По-перше, без оцінок «погано» і «добре». Як би не звично було саме оцінювати і судити давно померлих діячів, це саме звичка. Або, скоріше, українська традиція. І здається, досить пізня. У 19 столітті вже дозволяли собі висловлювати подібні думки. Причому не в приватних щоденниках і листах, де таке нормально. Ні, робили це публіцисти і навіть історики. Мабуть, вважаючи себе вправі судити фігури минулого ...
Обмовлюся, що емоційні судження й оцінки є і в історичних хроніках. Але там події описують очевидці, від яких нормально чекати прояву емоцій!
По-друге, історія - не в знанні історичних дат. А в розумінні логіки подій.
Я поясню поняття історії зі своєї точки зору.
Чи не кожну історію можна пояснити досконально. І взагалі, не вважаю історію будь-якої наукою, оскільки історія завжди переписувалася під тих, хто хотів змінити її хід. Де справжні літописі, відповідні подіям того чи іншого часу, тепер ніколи не дізнатися. При кожному правлінні історія спотворювалася, зрозуміло в бік того, хто її спотворював, в своїх інтересах.
Навіть в Біблії є такі моменти, над якими потрібно працювати, але не сподіваючись на результати. Ще раз повторюю, історія - це не наука про минуле, яке насправді було, а дослідження всього лише того, що дозволено було написати в минулому. Справжні факти можуть не відповідати тому літописі.
Поясню "на пальцях". Той правитель, що панує зараз, заборонив судити простолюду про його злочини. Він наказав написати про нього літопис, як про героя, який звільнив світ. Саме ці записи ми і знайдемо, через сторіччя, але навіть не підозрюючи, що написані вони були за наказом і не відповідають дійсності.
Історія - штука відносна того, хто цю історію пише.
Олексій Цемаховіч [119K]
Тобто історія - це слова з приводу слів, яким дозволили знятися в минулому. - 2 роки тому
Історія - це те, що написали люди, які хотіли написати те, що вони хотіли написати. Вибачте за каламбур. Хіба мало що написано, не завжди ж можна цьому вірити. - 2 роки тому
Історію кожен розуміє в міру свого інтелектуального та психічного розвитку.
Наприклад, різні зловісні постаті минулого когось захоплюють і спонукають на чергові гидоти, а хтось намагається запобігти діям подібних людей.
Певна логіка історичних подій хоча і прекрасно простежується, але це не є прикладом, здатним зупинити чергового божевільного від бажання підпорядкувати собі весь світ, від бажання вбивати собі подібних.
Більш того, релігії, які мали б сіяти добре і вічне серед людей, розпалюють ворожнечу, провокують війни. І так триває із століття в століття. Чи не змінюється людина, і не вчить його нічому історія.