Як не ображатися на критику і використовувати її собі на благо

КОХАЙТЕ ПІ ВИ, КОЛИ ВАС КРИТИКУЮТЬ? ВІДПОВІДЬ ОЧЕВИДНИЙ: «Звичайно, ні» - СКАЖЕ БІЛЬШІСТЬ. І СПРАВДІ, ЩО ДОБРОГО В КРИТИЦІ? Самолюбство СТРАЖДАЄ ... СПАД настрій забезпечені ... АЛЕ ВИХОДИТИ З незручне становище ЯКОСЬ ТРЕБА. І ЖЕЛАТЕЛЬНО з найменшими втратами для СЕБЕ.

Критика обрушується на нас раптово. І ніхто не проводить шкільні заняття на тему: як сприймати чужу критику і як ефективно і з користю для справи кри-тіковать інших. Спробуємо розібратися із самою типовою ситуацією «ділової критики», яка неодмінно рано чи пізно звучить на роботі.

Критика: шкода чи користь?

Критика має дві сторони. З одного сто-ку, вона болюча і сильно б'є по ва-ший самооцінці. Тому вона неприємна. Якщо вас розкритикував одна людина, це його думка і не більше. Якщо вас упрекну-ли в одному і тому ж п'ять чоловік - є шанс, що це їх колективне помиляючись-ня. Але якщо те ж саме сказали десять чоловік - це має пряме відношення до вас - ймовірно, все це правда.

Будь-яка людина реагує на критику болісно, ​​але не всі це демонструють. Важливо, щоб критика не заважала челове-ку жити і не пов'язувала по руках і ногах, а нав'язливі думки про висловлену вам зауважень не перетворювали життя в посто-янний кошмар, позбавляючи вас почуття впевнений-ності в собі.

З іншого боку, критика необхід-ма для коригування самого себе. Якщо ніхто вам не скаже, то як ви дізнаєтеся, що робите щось неправильно, недостатньо-точно професійно, а то і просто негарно? Адже ви не бачите себе зі сто-ку. А критика допомагає зіставити своє уявлення про життя з реальними обставинами і реальними людьми.

Тому критику можна віднести до ве-щам корисним, але не дуже приємним. Це потужний інструмент, який може через нити людини і ваші відносини з ним, якщо знати, як користуватися цим инстру-ментом. За допомогою критики можна різко збільшити ефективність своєї роботи, а також стимулювати оточуючих до про-гресу в загальних справах.

Ми часто думаємо, що нас критикують з бажання образити. Насправді це не так. Точніше, в більшості випадків це зовсім не так. Колеги по роботі критику-ють один одного по самих різних причин: через бажання самоствердитися, з почуття конкуренції, з бажання спонукати вас до певної діяльності або навіть просто із заздрості ... Критикують нас, в тому числі і справедливо, коли ми не справля-емся зі взятими на себе зобов'язаннями.

ЯКЩО СТРІЛИ ЛЕТЯТЬ У ВАШУ СТОРОНУ

Існує три основних види критики, і на кожен з них слід реагувати відповідно.

У деяких випадках краще вислухати і стримано прийняти роздратування собе-седніка. Іноді має сенс дати відсіч, але розумно і спокійно: попросіть оп-тами привести конкретні приклади вашої «бездарності», «безладно-сті» і «забудькуватості». Швидше за все, не знайшовши, що відповісти, співрозмовник по-почуває себе невпевнено і припинить неприємний для вас розмова. Можливо, привід для подібної бурі емоцій заклю-чає в якомусь незначному про-маху з вашого боку - трихвилинному запізненні, безладді на робочому столі або занадто тривалому обіді. Навіть якщо критика явно перебільшена, визнайте свою помилку, і розмова буде вичерпано.

Припустимо, начальник критикує якийсь певний недолік, од-нако надто вже узагальнює ситуацію. Наприклад: «Ви поганий працівник! Вам нічого не можна доручити! Ви спізнилися зі звітом на два дні! »У цьому випадку сто-ит визнавати тільки конкретний промах і краще обгрунтувати його причину:« Так, я затрималася зі звітом. Це сталося через те, що суміжний відділ не надав дані ». Але слід пам'ятати, що шеф навряд чи буде знову і знову повторювати подібні закиди, якщо збій в роботі про-виходить у вас виключно рідко. Так що має сенс прислухатися, навіть якщо вам здається, що начальник робить з мухи слона.

У ситуації, коли вас критикують, по-намагайтеся не дратувати співрозмовника ще більше - користі від цього точно не буде. А тому слід уникати сле-дмуть дій:

Вам здається, що чим швидше ви поки-неті кабінет розсердженого начальника,

Але якщо ви будете мовчки чекати, поки ваш начальник зірве голос і захрипне, він або вирішить, що ваше мовчання озна-чає згоду з усім, що він сказав, і по-втрачає до вас залишки поваги, або поч-ні думати, що у вас щось своє на умі. Наприклад, начальник може вирішити, що, вислухавши його зауваження, ви повернетеся на своє робоче місце і знову візьметеся за старе або почнете скаржитися колегам на несправедливі нападки і самодурство керівника.

Якщо у відповідь на зауваження, що стосується вашого запізнення на роботу, ви почнете розповідати про те, що вам доводиться щодня відводити дитину в школу, яка розташована в п'яти трамвай-них зупинках від будинку, готувати чоловікові сніданок з трьох страв і робити вологе прибирання в квартирі , нічого, крім раз Роздратування, а то і пропозиції звільнитися і стати домогосподаркою, ви не досягнете. Не забувайте: вас найняли на роботу не для того, щоб ви знаходили розваж-чення і розраду від домашніх турбот, а для виконання посадових зобов'язаний-ностей. Начальник не стане вашим лич-ним психоаналітиком або сімейним консультантом!

Навіть якщо ви впевнені, що найкращий захист - це напад, не варто у відповідь на гнівну тираду собеседні-ка відповідати що-небудь типу «Сам ду-рак!» Або «На себе подивися!». Пос-ле того як ви почнете говорити один одному образливих промов, буде дуже складно повернутися до нормальних ділових стосунків. І про субординацію на роботі теж забувати не варто.

І все ж: як вести себе, якщо вас критику-ет начальство?

Інтонація при відповіді на критику дой-на бути спокійною, доброзичливою і зацікавленої, адже єхидний, агрес вибухобезпечний або роздратований тон може все зіпсувати, посиливши невдоволення вашого співрозмовника.

Відповідь потрібно формулювати корот-ко. Не слід говорити «Так, але ...», так як «але» означає «ні» і викликає нову хвилю критики. Стислість потрібна для того, щоб не дати опонентові ново-го приводу для зауважень, щоб він не міг «зачепитися» за ваші ж слова.

Не слід відразу відповідати на риторичне-ські питання: «Що ви собі дозволяєте?», «До чого ви докотилися?», «Скільки разів вам повторювати?». На них, за визначенням, не може бути відповіді. Навіть якщо вас від-кровеное провокують, спокійно і доброзичливо запитаєте його: «Вас це дійсно цікавить?». Встановлен-но, що приблизно в 70% випадків він скаже «ні», відчувши некоректність своєї риторичного запитання. Значить, вам і не варто на нього відповідати. Але якщо скаже «Так, цікавить», слід лако-нічно та по суті відповісти за змістом питання.

Навігація по публікаціям

Схожі статті