Ю.О. Гороховіцкая Ю.А. Тихонов
Якісна зміна структури економічної системи Росії пов'язано з виникненням багатоукладної економіки. Успішне функціонування підприємств в умовах ринкової економіки в чималому ступені залежить від двох основних чинників: від об'єктивної оцінки керівництвом і службами підприємства загального стану економіки, кон'юнктури ринку і природи ринкових процесів в їх розвитку та взаємозв'язку, а також від здатності сприйняти вироблену ринком інформацію, адекватно оцінити , проаналізувати і правильно застосувати.
Ефективна економічна діяльність в даний час грунтується на перетворенні інформації, яке представляє собою цілеспрямований обмін упорядкованими даними (отримання і передача відомостей) з іншими структурами і людьми. Можна сказати, що інформація служить мірою впорядкованості та стійкості будь-якої економічної системи. Спрощено останню можна уявити як сукупність впливів людини на деякі ресурси з метою задоволення своїх потреб, в процесі чого багаторазово відбувається перетворення інформації. Сучасне матеріальне виробництво базується на індустріальних технологіях, які все більше вимагають розширеного обміну інформацією, тобто залежать від ступеня досконалості процесів обробки даних. В цілому взаємодія суб'єктів виробництва має виключно інформаційну сутність.
В сучасних умовах інформація стає одним з основних факторів виробництва. Розуміння інформації як економічного ресурсу та самостійного фактора виробництва відбулося з того моменту, коли вона стала товаром і набула усіх його властивості: споживчу вартість, рідкість як властивість економічного ресурсу, ціноутворення на основі попиту і пропозиції. Саме володіння достовірної та актуальною інформацією поряд з умінням ефективно застосовувати оптимальні методи і засоби її збору, перетворення і передачі, впливає на успішність діяльності будь-яких підприємств і організацій.
В даний час, в «епоху інформації», інформаційні процеси не можуть не бути сферою досліджень економічної теорії. Сам термін «інформація» багатозначний (від найбільш загального філософського значення: інформація є відбите різноманітність об'єктивного світу - до найбільш приватного прикладного: інформація є відомості, що є об'єктом переробки), не розроблена єдина закономірність отримання і перетворення інформації (відсутній універсальний математичний апарат для її опису ). Інформація в сучасних умовах стає невід'ємною і найважливішою складовою будь-якої виробничої і управлінської діяльності. В останні роки активно ведеться дискусія про зміст сутності інформації як ресурсу особливого роду, її специфічні особливості стосовно виробничим системам, можливості її ефективного використання.
Типовим прикладом реалізації технократичного підходу розкриття сутності інформаційних ресурсів є визначення, дане І.С. Мелюхин: «Під інформаційними ресурсами ми розуміємо сукупність елементів, задіяних в процесі отримання, обробки, зберігання та передачі суспільно значимої інформації» [7]. Дане визначення, логічно правильно відображає процес розвитку і руху інформаційних ресурсів, проте, не розкриває їх ролі і призначення в системі суспільних відносин. Крім того, не зовсім ясно, що розуміється під сукупністю елементів і в чому полягає суспільна значущість інформації.
По завершенню першого етапу відтворювального циклу потенційні інформаційні ресурси повинні володіти по можливості такої якісної і кількісної визначеністю, на підставі якої суспільство могло б приймати обґрунтовані рішення про їх використання. Дана мета реалізується на етапі систематизації (обробки) інформаційних ресурсів за допомогою розвитку фірм і підприємств інформаційного інфраструктурного комплексу, а також інформаційно-аналітичних підрозділів, що функціонують у складі окремих підприємств і організацій. Особливість виробничих процесів в даних структурах полягає в тому, що предметом праці в цьому своєрідному процесі переробки служать невпорядковані дані, знання, відомості, а засобом праці - система наукових і інших знань. Тобто умовами здійснення даного виробничого процесу є наявність висококваліфікованих фахівців інтелектуальної спрямованості (аналітики, експерти, програмісти і т.д.) і специфічних інструментів та методик обробки даних.
Результатом діяльності підприємств інформаційного інфраструктурного комплексу та відповідних підрозділів у складі підприємств (організацій) є що володіють вищою споживчою корисністю потенційні інформаційні ресурси, накопичення яких формує певний «запас» даного різновиду виробничих ресурсів.
безпосередній вплив на режим залучення всіх видів ресурсів в народногосподарський оборот, на виявлення і подолання економічних обмежень у відтворювальному процесі;
вплив на прискорення відтворення, скорочення часу виробництва і часу обігу.
В ході звернення інформаційних ресурсів у відтворювальному процесі відбувається їх циклічний перехід від інформаційних ресурсів взагалі до інформаційних ресурсів як факторів виробництва, що виступає у вигляді продуктів і засобів праці. Будучи результатами виробництва, інформаційні ресурси стають продуктом праці, а можливо, і товаром, який може бути кінцевим етапом використання інформаційних ресурсів (спожито). Однак частіше інформаційні товари знову стають ресурсами, а потім факторами виробництва у вигляді якого предмета праці, або засоби праці.
Подібна характеристика виробничих інформаційних ресурсів дозволяє відзначити, що розвиток будь-якого промислового підприємства як інформаційної системи вимагає використання ефективної системи оновлення та збагачення існуючої інформаційної бази.
В якості окремих властивостей інформаційного ресурсу виділяються багатоцільовий характер застосування виробничої інформації і багатоаспектність процесів її підготовки на промислових підприємствах. Подібна характеристика інформаційних ресурсів дає уявлення про багатогранність можливостей їх виробничого використання.
До особливості виробничого інформаційного ресурсу можна віднести і те, що вимоги користувачів до нього різні. Ці вимоги обумовлюють властивості, якими повинна володіти інформація на різних стадіях процесу управління. Так, на рівні стратегічного управління провідним властивістю є цінність; на стадії тактичного управління - актуальність, можливість отримання додаткової інформації; на стадії оперативного управління - своєчасність, обсяг, форма подання, режими обробки і т.д. Найбільш доцільно дану особливість інформаційного ресурсу враховувати при організації ефективної системи інформаційного забезпечення управлінської діяльності.
Інформаційна складова впливає не тільки на структуру капіталу, а й змінює виробничі і ринкові параметри продукції.
Інформаційний ресурс є фактором інтенсифікації будь-яких виробничих процесів, а економічний простір більшою мірою визначається і формується фахівцями і відповідними інформаційними технологіями, що володіють певним рівнем інформаційного потенціалу.
Інформаційний ресурс зберігає за собою всі властивості незалежно від форми, часу, напрямків і способів використання, виду носіїв і власників. При цьому інформація як вид ресурсів не витрачається при її споживанні і не відчужується від її носія при обміні або передачі. Збереженість інформації при споживанні є одним з найважливіших її властивостей і пояснює багато в чому те, що вона зберігає споживчі властивості необмежений час.
Інформація як виробничий ресурс може бути синтезована на основі ряду даних, наведених в різних джерелах. Тому при прийнятті рішень пошук даних супроводжується постійним коригуванням змісту запиту, адже хоча інформації, здавалося б, багато, але вона не містить конкретної відповіді на запит, і рішення приймається шляхом поступового наближення своєї думки про ситуацію до стану відомостей, що характеризують дане інформаційний простір. Це властивість постійного узагальнення і перетворення інформації робить її не тільки важливим, але і практично невичерпним ресурсом для будь-якої організації.
Виробничий інформаційний ресурс може мати різну цінність для різних споживачів, що діють в різних ситуаціях і сферах діяльності, і більш того - навіть в одних і тих же ситуаціях використання.
Виробничий інформаційний ресурс служить базою наукових, патентноінформаціонних і маркетингових досліджень, основою винахідницької діяльності і наукової творчості, дослідно-конструкторських розробок, виробництва і збуту продукції. Інформація включена в них як найважливіша складова, яка, як кровоносна система організму, пов'язує всі окремі напрямки діяльності всередині організації та визначає її інноваційний розвиток. Крім того, вона є засобом інформування про товари та їх просуванні, впливаючи на попит і поведінку споживачів на ринку, на збут товарів, а також виконує роль прямого і зворотного зв'язку з іншими організаціями.
Вищепредставленими характерні особливості інформаційного ресурсу свідчать про його величезних потенційних можливостях. Зростаюча значимість інформатизації в сучасних умовах господарювання призводить до безперервного росту витрат на інформаційні ресурси, збільшує їх питома вага в загальних витратах виробництва. Так, в структурі витрат з утримання гнучких виробничих систем (наприклад, в машинобудівному комплексі зараз 20-25% припадає на матеріальне забезпечення) витрати на розробку програмного забезпечення, за оцінками фахівців, наближаються до 70% їх вартості [3]. Інформаційні ресурси мають високу ресурсозберігаючої здатністю, так як вони фізично не витрачаються в процесі використання, а їх споживання практично не має просторово-часових рамок. Таким чином, інформаційний ресурс є складовою частиною виробничого потенціалу підприємства і виконує сполучну функцію щодо інших елементів виробничого потенціалу підприємства, об'єднуючи їх в єдине ціле. Виробнича інформація включає в себе результати науково - дослідних, проектних, конструкторсько-технологічних робіт по збільшенню характеристик, елементів і факторів виробництва, поліпшення їх використання, вдосконалення взаємодії між ними, тобто відомості, пов'язані з реалізацією функцій виробництва і управління. У виробничому процесі інформаційний ресурс виконує ще одну важливу функцію регулювання споживчих ресурсів і, отже, як зазначалося вище, заміщення одних видів ресурсів іншими. У цьому полягає основна особливість взаємозамінності інформаційного ресурсу та інших елементів виробничого потенціалу промислового підприємства.
Елепов Б.С. Чистяков В.М. Управління процесами використання інформаційних ресурсів / Б.С. Ледве-пов, В.М. Чистяков. - Новосибірськ: Наука, 1989. - 237 с.
Маркс К. Енгельс Ф. Капітал. Соч. / К. Маркс, Ф. Енгельс. - 2-е вид. - Т. 23. - С. 215.
Федоренко Н.П. Математика і кібернетика в економіці / Н.П. Федоренко. - М. Економіка, 1975. - С. 700.