Ранок почався, як завжди буває в розпал літа: зійшло сонце, і було
ще не жарко, але вже хотілося умити обличчя свіжою водою. У маленькій
квартирі в старому п'ятиповерховому будинку прокинувся Василь і зайшов у ванну,
голова у нього налита свинцем і йому важко. Василь відкриває кран, тре
щоки і ніс, фиркає, підставляє червону від засмаги шию під струмінь.
Розкриває очі і бачить погане: в склянці сидить тарган. уб'ю,
думає він. Заливає в стакан води і, захопивши потерту замшеве сумку,
йде зайняти чергу в вино-горілчаний.
Повертається, а біля під'їзду швидка і міліція. Василь холоне в
руках, холоне в грудях, замшева сумка падає в пил. Він задкує і
біжить, довго біжить, закриваючись руками від гілок, що б'ють по обличчю, біжить
через пшеничне поле, де співає невидима маленька пташка, скидає
мокру сорочку на ходу, перестрибує струмок і огорожу, падає до ніг
батюшки і хреститься.
- Прости мене господи, прости мене господи.
Б'є поклони в землю, а батюшка відсуває начищений черевик, ікра
падає намистинками з його бутерброда на спину Василю. Поп відкладає їжу
в сторону на лавку, витирає руки об рясу і розгладжує бороду.
- Встань з колін, син мій. Що зробив ти? Чого боїшся?
Василь чіпляється руками в батюшкіних ногу.
- Втопив. Втопив, прости мене господи. Міліція і швидка там. Боюся я їх,
батюшка, не знаю, що робити.
- Як знаєш, що втопив?
- Залив водою, там він тепер. Лежить, що не рухає лапками. Прости мене
господи.
Батюшка відсмикує ногу, вивільняючи від рук Василя, морщиться.
перепитує:
- Чим не рухає?
- Лапками. - каже Василь і цілує черевик батюшки.
- Що ти пив з ранку? Говори.
- Портвейну небагато.
- Скільки?
- Пляшку.
- Встань з колін і йди.
Василь встає повільно, дивиться на попа, похитуючись. батюшка дістає
з-під себе складену вчетверо газету і окуляри з чорного футляра.
- Куди йти, батюшка?
- Додому. - батюшка вміло приховує роздратування. - Додому йди.
Потім одягає окуляри і розгортає газету, яка ще пахне свіжою
папером, друкарською фарбою і суєтою. Трохи згодом визирає поверх
газети.
- Ну що ти стоїш? - роздратовано плескає величезними руками себе по
стегнах і кричить, як глухому: - Іди додому!
Статистика голосувань ▼