Асоціативне мислення дивним чином підкидає нам іноді найнесподіваніші спогади. Літо 1973 року, по Центральному телебаченню СРСР транслюється репортаж про тріумфальне завершення історичного візиту Генерального секретаря ЦК КПРС товариша Л. І. Брежнєва в США. Злітно поле аеропорту заповнене радісними американцями, які розмахували червоними і зоряно-смугастими прапорцями. Леонід Ілліч піднімається по трапу літака, зупиняється на верхньому майданчику, повертається до проводжав і вітально піднімає руку. Натовп вибухає ревом і оплесками. Розчулений Брежнєв хоче сказати цим добрим людям що-небудь приємне на зрозумілій їм мові, але не знаходить слів. Немов в розгубленості він весь час повторює, звертаючись до почту: «Як сказати? Як сказати?".
«Good bye» - каже перекладач. "Як сказати? Як сказати? », - здається, Брежнєв його просто не чує. «Good bye» - повторює перекладач. Так повторюється кілька разів. Нарешті Брежнєв розуміє, що йому говорять, і вимовляє з неймовірною індивідуальної інтонацією: «Хгхууд бай». Американська публіка ридає і плаче від захвату, радянські люди біля екранів телевізорів плачуть разом з ними, але більшість вже від сміху. Холодна війна і недовіру між країнами і народами змивається цими очисними сльозами.
Ось це соковите «Good bye», вимовлене з характерним, посиленим дефектом дикції малоросійським фрикативних «Г», я до сих пір чую так ясно, як ніби це було тільки вчора, і моментально згадую, коли чую сакраментальне питання: «Як сказати?» . І зараз, по-моєму, якраз той самий випадок. Справа в тому, що шановний Ігор Борисович Манн час від часу розбурхує маркетингову громадськість, закликаючи в своїх публікаціях та виступах говорити «Маркетинг», а не «Маркетинг» і «маркетёр», а не «маркетолог». У відповідь найбільш вразливі колеги за прикладом свифтовской «тупоконечников» і «остроконечников» починають «ламати списи» на різних професійних форумах і у відкритій пресі. Спробуємо і ми сформулювати свою відповідь на перший із заявлених питань, а саме, як правильно говорити: «Маркетинг» або «маркетинг»?
Відразу скажу, що для мене абсолютно не принципово, де людина ставить наголос у слові «маркетинг» - на першому або другому складі, це мене жодним ніяк не обурює або дратує. Більш того, я часто ловлю себе на тому, що сам можу довільно сказати і так і сяк. Проте, я розумію, що свої резони є у прихильників обох варіантів проголошення.
Основним аргументом прихильників проголошення «Маркетинг» є констатація того факту, що термін «маркетинг» - це пряме запозичення з англійської мови, перенесене на російський грунт без перекладу простим записом кирилицею. Отже, його проголошення російською мовою вимагає наголоси на першому складі в точній відповідності з проголошенням на англійській мові: "[ 'ma: kiti?]". На це їх опоненти справедливо зауважують, що транскріпіровать іноземне слово буквами українського алфавіту і вимовити його на «великому і могутньому» - це «дві великі різниці». Мовляв, якщо вже точно слідувати правилам англійської мови, то тоді потрібно говорити не «Маркетинг» або «маркетинг», а взагалі «мАкітін».
Прихильники проголошення «Маркетинг» в свою чергу відзначають, що на практиці стихійно вже склалася норма наголоси на другому складі в точній відповідності з тенденцією перенесення наголоси на другий склад при русифікації проголошення запозичених слів. Тому, пояснюють вони, більшість словників російської мови і рекомендує вимовляти слово «маркетинг» саме так. Як справедливо зазначив один з учасників дискусії: «Іноземне слово стає російським, коли починає жити за нормами російської мови». Як приклад, як правило, наводяться стали цілком рідними російськими словами «футбол», «хокей», «економіст», наголос в яких при проголошенні російською мовою відрізняється від англійського оригіналу.
Є і третя точка зору, а саме, про допустимість і рівнозначності обох варіантів проголошення слова «маркетинг» в російській мові. В принципі, теорія і практика мови допускає варіативність проголошення окремих слів як, наприклад, в словах «договір», «мислення», «баржа», «сир» і деяких інших. Зазвичай варіанти проголошення розрізняються сферою вживання (літературний і нелітературний; офіційний і розмовний, професійний і загальний мови), але можуть просто відображати різні стадії життя і зміни слова, зокрема, для запозичених слів - стадії їх русифікації.
Ми дотримуємося саме цієї точки зору і пропонуємо всім сперечальникам просто почекати, коли жива мова розставить все по своїх місцях. А до тих пір на питання «Як сказати: маркетинг або маркетинг?» Будемо нічтоже сумняшеся відповідати брежнєвських «Good bye»!