Сторінка 6 з 6
Інфекції, що передаються від пацієнтів медичним працівникам
Ризик зараження медичного персоналу від пацієнтів не однаковий при різних інфекціях. За ступенем ризику зараження медичного персоналу в процесі професійної діяльності і необхідності проведення тих чи інших профілактичних заходів представляється можливим схематично розділити всі інфекції на наступні групи:
1. Особливо небезпечні інфекції, що представляють високу епідеміологічну небезпеку для медичного персоналу.
2. Особливо небезпечні інфекції, що представляють значну небезпеку для медичного персоналу.
3. Особливо небезпечні інфекції, які не становлять суттєвої епідеміологічної небезпеки для медичного персоналу.
4. Інфекції, що представляють значну епідеміологічну небезпеку для медичного персоналу при зараженні через кров.
5. Інфекції, що представляють епідеміологічну небезпеку
для медичних працівників, і інфекції, проти яких персонал повинен бути захищений вакцинацією.
6. Інфекції, при яких медичних працівників показана екстрена профілактика (превентивне лікування) хіміопрепаратами при реальній небезпеці зараження від хворих.
1. Особливо небезпечні інфекції, що представляють високу епідеміологічну небезпеку для медичного персоналу
Найвища небезпека зараження спостерігається при легеневій формі чуми. У країнах СНД випадки чуми у людей відсутні протягом багатьох років, але, оскільки природні осередки відрізняються стійкістю і епізоотичний процес в них триває, настороженість повинна зберігатися. Можливий занос інфекції та з-за кордону. При бубонної формі чуми (до розтину бубон) медичний персонал, який надає допомогу хворому, практично не може заразитися. Але так як в будь-який момент бубонна форма може ускладнитися пневмонією, всі запобіжні заходи повинні дотримуватися так, як якщо б у хворого вже відзначалися явища чумної пневмонії, при якій інфекція поширюється по законам, характерним для інфекцій дихальних шляхів.
При легеневій формі чуми в силу дрібної дисперсності аерозолю інфекція швидко поширюється і можливість зараження персоналу, що доглядає за хворими, дуже велика.
Таблиця 2Інфекціі, що представляють високу епідеміологічну небезпеку для медичного персоналу, та заходи профілактики
Екстрена профілактика антибіотиками
3. Особливо небезпечні інфекції, які не становлять епідеміологічної небезпеки для медичного персоналу
У нашій країні до особливо небезпечних інфекцій віднесений ряд інфекційних хвороб, якими людина в природних умовах заражається тільки від тварин. Робота зі збудниками цих інфекцій в лабораторіях вимагає особливих умов, спеціального режиму.
Пацієнт не представляє епідеміологічної небезпеки для медичного персоналу, людина від людини не заражається. Назвемо основні з них: сибірська виразка, геморагічна лихоманка з нирковим синдромом, бруцельоз, туляремія, сказ, лептоспіроз.
Чи не представляють епідеміологічної небезпеки для медичного персоналу хворі лихоманкою КУ (описані казуїстично рідкісні випадки зараження в світовій літературі), правець, псевдотуберкульозу, кліщовим енцефалітом, бореліоз. Чи не спостерігається випадків зараження людини від людини і при сапронозов - легіонельоз.
4. Інфекції, що представляють значну епідеміологічну небезпеку для медичного персоналу при зараженні через кров
Медичний персонал піддається ризику зараження через кров при більш ніж 30 інфекціях. Серед них особливе місце займають вірусні гепатити та ВІЛ-інфекція. Кожного хворого гіпотетично слід вважати потенційно небезпечним щодо кров'яних інфекцій, і при контакті з кров'ю та іншими біологічними рідинами персоналу слід використовувати засоби індивідуального захисту.
ВІЛ-інфекція як ВЛІ зустрічається нечасто. У світі відомо близько 100 професійних заражень. Це пояснюється невисокою стійкістю вірусу поза організмом людини. Але ВІЛ-інфекція може бути віднесена до числа інфекцій, які мають значну епідеміологічну небезпеку для медичного персоналу, так як в разі ефективного зараження в сучасних умовах вона невиліковна.
5. Інфекції, щодо яких персонал повинен бути захищений вакцинацією
До інфекцій, що становлять епідеміологічну небезпеку для медичних працівників, відноситься ряд інфекції, щеплення проти яких передбачені національним прищеплювальним календарем.
З дитинства кожна людина повинна бути щеплений проти туберкульозу, дифтерії, коклюшу, правця, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту в терміни, визначені календарем профілактичних щеплень, календаря щеплень передбачено також щеплення проти краснухи і гепатиту В.
Проведені щеплення створюють захист від інфекції, але, оскільки імунітет проти дифтерії та правця обмежений в часі, рекомендується всіх дорослих, в першу чергу медичних працівників, прищеплювати кожні 10 років АДП-М або АД-М вакцинами.
При відсутності у медичного працівника відомостей про щеплення (або перенесене захворювання) проти кору, паротиту, дифтерії, гепатиту В, краснухи проводяться щеплення. Альтернативою є скринінг сироватки на наявність антитіл (антитоксину) і вирішення питання про щеплення на основі отриманих даних.
Доцільно особливо зупинитися на специфічну профілактику ГВ - щеплення рекомбінантної дріжджовий вакциною і пасивної профілактики імуноглобуліном.
До числа інфекцій, які становлять небезпеку для медичних працівників, особливо молодих жінок, відноситься краснуха, вірус якої володіє тератогенним дією.
Щеплення проти краснухи проводяться в 90% індустріальних країн і 28% країн, що розвиваються.
В економічно розвинених країнах прищеплюють зазвичай тривакциною MMR проти краснухи, паротиту та кору.
У ряді країн прищеплюють медичних працівників вакциною проти вітряної віспи. У нашій країні вакцина не випускається.
6. Інфекції, при яких медичних працівників показана екстрена профілактика (превентивне лікування) хіміопрепаратами при реальній небезпеці зараження від хворих
Екстрена профілактика (превентивне лікування) має на меті перервати інфекційний процес на ранньому етапі, в інкубаційному періоді, до появи симптомів хвороби. Вона показана при таких інфекціях, як чума, холера, ВІЛ-інфекція, токсоплазмоз, коли ризик зараження медперсоналу високий.
Слід пам'ятати про те, що профілактика ВЛІ медичного персоналу - це не тільки збереження здоров'я тих, хто дарує життя іншим, це і профілактика ВЛІ у пацієнтів.