1. тараторити; говорити швидко, не зупиняючись. Вӱтеле гай йилдиртаташ тараторити, як кулик; утиждене йилдиртаташ надто тараторити.
□ Тиде жапиште пӧртиш Епрем ваті толин Пуришев. «Е-е, Йиван-йивиштікем толин улмаш. Сай ма кутиримашет? »- умшажим шупшилин, йилдиртата Тудо. Н. Лекайн. В цей час увійшла Епреміха. «Е-е, до нас прийшов Йиван. Як ся маєш? »- заторохтіла вона.
2. манірності, малюватися, кривлятися. Калик ончилно йилдиртаташ кривлятися перед народом.
□ Син-кунлан Вильипат сай. Але ӱҥишин коеш, крокував мутлана. Шінчимаште но модмаште ӱдир ончилнӧ йилдиртатен ок мошт. Н. Лекайн. На вигляд і Вильип хороший. Але виглядає боязким, мало говорить. Не вміє малюватися перед дівчатами на посиденьках або ігрищах.
1. нар. як, яким чином. Кузьо шонеда? як ви думаєте? Кузьо тиге як так; кӧлан Кузьо кому як; Кузьо Ілеть? Як ся маєш?
□ (Левент кугиза) Сакарлан Кузьо лӱйишашим ончиктиш: «Теве тиге ВІКТА, тиге ончо». С. Чавайн Сергій Григорович. Дід Левент показав, як стріляти: «Ось так целься, так дивись». Кузьо инде уеш імня ліяш? Н. Лекайн. Як тепер знову завести коня?
2. нар. як; до якої міри, до чого. Чаплі скрипка. Кузьо моторин чіялтиме. Н. Арбан. Прекрасна скрипка. Як красиво пофарбована. Ох, Кузьо мӧҥгӧ пуримо ок шу. В. Іванов. Ох, як не хочеться заходити додому.
3. част. употр. для вираження подиву, обурення, захоплення і т. п. як. Кузьо? Мо шот дене? М. Шкетан. Як? З чого це? Кузьо? Олю Деч Поснов милам сайрак ліеш? Й. Ялмаром. Як? Без Олю мені буде краще?
4. част. употр. при переспрашіванія недочув або незрозумілого як. Кузьо толин. Кӧ кондом? С. Чавайн Сергій Григорович. Як приїхав. Хто привіз? Кузьо Куштов? Шормучаште. Й. Ялмаром. Як де? У Шормучаше.
5. част. посилить. Кузьо ширгижеш! Як посміхається! Кузьо нелин умилтара як важко пояснює.
□ Ах, Кузьо йӧндимин ЛЕКТА. П. Корнілов. Ах, неприємно як вийшло. Ай, Кузьо сайин Лудеш. В. Ісенеков. Ай, як добре читає.
6. союз відносить. як що. Калик Кузьо, мият туге. О. Тиниш. Як народ, так і я. - Ӱдирим Кондаша кӱлеш, - ишталеш Епрем. - Тудо Кузьо Ойла, Пален налман. Н. Лекайн. - Треба дівчину привести, - говорить Епрем. - Треба дізнатися, що вона говорить.
7. в знач. сущ. як. (Пасет :) Кузежим му пале. Н. Арбан. (Пасет :) А як - того не знаю. Шот дене иштиман, шониман: кузежим, мом та можим Кузьо? І. Іванов. Треба робити як слід, думати треба: як і що, і що як?
◊ Кузьо гала як це, як же. Ачадан лӱмжӧ Кузьо гала. В. Сапаєв. У вашого батька як же було ім'я. Кузьо лиє туге недбало, халатно, як доведеться, як попало. Кузьо лиє туге иштилаш робити як доведеться. Кузьо уке Гин як же інакше. (Осяндр :) А Кузьо уке Гин? Баш на баш! А. Волков. (Осяндр :) А як же інакше? Баш на баш!
1. нежить, розпещені; балувати, розпестити. Тиге еркин-еркин нянька ден ава ӱдир ікшивим пеш чот нечкештаренит. «Мар. ком. ». Так нянька і мати поступово зовсім розбестили дівчинку.
2. розслабляти, розслабити; послаблювати (послабити) опір до чогось л .; робити (зробити) млявим. Сай ілиш нечкештара гарне життя розслабляє (організм).
□ Тигай поянлик Шуко еҥим нечкештарен. «Мар. ком. ». Таке багатство багатьох розслаблювало.
3. нежить; приводити в стан млості. (Іван :) Кутиримашет Моган, йӧ ратиме ӱмираш йолташем, Пӧ кла? Чотак тийим шупшалам. (Пӧ кла :) стиснуті, Кузьо нечкештара? «У вий». (Іван) Як ся маєш, моя улюблена подруга, Пёкла? Міцно тебе цілую. (Пёкла :) Бачиш, як він пестить мене?
// Нечкештарен питараш розпещені, розпестити. Ті йочадам йӧ ршеш нечкештарен питаренда. Ви зовсім зніжений своїх дітей.
Г. бабуся, бабуся (пестливе звертання до бабусі). Хитирет вару, папіем. Н. Ігнатьєв. Як ся маєш, бабуся?
-ем Г. думати, подумати, міркувати, мати намір. Шкедуреш тумаяш думати про себе; анзикилаш лішӓ Шликов тумаяш думати про майбутнє.
діал. сяк-так мириться, з працею виносячи кого-що-л. Ік жап (Ямет ден Ганя) тӱ сен-тӱ сиде ілишт. Д. Орай. Деякий час Ямет і Ганя жили, сяк-так мириться (один з одним). Див. Читен-читиде.
1. забивається, забити; калічити, понівечити; калічити, покалічити, скалічити; травмувати; поранити, поранити; пошкодити; наносити (нанести) удари, каліцтва, травми, рани, пошкодження. Кідим емгаташ скалічити руку; пашаште емгаташ травмувати на роботі.
□ - Пулишет пудирген, стиснутий? Кузьо емгатишич, йолташ? М. Шкетан. - Видно, у тебе плече зламалося? Як покалічив, друг? Алтишин кідшим кошар УКШ емгатен, кідше Пуалу шінчин. К. Васін. Руку Алтиша поранив гострий сучок, рука його розпухла.
2. поранити, поранити; наносити (нанести) кому-л. рану, поранення. Нелин емгаташ важко поранити; мӱ шкирим емгаташ поранити живіт.
□ (Міклайин) йолжим снаряд емгатен, оҥишкижо куля логалин, ӧ рдижлужим Шалатою, шодимат сусиртен. А. Ерикан. У Міклі ногу поранив снаряд, в груди влучила куля, пошкодила ребро, поранила і легкі. Лач саду кредалмаште мийим емгатенит. А. Мурзашев. Якраз в тому бою мене поранили.
3. пошкоджувати, пошкодити; псувати, зіпсувати; ламати, поламати; поранити, поранити що-л .; заподіювати (заподіяти) вада, збиток. Шке машінажим пудиртен, весиним емгатен. В. Юксерн. Свою машину зламав, чужу зіпсував. Койдариме семин, (Куе) йирже мландим Куралит, вожшим емгатен. М. Якимів. Як би знущаючись, навколо берези орють землю, пошкоджуючи її коріння.
4. перен. поранити, поранити; заподіювати (заподіяти) кому-л. душевний біль, страждання; псувати, зіпсувати (настрій). (Пробін) шеҥгеч огил, а кӱ Леш семин, еплин, чоним емгатиде, мошт Каласа. В. Мікішкіной. Пробін сказав нема за очі, а як слід, обережно, не ранячи душу, вміло. Шкіл вуйлатишин питартиш ойжо кум йолташин кумилиштим емгатиш. В. Юксерн. Останні слова директора школи у трьох друзів зіпсували настрій. Пор. сусирташ.
I. Вживається лише в складі виразів:
I сушений. Як Олма сушене яблуко; як еҥиж сушена малі-на.
□ смоли но шӱйим, як нійим оптет та Тор'ялиш, пазариш, яллаш торгаяш. «Ончико». Зануривши смолу або вугілля, сушене лико, їдеш торгувати в Тор'ял, на базар, або по селах. Пор. коштимо.
II багряний (шемалге-йошкарге). Як чурій червоне обличчя; як Шикша багряний дим.
1. союз розм. як тільки, лише тільки. Як немич-влак Ялишев толин пурат, вігак Тудо ілемиш чималтса. Н. Лекайн. Як тільки німці прибудуть в село, відразу ж тікайте в те село.
2. Г. част. висловлює раптовість дії; передається словом як. Нуж ізіш шайик цӓкналтиш дӓкак тӹргештиш! Г. Матюковскій. Щука ньому-ого відступила назад і як стрибне!
IV діал. пастила (емиж та сакир гич иштиме кондитерський кочкиш). Тутля як смачна пастила.
Г. сестра і брат, сестри і брати. Нӹни вет ӓкак-шоляк илит. Адже вони будуть братом і сестрою.
1. дихати; робити вдихи і видихи. Чӱ чкидин шӱ лаш часто дихати; келгин шӱ лаш глибоко дихати.
□ Пешак Шокша, шӱ лашат Нелі. «Ончико». Дуже жарко, і дихати важко. Шӱ лаш нігунамат від ӧ ркане. Каликмут. Дихати ніколи не набридне (букв. Не полінуйтеся).
2. перен. дихати, жити кимось чимось л .; бути поглинутим чимось л .; віддаватися душею чогось л .; жити якимись л. інтересами. - Кузерак вару Ілеть-шӱ років? - КЕЧ-кӧ мат ӱшан шулдираҥда. Мият тудденак шӱ лем. М. Казаков. - Як живеш-живеш? - Надія окрилює будь-кого. І я цим дихаю.
3. перен. дихати чимось л .; бути перейнятим, сповненим чимось л. виражати що-л. Нунин проізведенійишт громадян сар жапин шӱ лишиж дене шӱ лат, тунамсе ілиш дене Ілат. С. Ібатов. Їх твори дихають подіями (букв. Диханням) громадянської війни, живуть тим життям.
4. перен. заїкатися, заїкнутися; робити (зробити) спробу заговорити про що-л .; натякати, натякнути. Тийин лӱ мет Теве тачат мийин кӧ ргиштӧ йӧ рташ лійдиме тулойип дене йӱ ла. Ачамлан тідин Нерген Омата шӱ лӧ. Т. Батирбаев. Твоє ім'я ось і сьогодні горить у мені незгасимої іскрою. Батька свого про це і не заїкнися.
5. перен.разг. жити, поживати; проводити життя. - Калас, Алтиш таҥ, Кузьо оликмарій шӱ ла? С. Миколаїв. - Скажи, друг Алтиш, як живуть лугові марійці? - Гей, Онтон, Кузьо ілетше? Кузерак шӱ ла ватетше? М. Большаков. - Гей, Онтон, як живеш-то? Як живе твоя дружина? Пор. Ілаш.
1) точно, як раз, в пору; в точності, точь-в-точь;
Г. ӓкак-шӹжарак сестри. Кок Акакій-шӱжарак-шамич ваш шогат. Д. Орай. Дві сестри стоять один проти одного. Акакій-шӱжарак гай каликна мемнан мулу Татунь. Сем. Миколаїв. Як рідні сестри, наш народ живе дружно.
древній, стародавній, давній. Лудин ЛЕКТА мий таче кнігатим - ӱп шогале, шінча Гин Шарль возенат мо Акретія марійла? М. Казаков. Прочитав я сьогодні твою книгу - волосся стали дибки, очі полізли на лоб, ти написав, як древній маріец? Акретія шомаклан ок ӱшане таче чилт сур ӱпан ілалше Марієт. С. Вишневський. Дідівським чутками сьогодні не вірить навіть сивий літній мужик.
◊ Акретія Годсе старовинний, древній, багатовікової, вікової, дідівський. Волгалт шінчише кӱртньӧ Корно Марій кундемин Акретія Годсе чодиражим пікші гай віяшин пӱчкин лектеш. О. шабдар. Блискуча залізниця стрілою розсікла вікові ліси Марійського краю. Еренте Орадя Акретія Годсе пичаллан Куан. М. Шкетан. Еренте, як дурень, зрадів старовинним рушниці. Акретія годим в давнину, за старих часів. Кугезина-влак Акретія годим янликим Кученей веле Іленія. У давнину наші предки займалися тільки ловом звірів. Акретія годсек здавна, здавна. Какшамарій-влак Акретія годсекак ікте-весиштим утараш, ваш-ваш полшаш тунеминит. К. Ісаков. Кокшамарци здавна звикли рятувати один одного, допомагати один одному
Див. Також в інших словниках:
Тумбука (мова) - Тумбука Самоназва: chiTumbuka Країни: Малаві, Замбія, Танзанія ... Вікіпедія
Джої Тріббіані - У цій статті не вистачає посилань на джерела інформації. Інформація повинна бути проверяема, інакше вона може бути поставлена під сумнів і вилучена. Ви можете ... Вікіпедія
Хілігайнон (мова) - хілігайнон Самоназва: Ilonggo Країни: Філіппіни ... Вікіпедія
Ілонгго - хілігайнон Самоназва: Ilonggo Країни: Філіппіни Регіони: Вісайяс (провінції Ілоїло і Негрос Оксиденталь) Офіційний статус: Філіппіни (регіональний) Рег ... Вікіпедія
Хілігайнон - Самоназва: Ilonggo Країни: Філіппіни Регіони: Вісайяс (провінції Ілоїло і Негрос Оксиденталь) Офіційний статус: Філіппіни (регіональний) Рег ... Вікіпедія
Маратхі (мова) - Цей термін має також інші значення див. Маратхі. Маратхі Самоназва: मराठी Країни ... Вікіпедія
- «Перестала!» (З сільських заміток). Гліб Іванович Успенський. «... Понад десять років не бачив я цього Михайла, і тепер, коли він мене знову віз по тій же самій дорозі і в ті ж самі місця, де багато років тому і мені з моїми близькими іМіхайле з усіма нами ... Детальніше Купити за руб електронна книга