У нашій роботі часом ми спілкуємося з пацієнтами, яким складно набратися сил і повірити в реальність відновлення після інсульту.
У той же час ми зустрічаємо дивовижних людей, які долаючи фізичні та психологічні перепони, цілеспрямовано рухаються до мети - до одужання.
І сьогодні ми з радістю публікуємо історію відновлення такої людини, і сподіваємося, що вона надихне Вас і додасть сил і впевненості, щоб рухатися до одужання!
Добрий день, мене звати Михайло. Особисто я вважаю, що я людина ледача, але при цьому чітко для себе розумію, що ні у кого на шиї висіти не хочу і тому повинен рухатися вперед.
Все що Ви прочитаєте нижче сделанно виходячи саме з цього.
Коли стався інсульт, страху не було була образа: «За що це мені. »
Коли на ранок зрозумів, що потрапив в такий стан, почав себе змушувати робити вправи, які пропонували лікарі.
Через два тижні я вже присідав на одній лівій нозі 10 разів, і ходив з паличкою метрів 150-200 без зупинки, але не швидко як хотілося б.
З лікарні мене виписали зі словами: «Само розсмокчеться коли-небудь.»
Заняття вдома і відновлення рухливості ступні
відновлення руки
Тепер про руку.
На самому початку робив те, що говорили лікарі, тут саме головне не тримати руку стиснуту в кулак.
Потім масаж, голковколювання, п'явки і вправи для руки.
Купив тренажер для кисті, гантелі.
Спочатку піднімав скільки міг, в різних положеннях руки.
На даний момент піднімаю лівою рукою на рівень плеча гирю 16 кг 30 разів.
Жим від плеча поки не виходить.
висновок
Я за професією водій, за кермо легкового авто сіл через 20 днів після інсульту, на вантажівку через 3 місяці.
Рідня допомагала чим могла, але найголовніше потрібне бажання бути самостійним.
Мені подобається вислів лікарів: «Само розсмокчеться, але якщо є бажання у самого.»