При цьому типі алергічної реакції пошкодження тканин викликається імунними комплексами Аг -f- Ат.
Синонім-ми:
- Імунокомплексний тип;
- Тип Артюса (в зв'язку з тим що в розвитку феномена Артюса цей механізм відіграє основну роль).
Третій тип алергічних реакцій є провідним у розвитку сироваткової хвороби, екзогенних алергічних альвеоліту, деяких випадків лікарської і харчової алергії, ряду аутоаллергических заболева-ний (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак та ін.).
Загальний механізм пошкодження імунними комплек-сами.
При попаданні в організм розчини-мого антигену починається утворення антитіл. Вони мо-гут ставитися до різних класів імуноглобулінів. Однак найбільшу роль відіграють IgG і IgM. Ці ан-ника називають також преципитирующими за їх спо-можності викликати in vitro утворення преципітату при з'єднанні з відповідним антигеном.
В орга-низме людини постійно відбуваються імунні реакції з утворенням комплексу Аг + Ат (антиген-антитіло), так як в організм постійно потрапляють антигени ззовні або такі обра-ся ендогенно. Це захисна, гомеостатическая реакція імунітету і при цьому не відбувається пошкодження тканин.
Однак при певних умовах комплекс Аг + Ат може викликати розвиток захворювання. У цих випадках шкідливу дію комплексу реалізується головним чином через активацію комплементу, звільнення лізосомальних ферментів, генерацію супероксидного радикала і активацію калікреїн-кінінової системи.
В освіті імунного комплексу бере участь велика кількість екзогенних і ендогенних антигенів і алергенів. Серед них:
- лікарські недержавні препарати (пеніцилін, сульфаніламіди та ін.),
- антитоксичні сироватки,
- алогенних гамма-глобуліни,
- харчові продукти (молоко, яєчні білки і ін.),
- інгаляційні алергени (домашній пил, гри-би і ін.),
- бактеріальні та вірусні Аг, ДНК, Аг кле-точних мембран і ін.
Імунний комплекс може обра-зовивать місцево в тканинах або в кровотоці, в будь якій шляхів надходження або місцем освіти антигенів (алергенів). Властивості комплексу визначаються його складом, т. Е. Співвідношенням молекул Аг і Ат (антиген-антитіло), класом чи подклассом Ат.
Від кількості і співвідношення молекул Аг і Ат залежить величина комплексу і його структура.
Так, крупнорешетчатие комплекси, утворені в через Битків АТ, швидко видаляються з кровотоку ретикулоендотеліальною системою, так само як комплекси невеликої величини. Преципітувати, не розчиняється-мі комплекси, утворені в еквівалентному співвідношенні-ванні, зазвичай легко видаляються за допомогою фагоцитозу і не викликають пошкодження, за винятком випадків їх ви-сокой концентрації або освіти в мембранах з фільтрує функцією (гломерулах, plexus chorioideus).
Невеликі комплекси, утворені в великому надлишку Аг, так само як і комплекси, утворені однова-лентним Аг, циркулюють тривалий час, але обла-дають слабкою ушкоджує активністю.
Пошкоджувати-ний дію зазвичай надають розчинні комп-лекс, утворені в невеликому надлишку Аг (антигену) з Констан-тій седиментації, відповідні молекулами-лярной масі 900 000-1 000 000 дальтон.
Значення виду антитіл визначається тим, що раз-ні їх класи і підкласи мають різну спо-можності активувати комплемент і фіксуватися на фагоцитирующих клітинах.
Розчинна комплекс, що містить принаймні дві молекули IgG-антитіл, вже може активувати С. Цією ж здатністю володіє в комплексі навіть одна молекула IgM. Здатністю активувати комплемент володіють також агреговані молекули IgG, і це може бути однією з причин псевдоал-лергіческіх реакцій на введення гамма-глобуліну.
Під впливом Імунних Комплексів (ІК) і в про-процесі його видалення утворюється ряд медіаторів, основна роль яких полягає в забезпеченні умов, спо-влас фагоцитозу ІК і його перетравлювання. Од-нако при певних умовах процес утворення медіаторів може виявитися надмірним і тоді вони починають надавати і шкідливу дей-ствие.
Основними медіаторами є наступні:
Комплемент.
Активація комплементу описується в цитотоксичному типі алергічних реакцій на кінцевих етапах активації, коли утворювати-валися продукти, які надають цитотоксичну дію-віє. Вони утворюються і при даному типі алергічних реакцій і, очевидно, можуть пошкоджувати клітини, знаходячи-щиеся поруч з місцем активації комплементу.
Однак основну роль відіграє освіта проміжних про-дуктів компонентовкомплемента 3, 4 і 5.
Очевидно, найбільш важливу роль грає СЗ. Його найбільше со-тримається в сироватці крові - близько 1 мг / мл. За участю цього компонента відбувається класичний шлях акти-вації (імунним комплексом) і альтернативну (-імунний), про який буде сказано пізніше.
Через СЗb компонент комплементу забезпечується так називаючи-емое імунне прилипання комплексу до фагоцитам (у людино - до нейтрофілів, моноцитів, макрофагів печінки та селезінки), що сприяє фагоцитозу комплексу. Він може викликати руйнування великих комплексів.
Інший його фрагмент - СЗа - грає роль анафілатоксин, який стимулює звільнення гістаміну з тучних клітин і базофілів. Властивостями анафілатоксин володіють також С5а і С4а.
Всі ці фактори підсилюють-т ту чи іншу ланку запальної реакції. Поетів-тому виникло уявлення, що роль комплементу зак-Лючано в стимуляції розвитку запалення, в подклю-ченіі до специфічної (імунної) реакції неспеціфі-чеського захисного механізму, яким є воспа-лительного процес, т. Е. Фермент є як би системою посилення захисної функції імунної ре-акції.
Лізосомальніферменти звільняються під час фагоцитозу імунних комплексів. Це най-мущественно гідролази: кисла фосфатаза, рибонуклеаза, катепсини, коллагеназа, еластаза та ін. Будучи виділеними з лізосом, ферменти викликають гідроліз відповідних субстратів і тим самим пошкодження базальних мембран, сполучної тканини та інших тканинних структур.
Кініни - група нейровазоактівних поліпепті-дів з широким спектром дії.
Вони викликають спазм гладких м'язів бронхів, розширення судин, хемотак-сис лейкоцитів, больовий ефект, підвищують проникними-ність мікроциркуляторного русла. Кініни виявлені в різних тканинах і біологічних рідинах.
Зазвичай в резуль-таті місцевих ушкоджують впливів розвивається запалення. У його розвитку певна роль принад-лежить збільшення вмісту кінінів. Алергічне запалення, як і звичайне, супроводжується збільшенням концентрації кінінів. Їх виявляють у ексудаті суглобів при ревматоїдному артриті, іноді в досить значній концентрації.
Уста-новлено 10-15-кратне збільшення рівня кінінів в крові хворих під час загострення бронхіальної астми.
Кініни мають здатність викликати спазм голод-кою мускулатури бронхіол, очевидно, за рахунок активу-ції кальцієвих каналів і стимуляції надходження каль-ція в цитоплазму, де він і запускає механізм сік-рощення. Цей процес посилюється при зниженні ак-тивності р-адренергічних рецепторів, що і виявляє-ся у хворих на бронхіальну астму. Тому концен-трація кининов, недостатня для того, щоб викликати бронхоспазм у однієї людини, може викликати його в іншого, має знижену активність р-адренергічних рецепторів.
Гістамін і серотонін грають деяку роль в алергічних реакціях III типу. Вони можуть ос-вобождаемой з агрегованих тромбоцитів після фік-сації на них комплексу через СЗА- і С5а-рецептори. Гістамін також може виділятися з базофілів і тучних клітин під впливом анафілатоксин.
Супероксидний аніон-радикал також бере участь у розвитку реакцій цього типу. Дія медіаторів III типу, так само як і дію медіаторів II типу алергічних реакцій, характери-зуется посиленням протеолізу. Воно виявляється в акти-вації комплементу, калікреїн-кінінової системи, в дії лізосомальних ферментів.
Як уже зазначалося, утворення імунних комплексів є показником включення імунної реакції, тому просте їх обна-Ружені в крові ще не свідчить про участь ЦВК (Чутки Імунні Комплекси) в патогенезі захворювання. Так, наприклад, у багатьох людей є в крові різні антитіла до харчових антигенів, і після прийому їжі у них можуть в невеликих концентраціях з'являтися на деякий час ЦВК без ознак харчової алергії.
Циркулюючі імунні комплекси (ЦВК) стано-вятся патогенними тільки за певних умов:
- Комплекс повинен бути утворений в помірному через Битків Аг (антигену) і мати розчинну форму;
- Повинно виро-зойті підвищення проникності судинної стінки. що буде сприяти відкладенню комплексів в даній області. Зазвичай підвищення проникності викликається:
а) звільненням вазоактивних амінів з тромбоцитів, базофілів і тучних клітин під впливом анафілатоксин;
б) дією виділяються з фагоцитів лізосомальнихферментів; - До складу комплексу повинні входити такі антитіла, які здатні фіксувати і активувати комплемент;
- Повинні бути створені ус-ловия, що сприяють тривалій циркуляції комп-лексу. Це можливо при тривалому надходженні в організм або освіту в ньому антигенів або при порушенні механізмів, за допомогою яких відбувається очищення крові від комплексів. Останнє виникає при пригніченні фагоцитарної функції ретикулоендотеліальної системи.
Комплекси, що утворюються місцево в тканинах, затримай-вають зазвичай в місці свого утворення більш дли-тельное час. Там, де проникність судин підвищена, там і відбувається преимуществен-ве відкладення ЦВК. Вони виявляються в судинах, їх базальних мембранах і оточуючих тканинах. Найчастіше комплекси відкладаються в судинах клубочкового апарату нирок, в зв'язку з чим розвивається запалення з альтерацією, ексудацією і проліферацією (гломерулонефрит), при відкладенні ЦВК в легенях виникають альвеоліти, в шкірі - дерматити і т. Д. У виражених випадках запалення може приймати альтерірующій характер з некрозом тканин і утворенням виразок, гемор-рагіі, в судинах можливі явища часткового або повного тромбозу.
Запалення - неспецифічний захисний механізм, що підключається до імунної реакції з допомогою її міді-аторов, одночасно воно є фактором повреж-дення і порушення функцій тих органів, де воно раз-вивается, стаючи складовою частиною патогенезу відповід-ного захворювання.
При значній активації комплементу може розвинутися системна анафілаксія у вигляді анафілакті-чеського шоку. Деякі з утворюються медіаторів (кініни, гістамін, серотонін) можуть викликати бронхоконстрикцию, тим самим брати участь у розвитку визна-лених клініко-патогенетичних варіантів бронхіаль-ної астми.