- 1. В оригіналі: "площину"
- 2. Сама назва "Каменярі" перевести досить складно. Якщо подивитися в словник, то перекладом буде "муляр". Однак тут контекст інший зовсім. Тут це - людина, яка ламає камінь, "каменолом". Щоб не мучитися, я це слово побуквенно переніс в український текст, зробивши закінчення "и", більш характерне для українського і белоукраінского мов. Думаю суть самого слова зрозуміла інтуїтивно
- 3. Так я переклав слово "гостинець". За старих часів, за часів Великого Князівства Литовського, зокрема, "гостинцями" називали широкі биті тракти з упорядкованою проїзною частиною, за якими регулярно пересувалися "гості", тобто купці. Гостинці, як правило, обсаджувалися деревами по обидва боки. Характерною рисою гостинців не бракувало "заїжджих дворів" при дорозі, а також шинків, митних постів та інших, безумовно корисних для проїжджих, споруд.
- 4. В оригіналі: "скуті"
Одне з найвідоміших і сильних творів Івана Франка. Можна сказати його "візитна картка", бо навіть надгробний камінь його могили на Личаківському кладовищі у Львові виглядає ось так.
Спасибі, що не чекав. Дуже приємно!
Так, мабуть можна перевести, як "муляр", але тут контекст інший.
Бачите. "Муляр" - не зовсім те. Каменщик - це той, хто працює з каменем, обробляє камінь, будує з каменю. Тут же мова йде скоріше про працівника каменоломні. Тобто я б переклав більш точно, як "каменоломи", але це неблагозвучно, і я знову ж сумніваюся, що таке слово існує. Боюся, що з розвитком гірничої справи це слово в українському, так і в українському просто вимерло, або змінило контекст. Тому я використовував тут традиційний "гоголівський" прийом - побуквенно транскрипцію українського слова в український текст.
Щодо "Скалу лупите" - так, згоден, дрібно - заміню на "Трощіть"