Як грамотно запустити насос, практична гидромеханика

Як грамотно запустити насос, практична гидромеханика
Початковий пуск насоса багато в чому визначає його подальшу безвідмовну роботу і ресурс. Причому це стосується не тільки нових гидроаппаратов, а й тих, які з яких-небудь причин були демонтовані і знову встановлені, а також після ремонтів. Стосовно до насосів 310-ої серії виробник заявляє ресурс вироби до першого капітального ремонту 3500 годин при робочому тиску 20 МПа і 6000 годин при робочому тиску 16 МПа.

На мобільній техніці перед початком роботи необхідно:

  • перевірити затяжку і контровку різьбових з'єднань;
  • залити масло в гідросистему через заправний пристрій з
    фільтрами, що забезпечують тонкість фільтрації 25 мкм;
  • перевірити рівень робочої рідини в баку;
  • заповнити порожнину гідромашини робочою рідиною;
  • провести пробний пуск без навантаження і прогріти масло
    холостим переміщенням робочого органу, при частоті обертання
    вала від 700 до 900 об / хв.

Надалі під час роботи необхідно стежити за:

  • відсутністю стукотів у виробі;
  • рівнем робочої рідини в баку;
  • температурою робочої рідини;
  • тиском в гідросистемі;
  • герметичністю всіх з'єднань.

Також потрібно уникати роботи на режимах з частими перевантаженнями.

Час роботи гідромашини при тиску 35 МПа не повинно перевищувати 10-12 с з інтервалом не менше 10 хв.

Для верстатної гідравліки під час першого запуску насоса необхідно виконати наступні роботи:

  • перевірити співвісність установки вала насоса і приводного двигуна;
  • заповнити маслобак робочою рідиною до найвищої позначки указу-теля рівня маслозаправочной станції; якщо маслозаправочной станції немає, то робочу рідину заливають за допомогою воронки з металевою сіткою (тонкість фільтрації 100 мкм); перед заливкою робочої рідко-сти рекомендується промити маслобак чистим маслом для видалення за-забруднень;
  • налаштувати запобіжний клапан на нульовий тиск (повністю послабити регулювальну пружину клапана);
  • перекрити запірні клапани акумуляторів;
  • відкрити всі воздухоспускного пристрої для видалення повітря з гідросистеми; при відсутності воздухоспускних пристроїв в самій висо-кою точці розташування нагнітального трубопроводу від'єднати трубо-провід (кінцеве або проміжне з'єднання) і видалити повітря;
  • заповнити корпус насоса чистою робочою рідиною (наприклад, через дренажний отвір);
  • у регульованих насосів встановити механізм регулювання подачі в положення, що забезпечує не менше 40-60% номінальної подачі;
  • короткочасними включеннями електродвигуна привести в дію-віє насос; тривалість одного включення - близько 1с (електродвигун при цьому повинен досягати приблизно 0,5 номінальної частоти вра-щення) перерва між включеннями 2-3 с (електродвигун повинен зупинитися); при короткочасних включеннях перевірити правильність напрямку обертання і всмоктування робочої рідини; короткочасні включення продовжувати до повного заповнення гідросистеми робочою рідиною;
  • відрегулювати мінімальне споживання в гідросистемі і привести Гідропром-вод в дію на холостих режимах, стежачи при цьому за видаленням повітря з гідросистеми;
  • закрити воздухоспускного пристрої (або затягнути трубні з'єднань-ня), переконатися, що все повітря з гідросистеми видалений, і вдіяти не-скільки робочих циклів в уповільненому темпі;
  • налаштувати на необхідний тиск все запобіжні клапани гідросистеми;
  • якщо будуть виявлені витоку, усунути їх, і весь пуск повторити спочатку;
  • перевірити рівень робочої рідини в маслобаку.

Якщо насос працює з замкнутою циркуляцією гідроприводу, то спочатку треба, запустити насос, що підкачує (на 30- 60 хв). Слід повністю видалити повітря з гідросистеми. Якщо підкачує насос не може ра-ботать окремо від головного насоса, то все трубопроводи заповнюють рабо-чей рідиною вручну (або за допомогою окремого насоса), але при цьому треба вжити заходів проти забруднення гідросистеми. Після видалення віз-духу з гідросистеми пуск основного насоса виробляють так, як описано вище.

При подальшій експлуатації насосів необхідно:

  • після 2 ч роботи насоса перевірити рівень робочої рідини в масло-баку і всі фільтри; при необхідності додати робочу рідину в мас-Лобак і змінити фільтруючі елементи;
  • після 24 год роботи знову перевірити стан фільтрів і при необхід-мости змінити фільтруючі елементи;
  • після 100 ч роботи знову перевірити стан фільтрів.

Не менш ніж один раз на квартал перевіряти:

  • рівень робочої рідини в маслобаку;
  • стан фільтрів;
  • температуру робочої рідини;
  • на-будівництво запобіжних клапанів і регулювальних вузлів системи управління насоса; рівень шуму при роботі;
  • величину вакууму у усмок-вающий трубопроводі або величину тиску підживлення;
  • робочу рідину (забруднення, наявність повітря і інші параметри).

Джерела: 1.Скріцкій В.Я. Рокшевскій В.А. Експлуатація промислових гідроприводів. - М. Машинобудування, 1984. - 176 с. 2. Насоси та гідромотори аксіально-поршневі нерегульовані типу 310 ВАТ «Пневмостроймашина». Керівництво по експлуатації 310РЕ.