«Ми поїхали дивитися вечірній Рим. Але мені не пощастило: моя попутниця захлинаючись розповідала про своє особисте життя. Через її гучного голосу мені не було чутно, що говорив екскурсовод. Внутрішньо я переживала, але було незручно осту-встановлюються свою балакучу сусідку. Я згадую цю поїздку вечірнім Риму з жалем і го-промовою. »
З розповіді клієнтки на консультації
Кожному з нас знайоме почуття внутрішнього роздратування навпіл із зусиллям себе стримувати ( «Тільки б не зірватися і не образити!»), Якщо доводиться спілкуватися з балакучим людиною. Так
і спілкуванням це назвати важко. Спілкування - це взаємодія: щось говорить Ваш партнер, щось говорите Ви. А тут безперервний монолог тільки Вашого попутника. Він сам задає питання, сам на них відповідає, сам вибирає тему для раз-говору і сам же її змінює. Можливо, саме не-приємне тут полягає в тому, що в такому «взаємодії» Вас як ніби немає і з його сто-ку навіть не передбачається Ваша участь. Об-ходяться і без Вас, Вам залишається тільки мовчати, кивати, тягнути багатозначне «Так. », А всередині - дратуватися і чекати, коли тільки все це скінчиться! Скоріше б!
Насправді, зупинити балакучого челове-ка і в той же час не образити його - зовсім про-сто. Головне, виконувати такі правила:
Правило перше. Внутрішньо зважитися забути-тися про самого себе: свій спокій, бажання провести ці хвилини на свій розсуд (наприклад, подивитися вечірній Рим - коли ще вдасться побувати в цьому чудовому місті?) Або змінити тему розмови в тому напрямку, який цікаво Вам самому.
Таке внутрішнє рішення - запорука того, що Ви зможете перервати базіки без роздратування, спокійним і не образливим для нього тоном. Якщо Ви зможете зробити це дійсно спокійно, він прийме Ваші дії як само собою разу-меющееся і не образиться. Якщо ж Ви покажете своє роздратування, він відчує протест і Ваші відносини можуть погіршитися, хоча Ви в цьому не винні, а винен головним чином він сам.
Правило друге. Саме не брати вину на себе! -Ви маєте повне право на рівних участво-
вать в спілкуванні. Ви маєте право говорити, заду-вать питання, висловлювати свою думку, а не тільки виступати в якості слухача. Ви не винні в тому, що маєте нормальні, звичайні людські потреби і бажання!
Правило третє. Чи не звинувачувати свого партнера-базіки. Ви маєте на спілкуванні свої права, він то-же має свої права. Якщо він говорить занадто багато, Ви дали йому можливість «захопити комунікативний простір», були надмірно пасивні і не змогли вчасно перервати його моно-лог. Можливо також, що він активно прагне спілкуватися саме з Вами і по-своєму намагається бути для Вас цікавим. Внутрішньо Вас заспокою-ит і те міркування, що балакучий чоловік - це людина відкрита і часто не здатний завдати «удару в спину».
Ви згодні з цими аргументами на користь того, що внутрішньо дратуватися і таємно нена-бачити базіки - не має сенсу?
А тепер - правило четверте. Щоб осту-ність була не в міру балакучого людини, проговори-ті наступне:
- Все, що він говорить - безумовно, цікаво і важливо;
- Але (на жаль!) Саме зараз (в даний момент, в цю хвилину) вам необхідно. (Подивитися ве-чорний Рим, подумати, розслабитися, відволіктися, почитати цікаву книгу і ін, та ін.);
- Можливо, через якийсь час (через годину, день, місяць і далі, терміни можна не уточнювати) Ви продовжите бесіду.
Зауважимо, що досить часто говіркі і балакучі люди зовсім не ображаються, коли їх зупиняють і висловлюють свою думку. Знаючи за собою таке якість, як понад товариськість, вони інтуїтивно припускають наявність цього ж якості в своєму співрозмовникові. «Якщо він мовчить і не перебиває мене, значить, йому цікаво те, що я говорю!» - часто думають вони. І щиро удив-ляють, дізнавшись, які муки і страждання потай відчуває їх співрозмовник, щиро бажаючи їх зупинити і водночас не дозволяючи собі це зробити!
Коли людина кілька разів повторює одне і те ж
- Ти вже розповідав мені про це чотири
рази!
- Ну і що? НЕ перебивай! Ти повинна вислу-
шать мене до кінця!
З розмови подружжя
«Коли він починає говорити одне і те ж по кілька разів, я роблю домашню роботу і мовчу, як ніби слухаю. А сама думаю про своє. Він, хитрун, відчув мій «прийом» і тепер часто говорить: «Повтори, що я сказав!»
З розповіді клієнтки на консультації
Щоб знайти внутрішній спокій, не дратуватися і спокійно говорити з собеседні-ком, що повторює одне і те ж, необхідно по-нять, чому в спілкуванні він поводиться таким об-разом?
Зазвичай причини можуть бути наступні:
Повтори в мові говорить часто пов'язані з тим, що він хвилюється і збуджений. В цьому випадку необхідно дати йому якийсь час вимовити-ся. Приблизно 15-20 хвилин для такого «найвигід-варіванія» цілком достатньо. Ваш партнер ус-спочиває і внутрішньо буде готовий до спокійного діалогу.
Часті повтори в мові Вашого партнера свя-зани ще і з тим, що він надає великого зна-ня того, про що говорить. Висловіть йому своє по-нимание важливості і значущості проговарі-ваемой їм інформації ( «Я розумію: те, про що ти говориш, дуже важливо») - і Ваш співрозмовник почне з Вами «нормальний» розмова.
«Застряє» на одному і тому ж людина, вкрай стомлений і сверхтревожний. Успокой-ті такого людини і дайте йому відпочити. Через якийсь час він повертається до «нормального» діалогу.
Повторює один і той же також людина, кото-рий сам до кінця не осмислив повторюваною їм інформації. В ході частого промовляння він прагне сам зрозуміти те, про що говорить.
Нарешті, повторюється людина, сверхответст-венний із вантажем боргу. Досить сказати: «Слухай, це не так важливо. Вийде - добре, не вийде - нічого страшного », і Ваш собе-седнік перестане говорити одне й те саме.
Коли людина говорить тільки про себе і не цікавиться вами
- А чоловіки все такі?
- Думають тільки про себе!
З психологічної консультації
Взагалі-то монолог співрозмовника не для всіх виступає причиною внутрішнього роздратування. Будь-яку ситуацію можна повернути в бік користі для себе і свого партнера. Давайте по-дивимося на цю ситуацію з позитивних сто-рон, які в ній, звичайно, є!
Коли Ваш партнер довго і багато проговарі-кість свій монолог, зовсім не цікавлячись Вами і Вашою думкою, Ви маєте наступні переваж-вин:
- Розкривається він, що говорить, а Ви можете зберігати деякий «інкогніто»: не відкривати себе, своїх думок і обставин. Іншими словами, Ви маєте запас часу для того, що-б не поспішати, все добре продумати і вже по-тому сформулювати своє рішення.
- Цілком можливо, що в процесі «говірці-ня» Вашого співрозмовника-монологу, Ви натрапимо-тесь на якісь асоціації, які допоможуть Вам прийняти потім вірне рішення. Давно поки-залу свою ефективність прислів'я: «Одна голо-ва - добре, а дві - краще»!
- Під час промовляння монологу Вашим партнером Ви маєте можливість розслабитися і спокійно думати про щось приємне (наприклад, про фасон і колір свого майбутнього пальто або кос-тюма). Можна взагалі не думати - адже за Вас ак-тивно думає Ваш співрозмовник!
Коли Вас використовують
«Що мені робити, коли вона говорить? Вона мо-же розмовляти годинами! Іноді мені просто хочеться скинути її з четвертого поверху! Або самому ку-да-небудь сховатися! »
Скарга клієнта на консультації
І всеж. Вам доводиться часто спілкуватися з балакучим людиною, яка багато говорить у формі монологу, не включаючи Вас в діалог і не беручи до уваги Ваша думка. Незважаючи на Ваші устремління зрозуміти цю людину і не дратуватися проти нього, Вас не покидає чувст-во, що Вас використовують. Я вірю Вашої інтуїції, але тоді виникає питання: «Якщо Вас действи-тельно використовують, то з якою метою і навіщо?»
Вас можуть використовувати в спілкуванні з метою самоствердження, оскільки на якийсь період вдається опанувати Ваш час і придушити Вашу активність. Нехай будуть всього двадцять-тридцять хвилин, коли Ви терпляче вислуші-ється виливу свого співрозмовника, але в це вре-мя Ви дійсно знаходитеся в його владі, і він змушує Вас практично насильно грати роль пасивного слухача. Його не цікавить, що Ви поспішаєте, і крім нього, у Вас є соб державні недержавні справи і турботи. Він тримає Вас близько се-бе і отримує від цього особливе задоволення.
Вас можуть використовувати в розмові ще й для того, щоб побачити Ваш захоплений погляд і стати предметом Вашого захоплення. Ця потреб-ність Вашого співрозмовника пов'язана з його стремле-ням набути впевненості, підвищити свою само-оцінку і «випробувати на Вас» якісь свої
прийоми і способи впливу. Вибір за Вами: Ви можете стати «умовою» для формування самовпевненості і «полігоном» для обкатки комунікативних засобів свого партнера. Але задайте собі питання: чи не занадто дороге «навчальний посібник» в Вашій особі він вибрав?
Сумно, але факт: через якийсь час Ви помітите, що до Вас почнуть «прилипати» балакучий-ші люди, спраглі самоствердження в загально-ванні. Вони безпомилково відчувають людини, кото-рий дозволить їм скористатися його часом і їм самим, і виявляють більшу активність, щоб захопити його в свою комунікативну владу. Звичка до пасивної ролі в спілкуванні може бути небезпечною і шкідливою для Вашого само-чувствия і Вашої самооцінки. Намагайтеся хаті-гать ситуацій, в яких Вас можуть вико-ти, нехай навіть на короткий час.
Отже, якщо Вас дійсно використовують в спілкуванні, то сміливо і рішуче переривайте мо-монолог свого партнера і відкрито говорите, що у Вас немає часу. Як правило, такий базіка ство-натільних займає Ваш час і відриває Вас від справ. Коли Ви зумієте вирватися з його насільст-кої влади, він почне Вас більше цінувати і поважати. Спробуйте, і Ви переконаєтеся в цьому са-ми!
Умійте сказати «Ні»
«Якщо я йому відмовлю, що він про мене подумає ?!»
Побоювання 18-річної дівчини
Люди, які не вміють відмовити, коли їх використовують або просять зробити щось, що міг би зробити сам просить, проживають справжню важке життя. Внутрішньо вони зневажають себе за м'якотілість і поступливість, періодично приймають рішення «вирватися на волю», але ре-ально не можуть зробити ні кроку, щоб відстояти свою незалежність.
Поступово вони перестають жити «своєї жит-нью», відставляючи на задній план свої цілі, інте-реси і бажання, все більше і більше «одягаючи» на себе роль «обслуговуючого» людини, завжди готового на допомогу іншому. Вони починають жити справами іншого і прагнути до здійснення цілей іншого. «Забуваючи себе» для іншого чоло-століття, який використовує і поневолює їх, вони стають для нього нецікавими і він може покинути їх і піти на «завоювання» нових «рабів». А життя кинутого «старого слуги» -дійсно пусте життя: в ній немає цілей, бажань та інтересів. У ній немає нічого, крім болісного очікування свого «господаря».
Коли ми погоджуємося на це страшне «рабство» - рабство без ланцюгів і батогів? В якому моменті свого життя ми починаємо погоджуватися допомогти іншій людині, коли ми самі зайняті або коли зовсім не хочемо цим займатися? Ко-ли ми відкладаємо свої власні справи і справи своїх близьких і, проклинаючи все на світі, устрем-ляемся допомагати іншому, хоча самі живемо труд-
але і змушені берегти кожен рубль або каж-дую хвилину?
Пригнічуючи свій внутрішній опір, ми погоджуємося на неприємну для себе обов'язок у таких випадках:
- коли хочемо бути завжди і для всіх добрі-ми;
- коли хочемо, щоб завжди і все нас люби-ли;
- коли не вміємо поважати самих себе поза за-лежно від думки оточуючих людей;
- коли наша самооцінка і ставлення до са-мим собі залежать від оцінки та ставлення до нас інших людей;
- коли ми, отже, внутрішньо не сво-Бодня і сверхзавісімость від інших людей.
Як відмовити, не ображаючи (формула відмови)
Існує проста формула відмови, яку можна вивчити і майже автоматично прогова-ривать, коли Ви не можете або не хочете бігти на допомогу за першим покликом іншої людини.
Ця формула полягає в тому, що Ви про-зносу три основні фрази:
- фразу, яка містить позитивне содер-жание (позитивну оцінку Вашої собесед-ника, оцінку Ваших з ним відносин, оцінку ситуації);
- фразу, яка містить від'ємне утримуючи-ня (формулювання відмови і його об'єктивних причин);
Таким чином, Ви дієте за принципом «комунікативного пиріжка»: зверху і знизу - «солодке тісто», а всередині - «солона начинка».
Вправа. Припустимо, Ви відчуваєте хронічну нестачу часу, сил і енергії. У Вас запланована маса важливих для Вас справ, на які припадає викроювати час. Ви спе-шите все встигнути і радієте тому, що у Вас все швидко виходить.
Раптом - несподіваний дзвінок. Дзвонить знакі-мий і просить про послугу. Ви болісно вагаючись-тесь: перед Вашими очима - відкритий комп-ютер, розібрана пральна машина, розкрив-тая книга та ін. Але відмовити незручно: що подумає Ваш приятель? Ви вже готові злагоди-ситься, подумки сподіваючись на те, що його справою, можливо, доведеться займатися не так скоро.
Стоп! Зупинка! Ви спокійно проговорює формулу відмови: «Я поважаю тебе і ціную наші відносини. Ми з тобою жодного разу не сварилися і завжди розуміли один одного. Але саме сьогодні у мене заплановано. (Перерахування конкретних справ). Я обов'язково повинен це зробити, тому що зустріч призначена, людина виїхала і сооб-
щіть йому про скасування візиту я вже не можу (повинна бути сформульована важлива об'єктив-ва причина, яка не залежить від Вашої волі і Ва-шого бажання). Я знаю, що відсутність у мене можливості сьогодні тобі допомогти, не зруйнує наших відносин, які складалися року-ми ».
Згадайте ситуацію зі свого життя, коли Ви погодилися зайняти свій час справами іншої людини, а тому страждали від своєї над-поступливості. Що можна було б сказати в тій ситуації, використовуючи формулу відмови?
Уявіть, які ситуації подібного типу можуть виникнути у Вас в майбутньому. Спробуйте заздалегідь програти свою поведінку і продумати те, що Ви будете говорити, використовуючи формулу отка через.