Інфекційні захворювання
Інфекційні хвороби - 1) захворювання, викликані хвороботворними мікроорганізмами (бактерії, рикетсії, віруси, грибки) і передаються від зараженої людини або тварини здоровій; 2) спеціальна медична дисципліна, що займається вивченням причин виникнення, механізмів розвитку та клінічних проявів інфекційних хвороб, а також розробляє методи їх діагностики, лікування і профілактики. Як наукова дисципліна І. б, особливо тісно пов'язані з бактеріології, вірусологією, імунологією, епідеміологією і ін. Хвороби, що викликаються паразитами - збудниками тваринного походження (хробаками, найпростішими, членистоногими - комахами, кліщами), називаються паразитарними або інвазійних.
З давніх-давен масове поширення Некро І. б. серед населення країни (епідемії) або декількох країн (пандемії) визначало результати воєн, долі міст і держав. Так, пандемія чуми в б в. привела до загибелі більшої частини населення Східної Римської імперії і її занепаду.
І. б. можуть виникати при наявності трьох компонентів: хвороботворного мікроорганізму - збудника, чутливого макроорганізму (людини або тварини), факторів, що забезпечують передачу інфекції від зараженого організму здоровому.
Здатність викликати І. б. (Патогенність) у різних мікроорганізмів неоднакова. Вона залежить від здатності збудників впроваджуватися в певні органи і тканини, виділяти отруйні речовини (див. Токсини) і ін.
Сприйнятливість організму людини до І. б. визначається рядом біол. і соц. факторів (вік, характер харчування, умови життя і т. д.). Такі фактори, як голодування, одноманітне нерегулярне харчування, нестача вітамінів, білків в їжі, перевтома, перегрівання, переохолодження, наявність глистових та інших захворювань, скупченість населення сприяють виникненню І. б.
Факторами передачі збудників І. б. є різні елементи навколишнього середовища. Так, збудники кишкових І. б. (Черевний тиф, дизентерія та ін.) Поширюються через воду, харчові продукти, посуд та інші предмети; збудники воздушнокапельном І. б. (Грип, кір, дифтерія та ін.) Потрапляють від хворого до здорового переважно з повітрям (при кашлі, чханні, розмові); І. б. зовнішніх покривів передаються від хворої людини або тварини при безпосередньому контакті (грибкові хвороби та ін.); висипний тиф, поворотний тиф, кліщовий і комариний енцефаліт та ін. передаються від людини (тварини) до людини через кровосисних переносників (воші, комарі, кліщі, москіти).
У розвитку І. б. виділяють інкубаційний, або прихований, період (див. Інкубаційний період); продромальний, або період передвісників (див. Продромальний період); період основних проявів хвороби; період згасання хвороби і період одужання. У період основних проявів інфекційної хвороби виникають ознаки як загальні для багатьох І. б. напр, явища інтоксикації - озноб, підвищення температури, слабкість, головний біль і т. п. так і характерні для кожного інф. захворювання (напр. прискорений стілець, помилкові позиви до дефекації, рідкі з домішками слизу і крові випорожнення при дизентерії).
У період згасання хвороби зменшуються або повністю зникають основні прояви її, поступово або швидко знижується температура, настає одужання або захворювання набуває затяжного (іноді з рецидивами, загостреннями) або хрон. течія.
У період одужання, незважаючи на зникнення клинич. ознак захворювання, можуть зберігатися зміни в уражених органах, напр, відновлення ураженої слизової оболонки товстого кишечника при дизентерії відбувається не раніше ніж через місяць, а клинич. одужання може настати через кілька днів. При Некро І. б. після зникнення клинич. проявів захворювання збудники можуть залишатися в організмі перехворілих (див. Носітел'ство збудників інфекції) і, виділяючись в навколишнє середовище, заражати здорових людей. Часто після перенесених інф. хвороб формується несприйнятливість до повторного зараження цією хворобою (див. Імунітет).
І. б. поділяють на антропонози і зоонози. Антропонози - інф. хвороби, властиві тільки людям, людина заражається ними тільки від людини (черевний тиф, дизентерія, холера, натуральна віспа, дифтерія, кір і ін.). Зоонози - інф. хвороби тварин, к-римі можуть захворіти і люди.
Зоонози передаються людині різними шляхами: при контакті з хворими тваринами - через пошкоджену. шкіру і слизові оболонки (сибірська виразка, сап, ящур), при укусі хворими тваринами (сказ), при укусі комахами - блохами і ін. (чума, туляремія). Для профілактики зоонозів проводять виявлення і ізоляцію або знищення хворих тварин, дезінфекцію місць утримання худоби, боротьбу з гризунами (див. Дератизація), комахами, профилактич. щеплення особам, які працюють з тваринами, і ін.
Залежно від місця переважного ураження організму І. б. ділять на кишкові, дихальних шляхів, кров'яні, зовнішніх покривів; причому кожної з цих груп відповідають певні шляхи передачі збудників.
При кишкових І. б. (Дизентерія, черевний тиф, паратифи, холера, харчові токсикоінфекції та ін.) Збудники потрапляють в зовнішнє середовище переважно з випорожненнями хворих або бактеріоносіїв, а в організм здорової людини - через рот із забруднених випорожненнями рук, з їжею, водою. У літню пору велику роль в поширенні кишкових І. б. грають мухи.
Для попередження кишкових І. б. проводять виявлення, ізоляцію і лікування хворих і бактеріоносіїв, дезінфекцію жител, боротьбу з мухами. Кожному слід обов'язково мити руки з милом перед їжею, після відвідин убиральні; мити фрукти і овочі і обдавати їх окропом перед вживанням, кип'ятити молоко, вживати для пиття тільки знезаражену воду; охороняти продукти харчування від мух.
При І. б. дихальних шляхів (грип, гострі респіраторні захворювання, дифтерія, паротит, кір, коклюш та ін.) вазбудітелі потрапляють у зовнішнє середовище при розмові, кашлі, чханні хворого, а в організм здорової людини - при вдиханні повітря, що містить збудників. Некро І. 6. дихатель- них шляхів (грип, г ^ рнггаоподобние захворювання) поширюються надзвичайно швидко і охоплюють велику кількість людей. Тому в період епідемії при появі у хворого кашлю, нежиті, навіть при невеликому підвищенні температури слід ізолювати його будинку і викликати лікаря, при догляді користуватися чотиришаровій марлевою маскою, а хворому - при розмові, кашлі, чханні, прикривати рот і ніс хусткою (див. грип, Гострі респіраторні захворювання).
При кров'яних І. б. збудники циркулюють в крові, а оскільки кровоносна система замкнута і не сполучається з навколишнім середовищем, передача збудників від хворого здоровому відбувається тільки через комах - переносників. Переносниками збудників кров'яних І. б. є комарі (малярія, комариний енцефаліт, жовта лихоманка і ін.). воші (висипний і поворотний тифи), кліщі (кліщів рикетсіози, кліщовий енцефаліт та ін.), блохи (чума, блошиний тиф).
Для профілактики кров'яних І. 6. проводять виявлення і ізоляцію хворих (див. Ізоляція інфекційних хворих), спостереження за особами, які контактували з ними, боротьбу з комахами, захист людей від укусів комах, використовуючи механічні. засоби захисту (захисні сітки, полог, спецодяг) і відлякують кошти (див. Репеленти).
При І. б. зовнішніх покривів збудники проникають в організм людини через пошкоджені шкірні покриви і слизові оболонки, де часто і фіксуються. Зараження людини відбувається як при безпосередньому контакті з хворим (венеричні хвороби), так і при користуванні постільними речами, рушниками хворих та ін. (Трахома, короста, грибкові захворювання шкіри і т. П.).
Для профілактики І. б. зовнішніх покривів проводять виявлення і лікування хворих. Необхідно суворе дотримання гіг. режиму - користування індивідуальним постільною та натільною білизною, рушником і ін.
Лікування інф. хворих проводять в інф. б-цах або інф. відділеннях, а в Некро випадках і в домашніх умовах (див. Догляд за хворим, особливості догляду за хворим інфекційним захворюванням). При цьому обов'язковою умовою є дотримання строгого протівоепід. режиму.
Сучасні лікарські засоби дозволяють забезпечити комплексне лікування хворого з урахуванням його індивідуальних особливостей і специфіки перебігу хвороби. Правильно організований догляд, раціональне харчування набувають значення основних лік. заходів при ряді інф. хвороб (див. Грип, Дизентерія, Гострі респіраторні захворювання). Для профілактики багатьох І. б. роблять запобіжні щеплення (див. П рівівкі запобіжні). У нашій країні ведеться планомірна і систематич. боротьба з інф. хворобами, завдяки до-рій викорінені такі захворювання, як поворотний тиф, чума, натуральна віспа (див. Віспа натуральна), ришта і ін. знижена захворюваність на кишкові інфекції та ін.
Інші статті розділу "І"