Іменник трієчник утворено від прикметника троечних. яке утворилося від іменника трійка.
Давайте звернемо увагу на основу іменника трійки / а (вона відокремлена від закінчення знаком /).
Основа його закінчується на приголосний к. За яким при утворенні нових слів троечних, трієчник слід суфікс н
або починається з приголосного н суфікс (ник).
У таких словах, утворених від основ на к. Перед суфіксами, що починаються з приголосного н. відбувається чергування приголосних к-ч. як, наприклад, в словах: намет - наметове, хустку - наметове, порядок - порядна, клітина - клітинний і т. п.
Таке ж чергування спостерігається, коли виробляють основи закінчуються на приголосні Ч, Ц. наприклад: шпак - шпаківня, перець - перечниця, огірок - огірковий, тисяча - тисячний, свічка - свічник, дача - дачний.
Така ж схема освіти іменників п'ятірочник і двієчник Написання слів п'ятірки і двоечний через Ч пояснюється тим, що ці слова походять від іменником п'ятірка і двійка. основи яких закінчуються на приголосний до і перед суфіксами, що починаються з приголосного Н, пишеться буква Ч.
Іменник Трієчник відноситься до другого відміні і в ньому виділяється нульове закінчення: Трієчник-трієчники-трієчники.
Знайдемо корінь цього іменника: Трієчник-Трійка-Трійця-Третій-Троє-Три.
Коренем іменника Трієчник виявляється морфема тр.
Слово Трієчник мабуть утворено від іменника Трійка, тільки приголосний Й в немпрячется в йотірованной голосною, а суфікс До стає суфіксом Ч. Останній суфікс НІК сумніву не викликає і нас цікавить саме суфікс Ч.
в українській мові немає суфікса іменників Ш, а отже не дивлячись на те, що вимовляється це слово як трієчників, писати його слід все-таки Трієчник.