Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (СНАВР) в НС
2. Особливості проведення АС і ДНР в осередках хімічного, біологи і комбінованого поразок.
3. Дії щодо приведення формувань ЦО в готовність.
4. Організація і проведення заходів по ліквідації стихійних лих, аварій і катастроф на промислових об'єктах.
5. Організація і проведення робіт по знезараженню.
6. Санітарна обробка (повна і часткова).
Одним із завдань ГО є організація і проведення СНАВР в ході ліквідації наслідків НС, перш нд ?? його в осередках ураження. Для успішного проведення СНАВР потрібна хороша вишкіл рятувальників ?? їй, вміння організувати рятувальні роботи. Весь обсяг робіт в осередку ураження прийнято ділити на рятувальні та на невідкладні аварійно-відновлювальні роботи ..
Рятувальні роботи проводяться з метою розшуку уражених, вилучення їх із завалів і зруйнованих захисних споруд, надання їм першої медичної допомоги і евакуація з вогнища ураження в лікувальні установи.
До рятувальних робіт відносяться:
- розвідка маршрутів руху формувань і ділянок майбутніх робіт;
- локалізація і гасіння пожеж на шляхах руху формувань і ділянок робіт;
- розшук уражених і вилучення їх із завалів, пошкоджених та палаючих будинків, загазованих і затоплених приміщень;
- подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою вентиляцією;
- розтин зруйнованих, пошкоджених і завалених захисних споруд, порятунок що в них людей;
- надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи;
- висновок (вивезення) насів ?? ення з небезпечних місць у безпечні райони;
- санітарна обробка людей, знезаражування їх одягу, території, споруд, техніки, води і продовольства.
Для забезпечення успішного проведення рятувальних робіт в осередку ураження проводяться невідкладні аварійно-відновлювальні роботи.
До них відносяться:
- прокладка колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та на заражених ділянках;
- локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;
- зміцнення або обвалення загрожують обвалом конструкцій будівель (споруд) на шляхах руху до ділянок проведення робіт.
При веденні рятувальних робіт в осередках ураження, що утворилися в результаті військових дій. додатково проводяться:
- виявлення, знешкодження та знищення не вибухнули боєприпасів в звичайному спорядженні;
- ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд.
Одночасно можуть проводитися і такі роботи:
- санітарна очистка осередку ураження;
- збір матеріальних цінностей;
- забезпечення харчуванням потребує ньому насів ?? ення;
- утилізація зараженого продовольства і інші роботи, спрямовані на запобігання виникненню епідемій.
СНАВР повинні бути організовані в короткі терміни і проводитися вдень і вночі до повного їх завершення, навіть якщо-б умови їх проведення були дуже складними. Складність їх повинна бути викликана великим обсягом рятувальних робіт, обмеженістю часу, проведенням рятувальних робіт на зараженій місцевості. З цієї причини для успіху СНАВР від рятувальників ?? їй формувань потрібна висока організованість, морально психологічна стійкість, фізична витривалість і мобілізація нд ?? ех сил і засобів.
Разом з тим, потрібно:
- організувати безперервне ведення загальної і спеціальної розвідки;
- провести вивчення ділянок командирами формувань;
- створити угруповання сил і засобів для ведення СНАВР і швидко ввести її в осередок ураження;
- забезпечити активну участь насів ?? ення в проведенні рятувальних робіт;
- забезпечити безперервне взаємодія сил СНАВР і управління ними;
- використовувати сили і засоби відповідно до їх призначення, а також забезпечувати їх вс ?? їм необхідне.
Для проведення СНАВР крім сил і засобів ГО можуть залучатися працівники та техніка ОХ. На період залучення формувань у мирний час для проведення СНАВР вони забезпечені безкоштовним харчуванням, житлом, спецодягом, транспортом. Витрати, пов'язані з роботами, несуть підприємства, де сталася аварія (катастрофа). У мирний час формування залучаються для проведення СНАВР на термін не більше місяця. Термін повинна бути продовжений рішенням керівництва області. Для проведення робіт в осередках ураження командири формувань після прибуття уточнюють обстановку у начальників ГО об'екта͵ при вкрай важливо сті проводять додаткову розвідку і приступають до проведення робіт.
В першу чергу проводяться роботи по влаштуванню проходів та проїздів до захисних споруд, локалізації і гасіння пожеж на ділянках майбутніх робіт, ліквідація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, розшук уражених в завалах, розтин завалених захисних споруд, порятунок людей з палаючих будівель, з -під завалів, надання постраждалим першої медичної допомоги та евакуація їх у безпечні райони (заміську зону).
Проїзди і проходи влаштовуються, перш нд ?? його, до споруд, де можуть перебувати люди. Для пристрою проїздів використовуються групи і ланки механізації. У разі якщо завал незначний, то проїзд (прохід) в ньому прокладається шляхом очищення проїжджої частини від уламків, а при суцільних завалах заввишки більше 1 м проїзд прокладається по завалу. Проїзд з одностороннім рухом повинен мати ширину 3-3,5 м і роз'їзд через кожні 150-200 м протяжністю 15-20 м. При двосторонньому русі - ширина проїзду 6-6,5 м. Протипожежні формування висуваються до ділянок робіт одночасно з улаштуванням проїздів і в першу чергу гасять пожежі там, де знаходяться люди. Частина пожежної техніки може використовуватися для перекачування води з віддалених джерел.
Порятунок людей з-під завалів, з пошкоджених та палаючих будинків починається з пошуку. Пошук починається з обстеження місць, пристосованих для укриття людей: підвальних приміщень, різних дорожніх споруд, скололестнічних просторів нижніх поверхів будівель. Дуже важливо встановити зв'язок з заваленими людьми і шляхом переговорів або постукування дізнатися їх стан. При порятунок завалених людей вживають заходів до зміцнення конструкцій будівель, що загрожують обвалом, а при проробляє проходів всередині завалів - до виносу завалених людей.
Прохід на всьому протязі зміцнюють стійками і розпірками.
Рятують людей з палаючих, загазованих будинків, виносячи їх через віконні прорізи, балкони, збережені входи, по влаштованим стежках, за допомогою канатів, брезента͵ пожежних сходів і т.п. Роботи зазвичай виконуються групами з 3-5 осіб. Ці роботи рятувальні формування проводять у взаємодії з медичними та протипожежними формуваннями.
У разі завалу захисних споруд, визначають місце розташування заваленого споруди, намагаються встановити зв'язок з розташованими в ньому людьми і, при порушенні системи вентиляції в даному спорудженні, в першу чергу подають туди, повітря компресорними установками, виконавши для шланга отвори за допомогою засобів механізації.
Головне - врятувати людей в короткі терміни, особливо якщо серед них є уражені. Ураженим надають першу медичну допомогу і виносять їх до місця навантаження на транспорт для евакуації в лікувальні установи.
Робота в загазованих, задимлених приміщеннях, на підземних магістралях здійснюється в ЗІЗ і при вкрай важливо сті із застосуванням спеціальних фільтруючих елементів або в ізолюючих протигазах. Поблизу загазованого будівлі забороняється запалювати сірники (запальнички) або користуватися інструментом, який може викликати утворення іскор.
Для забезпечення безпеки ведення рятувальних робіт в осередках ураження іонізуючим випромінюванням потрібно суворе дотримання встановленого режиму захисту, який визначається на підставі довідкових таблиць по оцінці радіаційної обстановки. У вс ?? ех випадках сумарна доза опромінення не повинна перевищувати 500 рентген. Командири формувань повинні постійно вести дозиметричний контроль і стежити за виконанням заходів безпеки при роботі на зараженій РВ місцевості. До таких заходів, зокрема, відноситься дотримання таких вимог:
- не брати їжу на відкритих ділянках місцевості;
- не пити, не курити; Не працювати без рукавиць;
- використовувати протигази та ін.
Зміна формувань проводиться після закінчення встановленого часу робіт або до його закінчення - при отриманні особовим складом встановленої дози опромінення. Порядок зміни встановлює старший начальник, але так, щоб не припинявся ведення рятувальних робіт при наявності неспасённих людей. З цієї причини зміна проводиться безпосередньо на робочих місцях. Прибулі на зміну формування зупиняються поблизу ділянок робіт. Командири уточнюють ділянки робіт, радіаційну обстановку, обсяг робіт і т.д. Старшим під час зміни є командир змінюваного формування. Змінювані формування залишають на робочих місцях машини, механізми, інструменти. Після передачі ділянок робіт командири змінюваних формувань проводять перевірку наявності людей, і формування убуває в район проведення санітарної обробки. Далі проводяться заходи по відновленню готовності формувань до подальших дій (відпочинок, харчування і т.д).