у мене була киця, ми приносили їй шикарного (за нашими мірками) красивого пухнастого кота, але вона від нього весь час убегала.потом принесли кота Мишка з сусіднього під'їзду-досить скромний, сіренький котік.моя в нього так закохалася, що ні кого крім нього до себе більше не подпускала.стоіло їй сказати-"я пішла за Мишком" і вона сиділа біля дверей і чекала его.заглядивала мені запазуху і з таким радісним "мявом" його зустрічала-відразу бігла його нюхати і грати з нім.ходіт перед ним вся така-хвостом крутить, заграє .Потім Мишка захворів і помер (((. моя Одноліт ка так і не підпустила до себе іншого кота, і нам довелося її стерилізувати (щоб не мучила своїми загулами) .вона мене дуже любила-завжди на вікні зустрічала, проводжала, спала зі мною, і народжувала навіть поруч зі мной.потом я народила і принесла додому сина.она побачила ЦЕ маленьке і кричить, побачила, як я біля нього бігаю, і. образилася (що я її проміняла) .Большой вона до мене не подходіт..жаль. ось така однолюбка попалась.сейчас моєї бабусі вже 17 років .
пліви немає, але кішка задумається все одно
Думаю так, кішка не з кожним котом погодиться, вони розбірливі
думаю так. я пам'ятаю як у нас кіт сусідський на нашу Басю як застрибнув, я його граблями з неї спихали! вона бідненька тікати намагалася! скатіна. вона три рази від нього народжувала!
думає і ще як! я свою лису намагалася пов'язати раз 6, кричить, носитися по будинку, очі шалені, привожу кота, тікає і не дає! привожу іншого - та ж реакція! кілька разів так було, а винесла на травичку, так знайшла якогось облізлого і зад до нього туліт, а цей і радий, добре встигла відібрати вчасно