Теоретична і емпірична інтерпретація понять. Важливою процедурою в соціологічному дослідженні є зіставляючи-ня теоретичних положень з емпіричними даними в цілях подальшого емпіричного обгрунтування гіпотез. Для вирішення цих завдань використовуються спеціальні логічні операції.
Емпірична інтерпретація понять є спе *
1 Парку К. Ф. Енгельс. 2-е изд. т. 12, с. 727. 118
цифические процедуру пошуку емпіричних значень теоретичних ських термінів.
Прямий емпіричної інтерпретації, через «правила позначення-ня», піддаються в повному обсязі елементи теоретичної системи, а тільки окремі терміни і пропозиції, які виступають в якості «представників» системи в цілому. Інші терміни і пропозиції системи отримують непряму емпіричну інтер-претацію. Непряма інтерпретація здійснюється за допомогою логічних зв'язків (через «правила виведення») термінів і запропонованого-жений системи з безпосередньо інтерпретуються термінами і предложеніямі-
Одним з «правил позначення» є операциональное оп-ределение. Операціонально визначення - це розкриття значення теоретичного поняття через вказівку тієї експериментальної опе-рації, результат якої, доступний емпіричному спостереженню або вимірюванню, свідчить про наявність явища, вираженого в понятті. У найпростішому випадку - це вказівка емпіричного по-казника, що свідчить про наявність чи відсутність явища, вираженого в теоретичному понятті. Часто операціональні визначення формулюються у вигляді певних кількісних аавісімостей.
З онтологічної точки зору емпіричний показник пред-ставлять собою спостережуване і вимірюється явище, яке вико-зуется для того, щоб вказати на наявність іншого явища, недо-ступного для прямого спостереження і вимірювання. Спостереження і через вимір, таким чином, здійснюються через систему спеціально розроблених емпіричних показників, які дозволяють з-поставити теоретичні положення з емпіричними даними. Така система розробляється в рамках окремого социологич-ського дослідження і безпосередньо пов'язана з його цілями і завданнями. Так, соціологічне поняття «ставлення до праці» нель-зя піддати прямий емпіричної інтерпретації. Воно може бути інтерпретовано лише непрямим шляхом. Його можпо розлив ^ жити на три компонента, які є проміжними по-поняттями на шляху до прямої інтерпретації: ставлення до праці як до цепності, ставлення до своєї професії, ставлення до даної роботи на даному підприємстві. Останнє з цих понять - «від-носіння до роботи» - також можна розкласти на ряд характеру стик. Це об'єктивні характеристики ставлення до роботи (про-тивність праці, трудова ініціатива, трудова дисципліна) і суб'єктивні характеристики ставлення до роботи (ціннісні орієнтації особистості, структура і ієрархія мотивів діяльності, стан задоволеності роботою). Ці поняття вже можна піддати прямий емпіричної інтерпретації через операції-нальні опредзленія.
Для кожного поняття можна вказати емпіричні показники та систему дослідницьких засобів для їх фіксації. Наприклад, вмпіріческій показник ціннісних орієнтацій - думка - фік-сіруется за допомогою опитування (інтерв'ю, анкети), а показник
ініціативності - число раціоналізаторських пропозицій - фік-сіруется шляхом простого підрахунку. Таким чином, вибір емпіреї-чеського показника залежить як від інтерпретується поняття, так і від тих дослідницьких засобів ( «приладів» спостереження і через виміри), якими володіє соціолог.
Кордон операціональних визначень. Операціональні визна-ділення не відображають всього значення теоретичного терміна соці-ологіческой теорії. Більш того, в повному обсязі поняття піддаються опера-нальних визначенню навіть частково. Одне і те ж тео-ське поняття може отримати кілька емпіричних Інтерпро-Тацій. Це означає, що воно має різні операціональні кри-терії застосування, що працюють в різних дослідницьких; ситуаціях. Само по собі теоретичне поняття має деякий незалежне від операціональних визначень і невиражаемое в них значення.
Вихідні поняття, з якими, як правило, мають справу соці-ологі, вже якось визначені за допомогою неоперационального оп-ределенном. Останні їх тільки доповнюють, даючи можливість приступити до дослідження. Особливість операціональних визна-лений полягає в тому, що вони обмежені областю чуттєвий-них даних спостереження і експерименту. У цьому їх гідність п недолік. Гідність в тому, що вони дають можливість дослід-Ватель опереться- на спостереження і експеримент як особливі види наукової практики. А недолік в тому, що вони не розкривають всього змісту наукових понять і повинні бути доповнені іншими визначеннями.
Операционализация понять в соціологічному дослідженні. One раціоналізація понять - це специфічна наукова проце-дура встановлення зв'язку між концептуальним апаратом дослі-нання і його методичним інструментарієм. Це не тільки перехід від одного типу знання до іншого, теоретичного до емпіріч-ському, але і перехід від одного засобу отримання знання до іншого, від концептуального апарату дослідження до його методич-ському інструментарію.
роверженіем. Операционализация понять включає в себе Експериментальні ситуацію і не є тільки логічної процеду-рій. Це розробка нових засобів фіксації даних - індексів і шкал, то, що можна назвати «методичним експериментом». Це пошук емпіричних показників, а не їх використання.
Вже згадана процедура складається з тих же операцій, що і процедура побудови інструменту дослідження. Так, при побудувати-еніі індексу здійснюються такі операції: переклад поня-буття в показники (використовуються як операціональні, так і неоп-раціональні визначення, наприклад описові); переклад показників в змінні (вибираються тип шкали, і якщо мож-ли, одиниці виміру); переклад змінних в індекс (вибі-рается техніка конструювання індексу); оцінка індексу (вироб-водиться розрахунок індексів на надійність і обгрунтованість). Про-Стейшн прикладом може служити індекс групової згуртованості, що є відношенням числа взаємних позитивних виборів до числа всіх можливих виборів, зроблених в групі. Як і нятие групової згуртованості визначається через емпірично ре-гістріруемий показник - взаємні вибори - і засіб регі-страції - простий підрахунок.
Багато соціологів-практики уявляють собі переклад понять в показники як перерахування повного набору ознак, характе-різующіх досліджуваний об'єкт. Іноді вважають, що результатом такого перекладу повинна бути сукупність істотних призна-ков. Однак утворити систему емпіричних показників - це зовсім не означає знайти сукупність ознак, хоча б і сущест-ських.
Зазначене тлумачення процедури переведення понять в показу-ки, по-перше, залишає поза увагою проблему коштів фік-сації ознак досліджуваного об'єкта і тим самим не забезпечує можливості збору емпіричних даних, а по-друге, значно спрощує структуру часто досить складних соціологічних по- понять, зводячи її до набору ознак. Однак сформувати систему показників - це означає вказати не тільки емпіричні показу-ки (в ролі яких в соціологічному дослідженні можуть виступила-пать істотні або відмітні ознаки), але і засоби нх фіксації - індекси та шкали. Крім того, для побудови си-стеми показників складних соціологічних понять потрібна розробка проміжної концептуальної моделі, в якій каж-дая абстракція виступає не у вигляді сукупності характерних ознак, а у вигляді сукупності істотних відносин-
Концептуальна модель. При побудові концептуальної моді-ли соціолог не завжди спирається на концепцію досліджуваного об'єкта, ретельно розроблену на основі вже наявної теорії. Мо-же бути так, що теорії ще немає і питання про її створення тільки ставиться. Тоді соціолог може спиратися на спеціально побудувати-енную їм робочу концепцію, яка в процесі подальшого дослідження може кілька разів перебудовуватися, перш ніж прийняти остаточний вигляд і виконати функції теорії. Крім
того, він може спиратися на свої чисто інтуїтивні представле-ня, які виявляються саме при побудові концептуальної моделі і в подальшому можуть бути оформлені в робочу кон-цепції.
Концептуальна модель складається з проміжних абстракцій, що утворюють певну ієрархію і які опосередковують зв'язок результат-ного поняття з системою показників. Переклад вихідного поняття в систему показників здійснюється шляхом перетворення кон-концептуальний моделі в операциональную, що складається з емпіріч-ських показників. Показники в даному випадку є ідеальні об'єкти оперування, які заміщають реальні об'єкти оперування - фрагменти дійсності, наділені експери-ментальними функціями приладів-вимірювачів і представляють досліджуваний об'єкт у дослідницькій ситуації. Операційна модель може бути перетворена в математичну, що складається з класифікаційних, порівняльних або кількісних пере-сних. Маніпулюючи в процесі дослідження операциональной і математичною моделлю, соціолог отримує дані, дозволяю-щие розширити концептуальні уявлення про досліджуваному об'єк-екте і тим самим здійснити зворотний зв'язок з вихідним по-заняттям.
Концептуальна модель предмета дослідження є поки-ників його наукової розробленості та обгрунтованості. Там, де дослідник виходить із змістовної концептуальної моделі, досягаються і найбільш соціологічно значущі результати.
проявляється у формі розвитку і зміни техніко-технологічними-ських умов праці.
й) на рівні більшого суспільного розподілу праці як зміна змісту фізичної та розумової праці;
вффектівності (підсумкові). Ця ж система може бути розгорнута. за рівнями управління д структурованості суспільства. Тоді вона приймає наступний характер (схема 3).