Усім відомий вислів «китайська грамота». Воно позначає щось складне, незрозуміле для тих, хто позбавлений знань в певній галузі. І справді, в граматиці багатьох східних народів прийнято ієрогліфічне письмо, а самих символів - просто незліченна кількість.
Китайська грамота на практиці
Кожен ієрогліфічний знак складається з так званих радикалів, що володіють самостійним змістом. Чи потрібно тим, хто зайнявся вивченням китайської або японської мови, заучувати їх все? Їх кількість обчислюється п'ятизначної цифрою, але в побуті використовується «зовсім небагато» - тисяч п'ять. Для читання періодики та популярної літератури досить знання і дві тисячі. Але головне - це не зубріння, а розуміння системи, по якій про сенс слова (а часом і цілого пропозиції) можна здогадатися. Для прикладу можна розглянути ієрогліф «любов», що означає найважливіше поняття в житті кожної людини, незалежно від мови, раси і національності. Як його пишуть (а скоріше, малюють) японці і китайці?
При чому тут кігті і лапи?
Китайське лист не здається простим, і щоб в ньому розібратися, слід зануритися в світ складних асоціативних правил. Навчитися каліграфічно правильно відтворювати символи зможе лише той, хто знайде в якійсь мірі образ мислення великого і стародавнього народу.
Ієрогліф «любов» складається з чотирьох частин-радикалів, розташованих зверху вниз. Верхній малюнок, що нагадує перевернуту російську букву «Ш», написану сміливими мазками, з широкою основою і похилій останньої паличкою символізує кіготь або лапу. По всій видимості, так стародавні китайці розуміли нещадність почуття і його чіпкість. У нас теж говорять, що любов на картоплю не схожа, і якщо її у вікно викинути, то вона в двері зайде. І стріла Амура - досить гострий предмет. Загалом, поранити серце легко, і добре, якщо почуття взаємне, а то боляче буде.
Потім йде дах. Яке вона має відношення до любовного потягу, європейцеві може бути незрозуміло. Але житлове питання, сильно зіпсував, як висловився один з булгаковських персонажів, москвичів, мабуть, завдав шкоди китайському народу ще в ті давні часи, коли формувалася його писемність. Можна, звичайно, розуміти цей радикал не настільки буквально, а в переносному сенсі. Друга по порядку, а може бути, і за значенням, лінія, складова китайський ієрогліф «любов», швидше за все, означає зв'язок з тим місцем, де почуття оселилося. А саме в серце.
Цей орган у всіх народів - будинок і вмістилище ніжних і, навпаки, жорстоких емоцій. І любов, і ненависть живуть в ньому, ростуть і вмирають. Чому так вважають люди в усьому світі? Напевно, тому, що прискорене серцебиття - найбільш яскраво відчувається ознака хвилювання. А символ цього кров'яного насоса позначається двома пересічними під кутом лініями.
Ще один такий же похилий хрестик, але з доданим до верхньої частини палички, що йде справа наліво і вгору, коротким відрізком, позначає і зовсім щось незбагненне для людини, мислячого по-європейськи. Цей радикал символізує якесь повільно переміщається істота з багатьма ногами. Але можна знайти логіку і в цій фігурі, досить пригадати любовні муки, яка позбавляє сил. У голові паморочиться, ноги заплітаються ...
Загалом, якщо об'єднати всі чотири складові частини, то вийде, що ієрогліф «любов» містить наступну інформацію: «під дахом серця оселилося почуття, яке встромити пазурі, порушило спокій так, що хочеться кудись піти, та сил немає».
А як у японців?
Знаки японської писемності запозичені в Китаї. Сталося це в п'ятому столітті нашої ери, і цим пояснюється спільність идеографических рис у двох сусідніх народів. Якщо уважно розглянути японський ієрогліф «любов», то в його радикалах можна розрізнити всі елементи його китайського прообразу: і дах, і кігті, і серце, і навіть повільну ходу, правда, не відразу. Написання каліграфів із Країни висхідного сонця відрізняється більшою м'якістю і плавністю ліній. Мова теж звучить інакше. Якщо в китайській мові геть відсутня літера «Р», то в японському те саме стосується звуку «Л». Трактування радикалів відрізняється так само, як і фонетика.
У національному характері японців важливе місце займає добровільне накладення на себе зобов'язань і ретельне їх дотримання. Вони ніколи не скажуть, подібно до нас: «Я нікому нічого не винен». Якщо родина, сім'я, батьки або підприємство порахують, що людині потрібно зробити так, а не інакше, то він поступиться своїми емоціями або бажаннями і виконає їх волю. І якщо японець любить, то це вічна любов. Ієрогліф складається з багатьох рисок і ліній, розшифровуються цілим набором почуттів. Тут і енергія, і духовна близькість, і умиротворення, і союз. Загалом, практично ідеальні узи Гіменея з деякою національною специфікою. Написання ієрогліфа може відрізнятися в залежності від того, яке значення йому надається (вряди або кандзі).
ієрогліфічні татуювання
Колись моряки прикрашали свої тіла безліччю синіх зображень, нагадують про далекі країни, бурях і ті шторми. У місцях позбавлення волі теж існувала традиція робити «наколки», причому не просто так, а з певним змістом, зрозумілим «тим, хто сидить» (ну і працівникам правоохоронних органів - навіть довідники з грифом «для службового користування» друкувалися). Звичайні чоловіки, не обтяжені тюремним досвідом і не бороздившие моря, теж часом мали натільні написи, але простіше ( «Соня», «Маша», «Не забуду матір рідну» і т. П.).
В наш час, для якого характерно захоплення східними філософськими поняттями, все стало куди більш винахідливими. Не відразу й не кожен зможе зрозуміти, що означає та чи інша татуювання-ієрогліф. «Любов» тепер наколюють на японському або китайському мовою, на різних частинах тіла і не завжди, на жаль, в правильному написанні. Але ж слід пам'ятати, що східна каліграфія - це мистецтво, якому майстри вчаться роками, і будь-яка неточність може призвести до того, що знак або придбає повністю протилежне значення, або стане безглуздим набором закорюк. До того ж самі прихильники буддизму, синтоїзму та інших заморських релігійно-філософських вчень вірять в те, що натільна зображення може вплинути на долю. Так що обережність ніколи не зашкодить.
Чи можна без ієрогліфів?
Засобами української мови дуже важко передати фонетику японського, китайського або, наприклад, в'єтнамського слова. Від того, як говорить «проспіває» набір звуків, залежить зміст виразу, від прямого до протилежного. За часів великої дружби СРСР і КНР виникла ідея перевести написання слів в Піднебесній на кирилицю, скасувавши величезна кількість символів, подібно до того, як раніше спростили російську граматику, прибравши з неї «яті», «єри» та інші, нібито непотрібні літери. Але проект цей, незважаючи на очевидну логічність, не відбувся. Цим пояснюється те, що прикрашає ієрогліф «любов» фото обранців китайських і японських молодих людей і до цього дня.
Здається, що написати китайське або японське слово по-російськи дуже просто. Цим займаються всі, хто обслуговує або продає радіоапаратуру, автомобілі або іншу техніку з Країни сонця, що сходить або Піднебесної. Брендів багато: «Міцубісі» (або «Міцубіші»?), «Субару», «Мацушита» (знову ж таки, може бути, «Мацусіта»?). А ще є імена (наприклад, імператор Хірохіто).
Про те, наскільки наш догану відповідає оригіналу, можна судити по неповторному японському акценту. Якщо дівчину звуть Будь, японець, звертаючись до неї, скаже «Рюба». А якщо боїться забути, і йому потрібно записати ім'я? Чи знайдеться відповідний ієрогліф? Любов Петрівна, наприклад, може і не зрозуміти, що це до неї звертаються. Однак спритні мешканці Японських островів знаходять потрібні радикали, намагаючись передати ними все багатство української мови. Виходить, правда, насилу.
Життя на Землі могло зародитися в природному ядерному реакторі На думку японських дослідників, життя на Землі виникла завдяки наявності природного ядерного реактора. Гіпотеза може здатися абсурдною, але.
