Шийний відділ скелета
Шийний відділ скелета виконує роль потужного одноплечі гнучкого ри-чага, на передньому кінці якого знаходиться голова тварини.
Незважаючи на значні коливання в довжині шиї у різних тварин, шийних хребців - vertebrae cervicales - у ссавців, за нечисленними-ми винятками, однакове число - сім. За своєю будовою найбільш подібні між собою 3, 4, 5 і 6-й хребець. Всі вони масивні; мають дво-гіллясті поперечно- відростки і міжпоперечні отвори - for. transversarium - в їх основі; потужні суглобові відростки з'єднані латеральними гребенями, що надає шийних хребців разом з їх поперечно- відростками форму чотиригранних желобоватих призм; Ні-великі остисті відростки спрямовані краніальної; крім того, ці по-дзвінки у тварин з довгою шиєю витягнуті в довжину і мають яскраво Вира-женние головки і ямки; навпаки, у тварин з короткою шиєю (наприклад, свині) вони вкорочені, а головки і ямки хребців плоскі (рис. 10).
Особливості.
У собаки головки і ямки хребців плоскі, по ставлення-ня до тіла поставлені косо. Вентральні гребені виступають тільки на каудальних кінцях тіл хребців. Дужки хребців дуже довгі, а междужковие отвори незначні. Остистийвідросток на 3-му хребці відсутня, а на інших довжина остистих відростків збільшується в каудальному напрямку. Типові, у вигляді горбків, сосковидні відростки розташовуються на каудальних суглобових відростках. Реберні відростки на-мовані краніальної.
Мал. 10. Середні шийні хребці:
I- собаки; II - свині; III - корови; IV - коні. 1 - caput vertebrae (головка хребця); 2 - fossa vertebrae (ямка хребця); 7 '-foramen vertebrate laterale (латеральне хребетний отвір); 9 - processus articularis cranialis (краніальний суглобовий відросток); 9 '- processus arti-cularis caudalis (каудальний суглобовий відросток); 10 - processus spinosus (остистийвідросток); 11 - processus costo-transversarius (поперечний відросток); 12 - processus mamillaris (соскоподібного відросток); 13 - processus costo-transversarius (поперечно- відросток); 13 '- processus costarius (реберний відросток); 17 - foramen transversarium (меягаоперечное отвір).
У свині хребці масивні, але дуже короткі; головки і ямки пло-кі; дужки вузькі, а междужковие отвори широкі. Остисті відростки вузькі, довгі. Реберні відростки дуже широкі, спрямовані вентрально і черепицеподібно заходять на відростки краніальної лежать хребців. У підставі поперечно- відростків, крім межпоперечних отвер-стій, є дорсо-вентральні отвори. Вентраль-ний гребінь відсутній.
У великої рогатої худоби хребці масивні, короткі; головки і ямки добре виражені; остисті відростки розвинені, мають потовщені кін-ці, довжина їх збільшується в каудальному напрямку. Реберні відростки розташовані вентрально від поперечних відростків і відхилені вперед. На 6-му хребці реберний відросток широкий і довгий, вентральний гребінь відсутній.
У коня хребці дуже масивні і довгі; головки і ямки їх сильно виражені; остисті відростки замінені шорсткості. Поперечно- відростки забезпечені двома гілками; одна з них (реберний відросток) спрямована краніальної, а інша (поперечний відросток) - каудально. Вентральні гребені сильно виражені, за винятком гребеня 6-го хребця. Довжина хребців зменшується від 3-го до 6-му; на 6-му хребці межпо-перечное отвір найширше, широкий і реберний відросток.
Мал. 11. Атлант: I-собаки; II - свині, з каудальної сторони; III- коро-ви; IV - коні, з дорсальній поверхні; V -. коні, з вентральнійповерхні; VI - вівці; VII -. кози. 1 - аг-cus dorsalis (дорсальная дужка); 2 - arcus ventralis (вент-ральная дужка); 3 - tuberculum dorsale (дорсальний буго-рок); 4 - tuberculum ventrale (вентральний горбок); 5 - facies articularis dentis (суглобова поверхня для зубовід-ного відростка); 6 - ala atlantis (крило атланта); 7 - fo-vea articularis cranialis (краниальная суглобова ямка); 8 -facies articularis caudalis (каудальная суглобова поверх-ність); 9 - fossa atlantis (Крилова ямка атланта); 10 - fo-ramen alare (Крилова отвір); 10 '- incisura alaris (даху-ловая вирізка); 11- foramen transversarium (межпоперечнимі отвір); 12 - foramen intervertebrale (міжхребцевий від-верст).
Серед шийних хребців перші два і останній за своїм отроенію значно відрізняються один від одного і від всіх інших.
Перший шийний хребець-атлант-atlas, забезпечує більшу подвиж-ність голови. Вид його кільцеподібний з бічними відростками - крилами атланта (рис. 11). На Атланті розрізняють дорсальну і вент-ральную дужки-arcus dorsalis et ventralis. Остистийвідросток заме-нен дорсальним горбком - tuberculum dorsale. Вентральна дужка відповідає тілу атланта; з боку хребетного отвору вона несе фасетку для зубовидних відростка епістрофея - facies articularis dentis, а з вентральної сторони - вентральний горбок - tuberculum ventrale, розвинений сильніше спинного. Поперечні відростки зрослися з суглобовими, внаслідок чого вони дуже потужні і називаються крилами атланта - ala atlantis. Підстави крил утворюють з краниального кінця суглобові ямки - fovea articularis cranialis - для з'єднання з виростків потиличної кістки, а на каудальному кон-це їх виступають опуклі суглобові поверхні - i acies articularis caudalis - для з'єднання з 2-м шийним хребцем. На вент-ральной поверхні крил знаходяться криловиє ямки - fossa atlantis. Передній кінець крила пронизує Крилова отверсием-тя - foramen alare, провідне в Крилова ямку. Крилова отвір сої-диня желобком з міжхребцевих отвором - fo-ramen intervertebrale, а останнє - з хребетним каналом.
Особливості. У собаки крила атланта плоскі, тонкі, поставлені майже горизонтально, витягнуті латеро-каудально. Криловиє ямки дрібні.
Мал. 12. епістрофей (epistropheus):
I - собаки; II - свині; III - корови; IV - коні; V - вівці; VI - кози. 1 - dens epistrophei (зубовидний відросток); г - fossa vertebrae (ямка хребця); 3 - crista epistrophei (гребінь епістро-фея); 4 - crista ventralis (вентральний гребінь); 5 - processus articularis cranialis (краніальний суглобовий відросток); 5 '- ргос. articularis caudalis (каудальний суглобовий відросток); 6 - for. transversarium (межпоперечнимі отвір); 7 -for. intervertebrale (міжхребцевий отвір); 8 - ргос. transversus (поперечний відросток).
Замість Крилової отвору є Крилова вирізка - incisura alaris. Дорсальная дужка широка, без горбка. Вентральна дужка вузька, вся покрита фасеткою для зубовидних відростка епістрофея. Межпоперечнимі отвір - foramen transversarium - ве-дет до дорсальної поверхні крила в Крилова ямку.
У свині в крилах атланта добре виражені передній і задній кути і дугоподібний край. У підставі крил ззаду починається межпопе-річковий канал - canalis transversarius, що йде в плоску крило-ву ямку. Вентральна дужка вже дорсальній, має глибоку вирізку для зубовидних відростка епістрофея. Вентральний горбок великий і направ-льон каудально. Спинний горбок добре розвинений.
У великої рогатої худоби крила атланта утворюють краніальні і більш широко розставлені каудальні кути. Крилова ямка дрібна. Фасетка для зубовидних відростка епістрофея займає тільки каудальную половину дуги. Межпоперечнимі отвір відсутній. У вівці і кози см. Рис. 11.
У коня крила атланта з округлими краями сильно загнуті вентрально, внаслідок чого криловиє ямки глибокі. Є межпоперечнимі отвір - foramen transversarium. Фасетка для зубо-видного відростка епістрофея займає тільки каудальную половину вент-ральной дужки.
Другий шийний хребець - вісь, або епістрофей - axis, s. epistrophe-us (рис. 12) - характеризується значним за величиною зубовід-ним відростком - dens epistrophei, відповідним голівці по-дзвінка, і остистихвідростком у вигляді гребеня епістрофея - crista epistrophei, слабкими (НЕ розгалуженим) поперечно- відростками з межпоперечнимі отворами - foramen transversarium - в підставі. Попереду поперечного відростка відкривається міжхребцевий отвір. Краніальні суглобові відростки дуже потужні і розташовуються позаду і з боків від зубовидних відростка.
Особливості. У собаки зубовидний відросток циліндричний; гребінь епістрофея краніальної нависає над зубовидним відростком, а каудально зливається з каудальної суглобовими відростками. Міжхребетні отвер-стіе замінено вирізкою.
У свині зубовидний відросток тупий конусоподібний. Гребінь епістем-Рофе крилоподібний, вузький, високий; задній край його піднятий дорсально. Хребець в цілому масивний, але короткий.
У великої рогатої худоби зубовидний відросток має вигляд порожнього напів-циліндра, а гребінь епістрофея - квадратної пластинки. У вівці і кози см. Рис. 12.
У коня зубовидний відросток з плоскою дорсальній поверхнею і опуклою (суглобової) вентральної. Дуже потужний гребінь епістрофея кау-дально роздвоюється і зростається з каудальної суглобовими відростками. Досить добре виражений вентральний гребінь - crista ventralis. Епістем-рофей в цілому дуже масивний і найдовший з усіх хребців.
7-й шийний хребець забезпечений тільки однією парою ребрових фасі-ток - foveae costales caudales - на каудальному кінці тіла. Поперечний відросток НЕ гілкується, і в його підставі відсутня межпоперечнимі отвір. Остистийвідросток більш потужний, ніж на інших шийних хребцях.
Особливості. У собаки головка і ямка хребця плоскі; остистий від-паросток пшілевідний і поставлений перпендикулярно до тіла хребця. Ребер-ні фасетки можуть бути відсутні.
У свині головка і ямка плоскі; міжхребетні отвори подвійні, як на всіх хребцях взагалі.
У великої рогатої худоби головка і ямка хребця великі; вентраль-ний гребінь відсутній; остистийвідросток високий і широкий.
У коня сильно розвинені головка і ямка хребця і слабо - остистийвідросток і вентральний гребінь.