Знайти в офіційній біографії Віктора Януковича будь-якої згадки про його першому дзвінку неможливо. Alma mater нашого президента прийнято вважати школу №34 в Єнакієвому. Пороги цієї школи вже багато років оббивають історики і журналісти. Тут кожен може показати клас, в якому гриз граніт науки майбутній президент. Є й музей на честь іменитого випускника, куди водять екскурсії. Але почав вчитися Віктор Янукович зовсім в іншій школі - №16, від якої зараз не залишилося і сліду.
Восьмирічка, в яку прийшов Віктор Янукович, була взагалі-то єдиною поблизу від його будинку, але і сюди щодня йому доводилося йти пішки п'ять кілометрів. Єдина двоповерхівки на округу була тоді справжнім храмом науки. Вся дітвора з сусідніх селищ вперше сідала за парту саме тут.
Сім'я Януковичів у 50-ті роки жила в селищі Нова Жуківка. Селище був маленький, всього дві вулиці - Пісочна і Вантажна (Януковичі жили на вулиці Пісочній, 4). А через кілька років селище взагалі зник з карти - Нову Жуковку поглинув розростається металургійний завод-гігант. Частина будинків знесли, на їхньому місці з'явилися шлакові відвали Єнакіївського метзаводу. Від інших в кращому випадку збереглися фундаменти. Будиночок, де жив Янукович-першокласник, нині теж не знайти. Не збереглася і школа, в яку він пішов.
Табель ПРЕЗИДЕНТА ЗНИЩИЛИ
- Приміщення тієї школи під станцію швидкої допомоги віддали, - розповідає Наталя Масанова, директор Єнакіївського НВК №5. - А ось старі шкільні архіви нам передали. У них-то ми і наткнулися на прізвище Янукович. І знайшли перший шкільний запис, пов'язану з ним.
Наталія Тихонівна дбайливо розгортає жовту пошарпану «Книгу обліку учнів початкової школи №16» за 1950-1967 роки та показує прізвище під номером 586. Навпроти неї написано, що Вітя Янукович з Нової Жуковки в 1957 році зарахований до 1-Б клас. До слова, в графі даних записано місце роботи його батька Федора - машиніст транспортного паровоза на Єнакіївському метзаводі. Є ще один запис - в 1960 році Вітя Янукович перевівся в школу №34.
- А потім ми знайшли книгу наказів по початковій середній школі №16, - продовжує Наталя Масанова. - І там теж запис про Януковича - наказ від 25 травня 1958 року, в якому за відмінну поведінку і хорошу успішність Януковичу оголошено подяку. Відмінником був ...
А ось класні журнали, табелі та інші документи розвалу СРСР не пережили. Коли терміни зберігання закінчилися, їх знищили.
ШЛЯХОМ З НАВЧАННЯ ДВІЧІ ЛЕДЬ НЕ ЗАГИНУВ
Якими були перші шкільні роки Віктора Януковича, зараз вже навряд чи хтось пам'ятає. Є, правда, кілька яскравих випадків, про які Віктор Федорович розповідав про себе своїм колегам.
Так, в інтерв'ю «Єнакіївському робочому» Олександр Тернавський, однокашник президента, а потім і його прес-секретар, згадував, що після уроків учні часто бігали до їдальні тільки що відкрився домобудівного комбінату (сам Тернавський навчався в тій же 16-й школі, тільки на кілька класів старше). Школярі завжди жадібно накидалися на хліб, який вільно лежав тоді на всіх столах. Багато працівників цієї їдальні знали місцеву дітвору і були в курсі, що 7-річний Вітя, забігали туди кожен день, ріс без матері - залишали йому щось смачне.
«Недалеко від їхнього будинку був шламовий відстійник, куди раніше зливалися рідкі відходи металургійного заводу ... Люди обходили це згубне місце стороною. А Вітя навіщось поліз ... І провалився у відстійник по самий пояс. Жижа початку затягувати, і чим більше хлопчисько пручався, тим сильніше його тягло в безодню. Страху в душі не було, але захлеснула раптом така досада від безвиході!
«Ну, все, - промайнуло в голові, коли болото засмоктало вже по груди ... - Загину в цьому болоті, і мене, може, навіть не знайдуть. »
Вибратися йому вдалося випадково, вітром нагнувся гілку ріс поруч дерева - і Вітя зумів вчепитися за неї.
Трохи пізніше хлопчисько потрапив і в іншу неприємну історію. На нього накинулася зграя гусей - він кинувся від них тікати, послизнувся і впав у колодязь. Від загибелі врятувало диво - зачепився курткою за гак всередині колодязя, перехожі витягли. А Вітя підхопив запалення легенів. Кілька місяців бабуся доглядала онука, поїла чаєм з калиною і трав'яними настоями. І спеціально для хворого хлопчика купувала курячі яйця - делікатес на ті часи.
Уже в 1959 році родина Януковичів перебралася в Єнакієвому, ближче до центру. Вітю перевели у велику і сучасну 34-ю школу. І там він уже познайомився з Анною Дмитрівною Зогонову - вчителькою, яку називає не інакше як своєю другою мамою, пише КП.
- Він худий був, красивий і дуже врівноважений, - згадує Анна Дмитрівна. - А ще мовчазний. У нього це з дитинства - говорити чітко і по справі. Господар свого слова. Організатор відмінний. Щоб такий маленький, а такі дорослі рішення приймав - рідкісний випадок ... Уявіть, вже 50 років минуло, а він, в яких би посадах не був, завжди або телеграмою, або грамотою вітає з Днем вчителя. А одного разу на зустрічі випускників сказав: «Анна Дмитрівна! Я завжди ваш піонер! »
Показати повний текст