несу несеш несе Несеві несе несе несем' несете несуть
стану станеш станем' Станева стане стане станем' станете станут
знаю знаєш знає знаевЬ знає знає знаем' знаєте Знають
хвалю хваліші хвалити хвалівЬ хваіта хвалити хвалім' хвалите хвалять
У дієсловах I дієвідміни в формах 1 л. од. і мн.ч. виступає тематичний голосний [о] (в 1 л. однини голосний * о, мабуть, сходить до голосному в первинному закінчення * am, походження якого залишається неясним), в інших формах - голосний [е].
У дієсловах II дієвідміни в усіх формах виступає тематичний голосний [і].
В 1 л. од. ч. голосний * i перед гласним закінчення змінювався в * j і відповідним чином пом'якшував попередній кореневої приголосний: * nos-i-am> nosio> nosjo> ношу.
Голосний [у] в формах 1 л.ед.ч. і 3 л. мн. ч. дієслів I дієвідміни і гласний 'а в формі 3 л мн.ч. дієслів II дієвідміни сходять до носових гласним * о, * е, які втратилися в давньоруській мові до X століття.
В результаті переразложения в структурі слова тематичний голосний усвідомлюється як закінчення, чому сприяло дію фонетичних законів, що зумовили затемнення тематичного голосного в формах 1 особи і його злиття з первинним закінченням.
Таблиця 87 - Відмінювання нетематичних дієслів
Н е т е м а т и ч е с к и ї г л а г о л и
стах' ста ста Стахова стаста стаста стахом' стасте сташа
знах' зна зна знаховЬ знаста знаста знахом' знасте знаша
хваліх' хвали хвали хваліховЬ хваліста хваліста хваліхом' хвалісте хваліша
бих бЬх' б БЬ б БЬ Бихів бЬховЬ бисть бЬста бисть бЬста бихом' бЬхом' бисть бЬсте биша бьша
Аорист названий сигматичного за назвою грецької букви s - «сигма».
Різниться аорист нетематичні (старого типу, суфікс приєднується безпосередньо до дієслівної основі) і тематичний (нового типу, суфікс приєднується за допомогою тематичного гласного).
Тематичний сигматичного аорист з'являється як результат узагальнення форм сигматичного аориста старого типу. Аорістние освіти старого типу від основ на приголосний і від основ на голосний різко відрізнялися, пор. с'крих', купіх' і вЬс' (привів), мЬс' (вимів), рЬх' (сказав).
В результаті тенденції до узагальнення формальних показників одного і того ж граматичного значення старі форми аориста від основ на приголосний витісняються відповідними формами від основ на голосний, формуються загальні показники аорістних форм з фіналом: -х', -хом', -ховЬ, -ста, -сте , -ша.
У давньоруських пам'ятках в основному спостерігаються форми сигматичного аориста нового типу. У рідкісних випадках виступають форми стародавнього нетематичні сигматичного аориста.
Простий аорист в давньоруському мові не зафіксовано.
Суфікс аориста виступає у вигляді * s тільки в поєднанні з t в формах 2 л. мн.ч. і 2-3л. дв.ч.
У дієсловах з основою на голосний суфікс аориста приєднувався безпосередньо до дієслівної основі.
У форми 1 л. всіх чисел був перенесений суфікс -х-, що виник з s в положенні після голосного i в дієсловах 4 класу з основою на -і- (хвалити): * chvali-som -> * chvalich' (s -> ch, om - > ь).
У 2-3 л. однини виступають форми, рівні, як і в простому аорист, основі минулого часу.
Вторинне закінчення приєднувалося в 1 л. всіх трьох чисел за допомогою тематичного голосного * о, в інших формах безпосередньо до суфікс аориста.
У 3 л. мн.ч. * N після приголосного ставав складовим і розвивав голосний призвук, а потім утворив носовий голосний: * n> * e n> * en> * e. Після втрати носових в давньоруській мові * е> 'а.
У 3 л. мн.ч. суфікс -ch- в позиції перед голосним переднього ряду * е по першій палаталізації змінюється в [ш '].
В односкладових дієсловах у 2-3 л. однини могло з'явитися вторинне закінчення: у тематичних дієслів закінчення т'(вьзят', біт'), у нетематичних - закінчення сть, перенесене з парадигми теперішнього часу (бисть, дасть).
Імперфект за своїм значенням був простим минулим часом, обозначавшим повторюється або мислиме як необмежену в часі дієслівне дію, повністю віднесене до минулого. Перекладається імперфект формою минулого часу дієслова недосконалого виду.
Освіта форм імперфекту
Малюнок 5 - Освіта форм імперфекту
Припускають, що освіта слов'янського імперфекту відбувалося під сильним впливом форм сигматичного аориста, чим і пояснюється їх схожість - наявність [х].
У давньоруській мові в формах імперфекту відбувалося уподібнення, а потім стяжение голосних в суфіксі: несЬах'> несяах'> несях', хожаах'> хожаах'.
Таблиця 89 - Відмінювання імперфекту
однини 1 л. 2 л. 3 л. дв.ч. 1 л. 2 л. 3 л. мн.ч. 1 л. 2 л. 3 л.
Нетематічес кі дієслова
IV хвалити ходити
несях' несяше несяше (ть) несяховЬ (а) несяста несяста несяхом' несясте несяху (ть)
хвалях' хваляше хваляше (ть) хваляховЬ (а) хваляста хваляста хваляхом' хвалясте хваляху (ть)
хожах' хожаше хожаше (ть) хожаховЬ (а) хожаста хожаста хожахом' хожасте хожаху (ть)
бях' бяше бяше (ть) Бяхов (а) бяста бяста бяхом' бясте бяху (ть)
У дієсловах IV класу з тематичним голосним [і] при утворенні форм імперфекту голосний * i в позиції перед * a змінювався в * j (* i> * i> * j) і пом'якшує попередній приголосний.
У 2-му і 3-му л. дв.ч. і 2-м л. мн.ч. в давньоруський імперфект, на відміну від старослов'янського, має показники -ста, -сте замість закономірних -шета, Шете (пор: * nes-each-e-te> * nes-eash-e-te> несЬашете). Така заміна відзначається і в пізніх старослов'янських пам'ятках і, мабуть, відображає тенденцію зближення форм імперфекту з формами сигматичного аориста.
У 3-му л. од. і мн.ч. присутній вторинне закінчення -ть з форм теперішнього часу.
Перфект є складною формою минулого часу, яка складалася з форми теперішнього часу допоміжного дієслова бити і причастя колишніх часів на-л, змінюється за родами і числами. За своїм значенням перфект позначав результат минулої дії, який зберігається в теперішньому часі (цього ти ж єси хотhл' (Лавр. Років.)).
Дієслово бити в формі теперішнього часу
Малюнок 6 - Освіта форм перфекта
Перфект дуже рано втратив допоміжне дієслово; втрата допоміжного дієслова знімала зв'язаність з теперішнім часом, внаслідок чого причастя на-л перетворюється в просту глагольную форму, що позначає минулий час. Втрата допоміжного дієслова перфекта почалася з 3-ї особи: присутність підлягає робить глагольную зв'язку непотрібної (вже в написи на Тмутараканське камені: кн # зь мhріл' ...).
Так як форма допоміжного дієслова вказувала і на обличчя, то спочатку вираз особи, яка провадила дію, компенсувалося вживанням іменника або займенника в ролі підмета. Таким чином, вживання одного причастя колишніх часів на-л призвело до втрати колишнім перфектом споконвічного результативного значення і до перетворення його в засіб вираження минулого часу по відношенню до моменту мовлення.
Уже до XIV в. форма перфекта у вигляді причастя на-л витіснила форми імперфекту і аориста і стала єдиною формою минулого часу в російській мові.
Плюсквамперфект позначав минула дія, яке відбулося раніше іншого минулої дії або, іншими словами, віднесений до минулого результат ще раніше вчинила дії. Плюсквамперфект утворився поєднанням форми імперфекту або імперфектівний аориста допоміжного дієслова бити (бях', бяше, бяхом' і т. Д. Або бhх', бhше, бhхом' і т. Д.) І форми причастя на-л, змінюється за родами і числами. У писемних пам'ятках можна зустріти й іншу освіту форми плюсквамперфекта: допоміжне дієслово бити в формі перфекта (єсмь бил) і дієприкметник минулого часу на-л.
Плюсквамперфект позначав минула дія по відношенню до іншого пройшов дії і вже через нього - ставлення до моменту мовлення.