Кажуть, що в єднанні - сила. Може бути, саме тому останнім часом намітилася тенденція до об'єднання, поки не формальному, інвалідів по зору, глухонімих та інвалідів, так би мовити, «широкого профілю», серед яких чимало «афганців» та постраждалих від братовбивчої війни в Чечні. Може бути, це остання спроба спільними зусиллями протистояти чиновницькому свавіллю, що довів громадські організації фізично неповноцінних людей, як то кажуть, до ручки.
Всеросійське товариство глухонімих виявилося приблизно в такому ж положенні, що і ВОС. А Всеросійському товариству інвалідів, створеному порівняно недавно, який не встиг набрати виробничі обороти, мають власними базою для продуктивної діяльності, відразу підтяли крила, і його керівники всіляко намагаються хоч якось підтримати своїх підопічних, що вдається далеко не завжди.
І взагалі: навколо власності товариств ведеться якась щуряча метушня, чому сприяє недавно прийнятий Держдумою Цивільний кодекс, точніше, його 1-я частина, в якій йдеться про власність, дається визначення її і залишається за полями документа статус власності громадських організацій. Завдяки цьому ситуація складається така, що товариства інвалідів до 99-му році можуть залишитися зовсім без власності: вона просто перейде в інші руки.
Або це так і задумано?
Становище ускладнюється ще й тим, що працюють на держпідприємствах членів ВОГ скорочують в першу чергу, покладені при скороченні штатів допомоги не видають і на облік в службі працевлаштування як безробітні не ставлять. Прямо, в якихось ізгоїв перетворили! Такого не було ніколи.
Інваліди в більшості своїй хочуть працювати. Це пов'язано і з жебрацької пенсією, яка до того ж виплачується через пень колоду, і з тим, що замкнувшись в чотирьох стінах квартири, людина починає дичавіти, а цього навряд чи кому хочеться.
Ми вже писали, що на Щекінском УПП ВОС випускають унікальні, дуже дешеві каталізатори для бензинових і дизельних двигунів, що економлять пальне, що знижують знос агрегатів, а головне - що роблять автомобілі екологічно чистими, такими, як, скажімо, автобуси «Мерседес», що бігають по Тулі і області.
А тим часом щорічно в нашій області в атмосферу автомобілями викидається до 200 тисяч тонн всякої гидоти: це майже по 100 кг на кожного жителя, починаючи з пеленочніка і закінчуючи сивочолим старцем.
Довго і нудно ведуться розмови на різних рівнях про заміну вуличних світильників. «Позиція» про це вже писала. І тепер ми повторимося лише в тій частині, що якщо цей проект дійсно має місце і справа за практичним здійсненням, то чому б замовлення на виготовлення арматури не доручити тульському підприємству ВОС, має в цьому відношенні достатній досвід. 300-350 чоловік отримали б роботу, а, отже, і заробіток.
Та що там казати! В одній тільки Тульської територіальної первинної організації ВОС перебуває на обліку 540 інвалідів по зору, значна частина яких - працездатна. Справа за малим: виробничі площі є - дайте замовлення! А їх поки немає. І, схоже, не передбачається.
І ще про інтелектуальний розвиток інвалідів. В даному випадку - глухонімих. З 94-го року керівництво ВОГ оббиває пороги в ГРТК «Тупа», просить хоча б на телепрограмі «Репортер» ввести сурдопереклад. І отримує постійний відмова. Кажуть, немає грошей на перекладача.
Оббивати пороги, ходити прохачами з простягнутою рукою стало чи не основним заняттям керівників товариств інвалідів та активістів.
Активіст ВОС А. В. Супріновіч розповідає:
- Пішов в АК «Облгаз» просити спонсорської допомоги для сліпих. Подолав три кордони охоронців, поки добрався до пана Кіскачі. Той прочитав нашу слізниць і накреслив на розі: «На розсуд гл. бухгалтера ». А та заявила: «Грошей немає». І жбурнула мені папір назад.
Тему продовжує голова обласного правління ВОС В.С. Вася:
- У банки краще не звертатися, вони чим багатша стають - тим жадібніше. І взагалі ми пішли до тих далеких часів, коли долею сліпих було жебрацтво і тільки воно. Соромно, гірко і прикро.
Від себе додамо: соромно за владу, яка довела до такого стану людей.
Ми торкнулися лише кількох проблем інвалідів. Справді їх значно більше. Цілий клубок. А шляхів їх вирішення щось поки не видно.