Я не проффи. І ні в якому разі не претендую на звання супер-пупер фотографа, я навіть не знаю термінології - я ніфіга не розбираюся в кнопках, які присутні на моїй дорогій камері. Але виходить те, що виходить.
Я обожнюю фотографувати театр. Я без розуму від цих чорно-білих сцен. Я можу годинами стояти у авансцени, щоб зробити кілька кадрів.
Так Так Так! Я люблю селф))))))))))))))) Ну я вже про це якось говорив. І я не вважаю в своєму випадку це хворобою))). Я себе фотографую скрізь. У Будинку уряду напередодні Міжнародного жіночого дня, де ми вітали урядових жінок з наступаючим святом:
У кріслі, в якому іноді сидить губернатор на засіданнях))))))
З Сашею Полякової:
Мені подобається, коли мене фотографують))) Але тільки тоді, коли я цього не бачу.
Тому що коли я бачу, що мене фотографують, часто на моєму обличчі відсутні емоції)))
Люблю ось такі види з вікна колишньої роботи:
Або ось такі. Селище Гірський на острові Ітуруп:
Люблю фотографувати ляльок. З ними можна робити все що завгодно.
Це Джимі. Моя лялька зі спектаклю "Полліанна". У нас з ним схожа історія життя)))
Це репетиції зйомок фільму "Щасливий", який ми так і не зняли. На жаль. Це залишиться тепер тільки моєю мрією.
Люблю фотографувати акторів перед спектаклем.
Мені сподобалося фотографувати Кожемяко)))))))
Я люблю фотографувати фотографів і операторів)))
Я люблю фотографувати. А хочете я і вас сфотографую?