Як пишеться: "Спалений до тла" або "Спалений дотла?
- Дотла нареч.
Повністю, без залишку (зазвичай з дієсловами: згоріти, програти, погратися, розоритися).
Злите і роздільне написання прислівників і наречних поєднань
1.Наречія, які пишуться в одне слово, необхідно відрізняти від наречних поєднань, які пишуться в кілька слів. Пор. надвоє, але: на бігу; праворуч, але: з маху, впритул, але: в стик; на сміх, але: напоказ і ін. Написання прислівники залежить від того, слово якої частини мови брало участь в його утворенні.
2. Прислівники, утворені сполученням прийменників з прикметниками, числівниками, займенниками, прислівниками, пишуться, як правило, разом, наприклад: потихеньку, круто (від прикметника). вчотирьох, надвоє (від числівника). щосили, зовсім (від займенника). всюди, назавжди (від прислівники). проте є цілий ряд винятків. Прислівники, утворені сполученням прийменників з іменниками, складають особливу групу слів, важку для запам'ятовування.
а) прислівники, утворені сполученням прийменників з говірками: донині, ззовні, назавжди, наскрізь, позавчора, післязавтра, донезмоги, навряд чи;
б) прислівники, утворені сполученням прийменників в і на з колективними числівниками: вдвічі, втричі, вчетверо, надвоє, натроє (але: по двоє, по троє, так само по одному);
в) прислівники, утворені сполученням прийменників з короткими прикметниками: насухо, замертво, здалеку, нашвидку, помалу, даремно, зопалу;
г) прислівники, утворені сполученням прийменників з повними прикметниками: круто, впритул, врукопашну, найчастіше, відчайдушно, навманя, напевно, так само вперше і внічию.
д) прислівники, утворені сполученням прийменника та іменника, якщо: 1) мають в своєму складі іменники, які не вживаються в сучасній мові або їх вживають в іншому значенні: вдосталь, навздогін, вщент, дотла, запанібрата, спідлоба, нишком, до речі, набакир, нанівець , натщесерце, з чуток, поодинці, спозаранку, спросоння, надто; 2) мають значення обставини місця або часу і включають в свій склад іменники верх, низ, перед, зад, височінь, глиб, далечінь, широчінь, вік, початок: вгору, наверх, знизу, вперд, тому, ззаду, вгору, вглиб, вдалину, вшир, повік, перш за все, спочатку.
а) поєднання з приводу в і іменників, що починаються з голосної букви: в помсту, в обмін, в обріз, в оберемок, в упор;
б) поєднання іменників із прийменниками без і (зазвичай) до: невтомно, без пуття, без оглядки, до упаду, до зарізу;
в) поєднання іменників з іншими приводами: на ходу, на льоту, з ходу, з льоту, з розмаху, за кордон, за кордоном, так само попід пахви, під пахвою, з-під пахви, на днях;
г) деякі поєднання, які мають переносне значення: в корені (неправий). (Це мені) на руку, (потрапити) в глухий кут.
3. Прислівники необхідно відрізняти від поєднання прийменника та іменника. У більшості випадків ці відмінності виявляються в контексті. Пор. діяти потай зберегти в таємниці; зробити на зло скаржитися на зло; справді мокрий вірити в правду, стояти на смерть іти на смерть; розбити вщент надіти на голову і ін. Для засвоєння правопису прислівників треба звертатися до орфографическому словником.