В рамках шкільних занять з географії, спостереження за навколишнім світом та природознавства багатьом учням п'ятих і шостих класів доводиться вести так звані «Щоденники погоди». Однак такі записи можна вести і поза загальноосвітньої навчальної програми, а за власним бажанням. Адже це досить цікаве і захоплююче заняття. Згодом всі свої спостереження за рік або місяць ви зможете перенести в електронний формат (наприклад, в exel), зробити графіки або діаграми, проаналізувати зміни температур і напрямків вітру. А якщо таку роботу вести протягом десятиліть? Це вже буде серйозним науковим дослідженням, яке дозволить відстежити погодні зміни, встановити закономірності виникнення тих чи інших явищ!
Отже, вести щоденник погоди можна двома способами: за допомогою ручки і зошити або за допомогою спеціального програмного забезпечення.
Визначаємо оптимальне місце для зберігання погодних спостережень - в письмовому вигляді (у зошиті) або в електронному (на комп'ютері). Для першого варіанту розкреслюють зошит на кілька рівних за розміром колонок і підписуємо їх: «Дата», «Вологість», «Температура», «Хмарність», «Вітер», «Атмосферний тиск».
Щодня вносимо свідчення в кожну графу, визначаючи їх приблизно в один час доби (наприклад, в полудень). Значення температури повітря визначаємо за допомогою розташованого за вікном термометра, який обов'язково повинен знаходитися в тіні, в іншому випадку свідчення будуть невірними. Для визначення атмосферного тиску використовуємо барометр.
Особливу увагу приділяємо силі вітру, яка визначається за шкалою Бофорта. Напрямок вітру встановлюємо по переміщенню хмар. Крім цього, в шкільному дворі можна спорудити флюгер - в поєднанні з компасом він також дозволить визначити напрям вітру. Не забуваємо відзначати характер вітру (поривчастий, рівний).
У графу «Хмарність» заносимо інформацію про характер спостерігається хмарності, відсутності або наявності просвітів. Якщо на небі хмари повністю відсутні - ставимо прочерк.
Дані про опади відповідно записуємо в графу з назвою «Опади». Тут фіксується інформація про фазу і характер опадів (дощ, сильний сніг). У разі відсутності будь-яких опадів, ставимо прочерк. Робимо позначки про різні, які заслуговують на увагу природні явища (наприклад: град, туман, серпанок, веселка, гроза, іній). Для цього можна завести окрему графу «Особливі явища».
Щодня визначаємо середньодобову температуру (для цього загальну суму спостережуваних температур потрібно розділити на їх кількість).
При неможливості визначення будь-якого параметра (наприклад, напрямку вітру або атмосферного тиску) використовуємо дані метеостанції або прогнозу погоди. Дану інформацію можна взяти з інтернету. Однак такими методами зловживати не варто, оскільки основна мета нашої роботи - навчитися самостійно спостерігати за погодою.
При виборі в якості інструменту для ведення спостережень спеціального програмного забезпечення, ви звільните себе від основної технічної навантаження, сконцентрувавшись тим самим на змісті процесу. Тобто вам необхідно лише збирати інформацію, а комп'ютерна програма буде фіксувати її найоптимальнішим чином. Вона сортує спостереження за датами, знайомить з довготою дня, народними прикметами і фазами місяця. Крім цього, подібні програми щомісяця видають повноцінний звіт, що включає загальні зміни погоди і мінімальну статистику за весь минулий місяць.
Ще питання і відповіді з розділу: Навчання