Як гречка на Русь прийшла
З давніх часів і по нинішній день гречана каша залишається одним з улюблених в народі страв російської національної кухні. Тільки в Росії, Україні, в деякій мірі в Китаї, а з недавніх пір ще у Франції і Японії гречка користується такою повагою. Для більшості ж європейців вона і сьогодні залишається не більше ніж екзотикою, яку продають в супермаркетах в маленьких пакетиках, до яких неодмінно додається брошура про її корисні властивості. Раніше СРСР, а нині Росія і Україна вирощують майже половину світового врожаю гречаної крупи і самі ж її споживають.
Популярність її у нас не випадкова. Гречка є здоровий дієтичний продукт. При вирощуванні вона не потребує ніяких хімікатах. З шкідниками та бур'янами вона справляється самостійно, а всі спроби збільшити її невисоку, навіть в сприятливі роки не більше 8-10 центнерів з гектара, врожайність за допомогою добрив відразу ж відбиваються на її смакових якостях. Схоже, що природа сама подбала про те, щоб гречка завжди залишалася екологічно чистим продуктом. Купуючи її, ви завжди можете бути впевнені, що в крупі немає ні нітратів, ні пестицидів. В іншому випадку на смак гречка буде такою, що її якщо і захочеш, то при всіх зусиллях все одно не з'їси.
У гречці міститься маса необхідних для людського організму речовин: жири, білки, вуглеводи, вітаміни і амінокислоти, а ось глютену, на відміну від інших злаків в ній немає. Тому її можна спокійно рекомендувати тим, у кого алергія на глютен, і кому інші злаки протипоказані. Що міститься в гречці білок є повноцінною заміною білку м'ясного і при цьому легше засвоюється. До складу гречки також входять необхідні нашому організму кальцій, фосфор, йод та інші мікроелементи. З вітамінів переважають вітамін Е, якого так не вистачає жителям великих міст, вітаміни групи В, вітамін РР (рутин). Саме завдяки рутину гречка зміцнює стінки судин і капілярів. Тому вона дуже корисна при варикозному розширенні вен і тим, у кого є проблеми з серцем. Крім того, гречка сприяє очищенню печінки і виводить надлишки холестерину. З цих причин вона широко використовується в дієтичному харчуванні.
Звідки ж з'явилася в Росії ця чудова крупа? Здебільшого фахівці вважають, що батьківщиною гречки є Північна Індія. На західних відрогах Гімалайських гір зосереджені дикі форми рослини. У природі їх охоче поїдають співочі птахи. Близько 4-5 тисяч років тому гімалайські гірські жителі розсмакували, що маленькі зелені "пірамідки" - насіння місцевої гірської трави придатні для вживання в їжу і стали готувати з них їжу. Довгий час гречка вживалася в зеленому вигляді. Згодом жителі Гімалаїв спробували зерна гречки прогрівати, і ті не тільки придбали коричневий відтінок, але у них з'явився і більш приємний смак і аромат.
Потім гречка поступово стала поширюватися по білому світу. У XV в. до н. е. вона проникла в Китай, Корею і Японію, а потім в країни Середньої Азії, Близького Сходу і на Кавказ, а вже після цього і в Європу - можливо, під час монголо-татарської навали, адже в багатьох європейських країнах її називають татарським рослиною. Татаркою її звуть і у нас в середній смузі Росії. По одному з думок, в силу того, що потрапила вона на Русь від волзьких булгар, тобто татар. Але переважним є думка, що все-таки її в VII столітті на Київську Русь через територію сучасної Румунії завезли греки-візантійці. Грецькі ченці на перших порах її і вирощували. З цієї причини вона і стала іменуватися "гречкою". У Франції ж, Бельгії, Іспанії та Португалії її колись величали "арабським зерном", в Італії і самої Греції - турецьким, а в Німеччині - просто язичницьким зерном. У багатьох європейських країнах її і понині називають "букової пшеницею" - через схожість насіння за формою з горішками бука.
Але як же сам народ уявляв собі поява гречки на Русі? Виявляється, про неї навіть легенди складали.
Легенда про грече
За синіми морями, за крутими горами жив-був цар з царицею. На старість послав їм Господь на втіху єдине дітище, дочка, краси невимовної. Думали вони, думали, як назвати їм дочка, і вирішили послати посла спрошать зустрічного по імені і по ізотчеству, і тим ім'ям наректи новонароджене дитя. І ту свою думу міцну оповідали князям і боярам. Князі і бояри приговорили: бути так! Послали посла шукати зустрічного. Сів той на якомусь перехресті, сидить день, сидить і інший. На третій день йде назустріч стара відьма у Києм-град Богу молитися. Ось і мовить їй посол думу царську: "Бог на допомогти, старий чоловік! Скажи всю правду, не утаі: як тебе звати по імені, та й як величати по ізотчеству?" І мовить в одповідь йому стара баба: "паночку ти мій, боярин милостивою! Як народилась я волею Божою на білий світ, і туто, де, батько з матір'ю нарекли мене: Крупенічкою", - а як звали батюшку рідного, мовляв, вона у сирітство своїй не пам'ятає. Почав посол докоряти стару відунів, що вона з розуму вижила, бо імені такого слухом не чути, видом не бачити, як білий світ стоїть. Став навіть тортурами її лякати, щоб мовила все без приховування. Заблагала стара: "оповідали я тобі, боярину, всю правду зі істиною, мовила вся справа нічого не приховуючи. А в усьому у тому кладу порукою всіх святих і угодників. Умилосердись, паночку, ти мій боярин милостивою! Пусти душу на покаяння, не дай під гріхах померти! " Подумав боярин, подумав, та й відпустив стару бабу в Київ-град Богу молитися, а на відпустці наділяв золотий казною, та й міцно наказував: молитися за царя з царицею, та за їх нарождённое дітище.
Пішов посол до князям і боярам розповісти скоєне. Від мови його посольської все князі та бояри диву діволіся. Записали вони розповідь посольський і пішли до царя на челобітья. Кланялися вони паночку царю про сиру землю, а на челобітьіце мовили всю мова і підносили статті писані всій справі посольському. І вирішив цар: бути справі того так, як скоєне. І нарікали цар з царицею своє нарождённое дітище, в ім'я зустрінутого, Крупенічкой. Виростає та царська дочка Крупенічка не по днях, а по годинах, дізнаватися всяку мудрість книжкову старіших людей похилого віку. Ось і задумали цар з царицею: як своє дітище заміж віддати? І посилають послів у всі царства і держави, та й по всьому королівствам шукати собі зятя, а свого дітища - чоловіка.
Не думаю, не гадав піднімалася Золота Орда бесерменской на його, паночку царя, війною воювати, його царство полоном полонити, його слуг вірних згубити. Виходив паночку цар на Золоту Орду бесерменской війною воювати з усіма князями і боярами, з усім своїм царством, опріч баб і хлопців і старих людей похилого віку. На тій війні йому, паночку цареві! Не пощастило: поклав він, паночку цар, свою голову з усіма князями і боярами, з усім своїм військом. А та Золота Орда бесерменской полонила полоном всіх баб і хлопців, всіх стария старих. А та того царства якби не бувало.
Діставалося та царська дочка Крупенічка злому татарину у полон. І він чи, злий татарин, нуділ Крупенічку у свою віру бесерменской, обіцяв, що буде ходити в чистому золоті і спати на кришталевій кроватушке. Але не вірила Крупенічка його багатообіцяючим промов. І мучив він, окаянної, Крупенічку роботою великою, неволею тяжкою рівно три роки; а на четвертий знову став нудити у свою віру бесерменской. І стояла вона, Крупенічка, міцно на своїй православній вірі. У ту пору проходила стара баба-відьма з Києва через Золоту Орду бесерменской. Ось і бачить вона, віща, Крупенічку в роботі великої, у неволі тяжкої. І стало шкода їй, старій, Крупенічку. І обертає вона, стара, Крупенічку у гречане зернятко і кладе то гречане зернятко у свою калиту. Йде вона, стара, шляхом, дорогою чималі на Святу Русь. І в ту пору возговоріт їй Крупенічка: "співслужили ти для мене службу чималу, врятувала мене від роботи великі і тяжкі; співслужив ще службу останню: як прийдеш на Святу Русь, на широкі поля, привільні, схорони мене в землю".
Відунка за сказаним, як по писаному, все зробила, що заповідала їй Крупенічка. Як поховала вона, стара, гречане зернятко на святій землі російської, на широкому полі, Привільному, і учало то зернятко в зростання йти, і виросла з того зернятка гречка про 77 зернах. Повіяли вітри з усіх чотирьох сторін, рознесли ті 77 зерен на 77 полів. З того часу на Святій Русі розплодилася гречка. А то старовина, а то і діяння добра людям на повний голос.
НА ГОЛОВНУ ГАЗЕТА ВЕСЕЛКА ДО СПИСКУ НА ПОЧАТОК
