкуються мало, хоча між собою близькі. Та й у мами моєї так само було, коли брат одружився - спілкування зійшло нанівець, на жаль.
СИН - це ж здорово.
Я знаю, що здорово і він у мене вже є. Найкращий, найрідніша. Іншого хлопчика я не зможу так любити. Як можна нічого не відчувати до ще ненародженому дитинці. Ну як можна бути такою. Адже було ж все добре, я могла годинами прислухатися до ворушіння дитини, серце прям завмирало від захоплення, і тут все пропало.