«Сильніше, ніж вона є, я не можу її зробити. Хіба ти не бачиш, як велика її сила? Чи не бачиш, що їй служать і люди і тварини? Адже вона боса обійшла півсвіту! »
Сьогодні з'ясувалося, що я не буду грати прем'єру опери Баневича «Історія про Кая і Герду» у Великому театрі.
Воно, як би, і добре, тому що, якщо чесно, великого бажання робити це не було.
Проте, під час репетицій виник ряд міркувань, які не хотілося залишати невисловленими.
Найголовніше і найважливіше міркування полягає в тому, що це, звичайно, не зовсім те, що потрібно Великого театру в якості дитячої опери. Ні співаки (судячи з репетиціями), зайняті у виставі, ні оркестр тут не дуже розуміють, в чому їх завдання.
Тим часом, начебто, завдання досить проста, якщо її правильно пояснити. На жаль, постановники, (включаючи диригента) схоже, не змогли цього зробити, в зв'язку з чим постановка вийде дивною. Буду радий, якщо мене в цьому переконають - в тому числі спектаклями.
Найпростіше це зробити, мені здається, на прикладі так нас всіх потішило Четвертої пісні ліхтарник (який в цій опері виконує роль оповідача).
Те, що сьогодні (вірніше, завтра, або, там, коли) театр покаже, буде виглядати недоробленим. Мені шкода - але, судячи з репетицій, хтось із педагогів не зміг виростити в співаків цю роль.
А всім моїм колегам в оркестрі, які будуть мати можливість грати цю п'єсу, хотілося б показати запис Четвертої пісні ліхтарник, яка була зроблена рок-групою «Міст» для вистави в пітерському Молодіжному театрі на Фонтанці. Було це в бог знає якому вісімдесятому році.
Звичайно, це трохи не те, що ми сьогодні граємо, але це, з моєї точки зору, краще якістю. Більш того, цей варіант виправдовує появу цієї п'єси в цьому творі в принципі. Ідеологічно. Простіше кажучи - слова чутно хоча б.
Минулим ввечері я сам сміявся над тим, як хтось із солістів не те Великого театру, не те Молодіжної програми того ж театру намагався щось зобразити на тему цієї пісні.
Тут перш за все важливо сказати про те, що «Історія про Кая і Герду» - це не опера. Це мюзикл. І до музичного матеріалу потрібно, мені здається, ставитися певним чином. Тут, грубо кажучи, не «Тоска».
Але у нас цього нічого не буде. У нас буде, дійсно, чиста опера. Не впевнений, чи потрібен цій музиці такий підхід. Але нехай так.
Просто хотів сказати, що ця безглузда (в такий оркестровці) пісня ліхтарник зроблена там не по дурості. Взагалі, як я з'ясував, диригент Антон Гришанін НЕ брехав, коли говорив про те, що опера насправді набагато масштабніше, ніж в результаті буде гратися в Великому театрі. Питання лише в тому, що хочуть сказати постановники, скорочуючи твір то так, то сяк.
Один наш з вами спільний колега сказав (і абсолютно справедливо!), Що мало хто міг розраховувати на те, що на коліні (або нехай навіть по значному роздумів) буде створена опера, рівна «Тосці» або будь-якого іншого твору, який існує в десятці виконуваних опер в світі. Я, правда, думаю, що, як не смішно, але такі опери пишуться з натхнення, або не пишуться взагалі. Але тим не менш.
Ніхто не припускав, що «Історія про Кая і Герду» стане одкровенням для оперного світу. Але в цій опері (або мюзиклі ??), незважаючи ні на що, є фішки, які дозволяють поставити цей твір особняком. Це і та сама пісня ліхтарник, і, звичайно, арія Герди з початку другого акту.
Знайшов тільки такий епізод. Так, дурні балалайки, так, там толком не чути оркестр навіть тоді, коли це потрібно ...
На жаль, я так і не зміг знайти цю арію в пристойному виконанні. Насправді, це мелодія, майже гідна Ендрю Ллойда Веббера. Ну, мені так здається. У всякому разі, якби це заспівала Сара Брайтман, то пісня стала б хітом. Здогадуюся, хто пнеться мене за це порівняння, але мені чесно так здається.
Чи не доведеться грати цю оперу на прем'єрі, але ті артисти, які в цьому візьмуть участь, може бути, повинні подумати в цьому ключі. Зрештою, а навіщо тоді все?
А якщо в цілому говорити, то казка Ганса Християна Андерсена «Снігова королева», звичайно, гідна видатного втілення на сцені.
Виклик, посланий Каєм Снігову Королеву, не залишився без відповіді. Крижана діва змусила хлопчика забути про все, що пов'язувало його і з людьми, і з самим життям.
Не варто забувати про те, що Королева сиділа на троні, що стоїть над озером, яке називали «дзеркалом розуму». Як з'ясувалося, багато хто не знає сюжет цієї казки. У Андернсена Королева втілює в собі холодний розум і таку ж холодну красу. До речі, є думка, що прообразом Снігової Королеви стала оперна співачка, в яку Андерсен був закоханий. Ця любов нічим не скінчилася.
Троянди цвітуть ... Краса, краса!
Скоро побачимо ми Немовля Христа!
На шляху до об'єднання з Каєм Герда зустрічає різних персонажів. А читач казок Андерсена, дорослішаючи, зустрічає в них все нові смисли. В результаті виявляється, що навіть Снігова Королева не позбавлена чарівності. При цьому слово «Вічність», яке Снігова Королева вимагала від Кая скласти, означало не холод і смерть, а спасіння і вічне життя.
А казка виявляється притчею, де тісно переплетені Бог і Диявол, внутрішнє і зовнішнє, смерть і любов, забуття і спогад ... І в цьому сенсі стає зрозумілим виникнення Четвертої пісні ліхтарник про нелюбов.
Тому, звичайно, нелюбов Кая вразила б її сильніше, ніж будь-які інші інші перешкоди на шляху. На щастя, цього не сталося. На те вона і казка.
Наостанок хотілося б подарувати всім моїм колегам, які беруть участь в постановці «Історії Кая і Герди» пісню Крижинки - із запевненням у тому, що не дивлячись на те, що оперу ми поставили, про значну частину музики в цьому творі не здогадуємося ..
- Туга - revisited
- театр Станіславського
- Вам, любителі Великого театру
Ну все, півсправи зроблено, залишилося вмовити Сару Брайтон 🙂 🙂
В оперу вже можна не йти - на тлі такої розповіді будь-яку виставу померкне. Дякуємо!
Подивився генералку. Серед хорошого можу відзначити геніальні декорації.
Оркестр в порядку, але, на мій погляд, можна було б іноді полегшити фактуру, змінивши оркестровку - в декількох місцях співаки залишаються (як би м'якше сказати?) В тіні нашого соковитого звучання.
Слова незрозумілі тільки у тих, у кого вони і завжди незрозумілі. Бажаю вдалої прем'єри, впевнений, пройде з тріумфом!
На мій погляд (з ями) -Добре, придатний спектакль для шкільного віку (навіть для тих, кому за 40) .Нечто середнє між мюзиклом і оперою.
Інше питання: чому такі спектаклі більше репетируєш, тим більше шансів все опошлили-й в професійному, і в моральному плане.ІМХО.
Діти тільки повернулися з театру. Старша дочка (25 років) в захваті. Син (11 років) більш стриманий в оцінках. До речі, сказав, що слова можна було розібрати. Син в першу чергу відзначив чудові декорації.