- Тимофій Степанович, займіть місце для дачі показань
- А, а, а.
- Так що ж це таке!
- Що? Яких окопів? Для якої дачі?
- Нема у нас ніякої дачі, тільки будиночок фанерний. Так, Люсь?
- Да уж, чи не буржуазія ми. як деякі! Так, доча?
- І все-таки, я настійно рекомендую суду. від всього особи внутрішніх органів,
розглядати дії товариша Окопів, як необхідну самооборону.
- Чув, самооборону!
Я в минулому місяці одному козлу попереджувальним пострілом вухо отстрелил,
так запарился пояснювати.
- А цю трубу, як інструмент демократії та волевиявлення народу.
- Ви абсолютно праві.
- Кожному російському місту по Степановича!
- Ага! Так Степановичу НЕ напасёсся. Іж чого задумав. Так, доча?
- Тихіше, я сказала. Я зараз всіх видалю із залу.
- Гоги, це я, Дато. Ми під'їжджаємо.
- Навіщо я тільки вийшла за тебе заміж!
- А тебе ніхто не просив!
- Ти не просив? Ти не просив? Ти благав.
- Хто благав? Я благав? Що ця жінка базікає?
- Ой, відчепіться! Набридли ви зі своїми розмовами.
- Ти що, глухий? Вимкни, я нічого не чую!
- Ти програв наш завод в Челябінську цього картярів і пройдисвітові Семену.
- За ним уже полює мій чоловік, Яничар.
Він вистежив його в Таїланді.
- Ти проспорив двадцять нафтових вишок!
- Сорок ж залишилося.
- НЕ перебивай! Три шахти в кістки програв! Два готелі подарував, цього віслюкові безрогого.
- Як ти смієш говорити так про мого брата?
- Як ти міг одружитися на цій скандальній жінці?
- Ти хочеш дітей поміру пустити?
- Та не плач ти, Манана. Клянуся матір'ю, я взагалі не буду.
Я все поверну, Манана, я тобі обіцяю!
- Коли повернеш, тоді і поговоримо!
- Ти знаєш хто це? Це російський мафіозі, Ваха Воркутідзе!
- Степанич, Степанич, Степанич.
- Подумаєш, касу хотіли взяти!
Там і брати було нічого! Налетів зі своїм ломом.
- Лобін Гуд хренов!
- В цілому, хлопці мають рацію, так все було, в цілому.
- Хвилиночку! Хвилиночку! Прошу слова. Можна, можливо?
- Угу. Товариші!
За проявлену мужність і героїзм, Тимофій Окопів нагороджується
сімейної туристичної поїздкою в сонячну Іспанію!
- Ура! Ура!
- Сотять!
А сімейна путівка в сонячну Іспанію, звичайно ж, як завжди на одну особу? Так?
- На жаль, економічна ситуація не дозволяє нам відправити
все численне сімейство Окопова в закордонну поїздку.
Ми зробили все, що могли!
- Ось це ми ще подивимося! О! Во!
- Кому-то в сонячну Іспанію. А нам в морозний Магадан.
- Що, татко, знову?
- Що знову?
- За бабам, па-ра-бу-бабам!
- Ай, а ось ображати папочку недобре!
- Вас скривдиш, тато!
- Ну, все, все. Душевної розмови не вийшло.