"МОЯТА МОЛИТВА" ( "МОЯ МОЛИТВА")
Христо Ботев (1848-1876 р)
болгарські поети
Переклади: Олексій Сурков, Олександр Борисов, Александ'р Руденко, Всеволод Кузнєцов,
Інеса Соколова, Володимир Стафідов, Максим замшею, Ольга Шаховська, Діміт'р Ганев
Христо Ботев
МОЯТА МОЛИТВА
"Благословен бог наш. "
О, мій Боже, правий боже!
Чи не ти, что сі в небесата,
а ти, что сі в мене, боже -
мен в с'рцето і в душать.
Чи не ти, комусь се кланів
калугер і попове
і комусь свещі палять
Православні скотове;
НЕ ти, Койта сі направив
від кал м'ж'т і одружена,
а човек'т сі залишив
роб та б'де на земята;
НЕ ти, Койта сі помазав
царя, папі, патріарсі,
а в неволя сі зарязал
мийте братя сіромасі;
НЕ ти, Койта учишся роб'т
да т'рпі і так се молі
і храніш го дор до гроб'т
саме с'с надії голоти;
НЕ ти, боже на л'жціте,
на безчесним тиранії,
НЕ ти, ідол на дурнів,
на човешкіте душмани!
А ти, боже, на разум'т,
захиснику на робіте,
на когось щат празнуват
денят скоро народ!
Вд'хні секіму, о, боже!
любов жива за свобода -
та се бори кой як может
з душманів на народу.
Підкріпи і мен р'ката,
та кога В'стані роб'т,
в редовете на Борбат
да сі знайдені і аз гроб'т!
Чи не оставять та ізстіне
буйно с'рце на чужина,
і глас'т ми так преминемо
тихо като през пустиня.
Христо Ботев
МОЯ МОЛИТВА (переклад з болгарської мови на російську мову: Олексій Сурков)
"Благословен бог наш ..."
Про мій боже, правий боже,
ти не той - не небожитель,
а надія серця, боже,
чия в душі моїй обитель.
Ти не той, перед ким ночами
поп з монахом ломлять спини
і кого коптить свічками
православна скотина.
Ти не той, хто, взявши глину,
створив дружину і чоловіка,
але синів землі покинув
в рабстві, голод і холоднечі.
Ти не той господь, чиєю владою
правлять поп, і цар, і тато,
хто неволі і нещастя
бідних братів віддав в лапи.
Ти не той, хто бідних вчить
лише молитвами та терпінню
і до самої смерті мучить
лише надій порожніх горіння.
Ти не бог тиранів злісних
і безчесних лицемірів,
бог дурнів скотоподібної,
кровопивців і бузувірів.
Ти, мій Боже, - розум ясний,
бідняків-рабів опора,
чиєї перемоги день прекрасний
всі народи зустрінуть скоро.
У серці кожного, о Боже,
ти вдихни вогонь свободи,
щоб в битву йшли без тремтіння
на душителів народу.
Зміцни мене, боже, руку,
щоб, коли народ повстане,
я пішов на смерть і борошно
в бойовому народному стані.
Не дозволь, щоб охололо
це серце на чужині,
щоб голос мій понуро
завмирав, як крик в пустелі.
Христо Ботев
МОЯ МОЛИТВА (переклад з болгарської мови на російську мову: Олександр Борисов)
"Благословен бог наш ..."
О, мій Боже, правий боже!
Ти не той, хто є на небі,
А ти той, хто в мені, Боже -
Хто в душі моїй і серце ...
Ти не той, кому поклони
Б'ють попи і черниці,
Кому свічки запалює
Православна скотина;
Ти не той, який зробив
Чоловіка і жінку з бруду,
Людину хто залишив
На землі серед бід і мерзоти;
І не той ти, хто помазав
Пап, ченців і прелата,
А в неволі хто залишив
Бідолашного побратима;
Ти не той, який вчить
Всім терпіти і все молитися,
Залишаючи вибір людям -
Лише від горя повіситись.
Чи не ти, боже, людей брехливих
І байдужих тиранів,
Чи не ти, ідол людей дурних,
Кровопивць, лицемірів!
А ти Розуму, мій боже,
І захисників робітних,
Всіх людей, кому покладено
Свято радощів народних!
Вдихни кожному, о Боже,
Щоб жива була Свобода,
І боротися кожен повинен
З кровожерами народу.
Підтримай мою ти руку,
І, коли раби повстануть,
До їхніх лав борців за правду
Також з могили встану!
Не дозволь, щоб згасло
Моє серце на чужині,
Голос мій, щоб не був гласом
Волаючого в пустелі!
Христо Ботев
МОЯ МОЛИТВА (переклад з болгарської мови на російську мову: Александ'р Руденко)
О, мій Боже, правий Боже!
Але не ти, який у небі,
а в мені живе, Боже -
в серці і в душі навіки ...
Ні, не ти, кому поклони
низько б'ють попи, ченці,
свічки палять; на чиї ікони
паства хреститься під страху;
не той Панів, що з глини
створив нас в пресвітлому царстві,
але залишив неповинно
на землі - в ганебному рабстві;
ні, не той, хто патріархів,
тат, царів помазав владою,
а всюди моїх братів
кинув в злиднях, в нещастях;
не той Панів, що вселяє
бідному - терпіти німих
і його все життя живить
лише надією марною;
не ти, Боже словоблудного
негідників і злих тиранів,
не ти, ідол недоумкуватого
гнобителів, душманів!
А ти - розуму заступник,
і захисник всіх безправних,
для яких все ж настане
день твоєї великої правди!
Кожному вдихни, о Боже,
віру, що гряде свобода,
щоб боровся хто як може
з кровожерами народу.
Зміцни мені руку, Боже,
щоб своє знайшов я місце
серед борців ... І в битві з брехнею
дай і мені загинути чесно!
Дай же мені, щоб не згасло
буйно серце на чужині,
голос - не залишився голосом
волаючого в пустелі.
Христо Ботев
МОЯ МОЛИТВА (переклад з болгарської мови на російську мову: Всеволод Кузнєцов)
"Благословен Бог наш ..."
О, мій Боже, правий Боже!
Ні, не той, що в небесах ...
Ти в мені самому, мій Боже, -
У душах наших і серцях.
Ти, не той, перед ким одвічно
Гнуть святенники свої спини
І перед яким палить свічки
Безсловесна "скотина".
І не Ти себе прославив,
Створивши дружину і чоловіка,
Людину ж залишив
На землі рабом слухняним.
Ні, не Ти попів помазав.
І царів, і патріархів,
Щоб в неволюшке загрузли
Натовпи братів моїх жалюгідних.
І не Ти вселяти боязкість,
Всіх до терпінню закликаючи, -
Лише молитвами - до труни -
І надіями живлячи.
І не Ти брехунів безбожних
І безчесних вождь тиранів,
Ідол всіх дурнів вельможних,
Роду нашого душманів.
Ти, Господь мій, - світлий розум,
Пригноблених всіх - опора,
Чиєю перемоги славний свято
Зустрінуть люди дуже скоро.
Лише вдихни Ти в них, про Боже,
І прищепити любов до свободи, -
Щоб билися, хто як може,
З душогубами народу.
А коли раби повстануть, -
І в мене вклади Ти силу, -
Я в ряди борців тих встану
І знайду собі могилу ...
Нехай повік та не охолоне
Буйно серце на чужині,
Віщий голос, та не згине
Волаючого в пустелі.
* Душман (тур.) - ворог, ворог.
Христо Ботев
МОЯ МОЛИТВА (переклад з болгарської мови на російську мову: Інеса Соколова)
О, мій Боже, Боже правий,
але не той, який в небі,
що в мені не для бравади,
він в моїй душі і в справі.
Ні, не той, кому покірно
прихиляються монахи,
свічки ставлять біля ікони,
хто довів інших до плахи.
І не той, хто зробив з глини
людини в цьому світі;
шлях землі досить довгий,
рабство бродить по планеті.
І не той, який ставив
королів, пап, патріархів,
і служити інших змусив,
безнадійних і в латках.
Щоб по-рабськи все молилися
і поклони відбивали,
так до самої до могили,
голодні - але не нарікали.
Бог не той, хто брехня сприймає,
Чи не карається і тиранів,
недоумкуваті все дрімають,
ті, хто відданий - як барани.
Мій же Бог є Вищий розум,
він рабів всіх захищає,
принесе безправним свято.
Буде це - твердо знаю!
Дай же повітрю, о Боже!
Підтримай любов до свободи:
кожен бореться, як може,
з тим, хто мучить народи.
Підтримай мої усилья,
шлях рабів привів до повстання,
скинути, термін прийшов, насильство,
до могили заклинання.
Підтримай, щоб не охололо
серце, нарікає на чужині,
і мій голос, щоб пройти нам
таємно, тихо, як в пустелі.
* Коли навесні 1876 року спалахнуло найбільше болгарське повстання проти турецького рабства, Христо Ботев писав: "Починається вже драма на Балканському півострові! Відчайдушний і мужній семимільйонний болгарський народ, який протягом цілих п'яти століть ніс на своїх плечах саме нелюдське рабство в Європі ... сьогодні повстає і вимагає у світу одного з двох: або свободи, або смерті! "
Христо Ботев
МОЯ МОЛИТВА (переклад з болгарської мови на російську мову: Володимир Стафідов)
"Благословен бог наш ..."
О боже мій, правий боже!
Чи не той який на сонці
Той який в мені боже
Який в душі і серці.
Чи не той кому б'ють поклони
Святі отці і монашки
І свічки палять гегемони
Православні баранці.
Чи не той хто створив з глини
І жінку і чоловіка
І нас на землі покинув
Як останню худобу.
Чи не який миром мазані
Царів, пап і патріархів
Народ мій неволею пов'язаний
Брати мої сіромахи.
Вдихни надію, о, боже!
Нехай за любов і свободу
Бореться кожен, як може
З душителями народу.
Чи не той бог, хто раба вчить
Молитві та терпінню
І немає у надій пророкує
права здійснення
Чи не бог брехунам і тиранам
безчесним Іскаріот
Ідолам і дурням
Душителів-ідіотам.
А ти мій бог святий розум
Захисник рабам і бідним
І будуть вони день святкувати
Во славу твоєї перемоги.
Зміцни і моє тіло
Щоб якщо раби повстануть
Йшов без страху на бій сміливо
Навіть раптом вмирати стану.
Серце моє завмирає
Без тебе воно охолоне
Молитва моя витає
І волає в пустелі.
Христо Ботев
МОЯ МОЛИТВА (переклад з болгарської мови на російську мову: Максим замшею)
О, мій Боже, боже правий,
Але не ти, що в імлі високою,
Ти, що пресвяту славу,
Сієш в серці самотньому.
Але не ти, кому коліна
Гнуть попи і лицеміри.
І не ти, кому горенье
Свічок несуть скоти від віри,
І не ти, що раптом змусив
Жінку зійтися з чоловіком,
І за цей гріх залишив
На землі людей кручинить.
І не ти, що владою вільний
У царстві, в папство розібратися
І легко віддати в неволю
Мого рідного братика.
І не ти, що рабству вчиш,
Щоб молилися і терпіли,
Щоб нас до смерті мучити,
Щоб надії все зотліли.
І не ти, що бог обману,
Бог безчесних, бог тиранів,
І не ти, що ідол дивний
Кровопивць і бовдурів.
О, мій Боже, милосердний,
О, мій Бог, захисник бідних,
Нехай радісне серце
Скоро справить день переможний.
Людям в груди вдихни, о Боже,
Пристрасть до боїв за свободу,
Нехай воює хто як може
З кровожерами народу.
Зміцни мою ти руку,
Адже коли раби повстануть,
Піднімаючись один за одним,
Гинути я не перестану.
Боже, ти не дай зачахнути
Нині серця на чужині,
І щоб голос не звучав мій,
Так само тихо, як в пустелі.
Христо Ботев
МОЯ МОЛИТВА (переклад з болгарської мови на російську мову: Ольга Шаховська)
"Благословен бог наш ..."
Мій боже, славний правий Боже!
я не про те, хто в небесах,
в мені ти, як набат, тривожиш,
і в моєму серці, і в справах.
Так, ти не той, кому: поклони,
ченців, ряджених попів,
вогні свічок, благі дзвони,
для православних ти худобу.
Хіба це не ти яро наставляв
від бруду чоловіка і дружину ...
а людини залишав
рабом землі, що ні зітхнути.
Хіба це не ти, правий, хто помазав
царя, патріархію, тата,
у в'язниці за твоїм наказом
мої зарізані брати.
Не ти нас навчаєш рабству,
терпінню, молитві спокійною,
НЕ Робщ, з голоду ослабнешь.
І лише з надією жити, лавірувати.
Хіба це не ти боже брехун брехунів,
тиран без честі, тиснеш потреби?
Хіба це не ти ідол для дурнів,
той, хто людськими править душами?
Ти, Боже, правий, розум наш,
захисник сірих і голодних.
День твій ми відвоюємо, даси,
Він стане святом народним!
Вдихни у всякого, о Боже!
Любов жива, їй співати "Свобода!"
А нам боротися, як хто може
з душителями гордого народу
Ти руку зміцни, кличу,
і встане обурений раб
на справедливу боротьбу.
нехай готує труну сатрап.
Ти істину, борець, не чини,
клекоче серце на чужині,
і голос не буде мій переривай,
летить він голою пустелею ...
Христо Ботев
МОЯ МОЛИТВА (переклад з болгарської мови на російську мову: Діміт'р Ганев)
"Благословен бог наш ..."
Про мій Боже, правий Боже!
Чи не ти, там - батько небесний,
a хто в мені правиш Боже
в моїй душі, в моєму серці.
Чи не ти, кому попа і ієреї
вниз до землю уклін лагодять
і свічками вихваляють
православні худоби;
Чи не ти, за день вони творяться
чоловіка і дружину з бруду
а прирік людини
жити на тій землі як раба;
Чи не ти, щедро хто помазав
царів, тата, патріархів,
а в неволі хто залишив
людей жебраків, моїх братів;
Чи не ти, хто наставиш раба
терпіти тільки і молитися
і годуєш його до труни
надіями лише голими;
Чи не ти, Бог брехунів і злодіїв
і безсовестних тиранів
не ти, ідол нахабних дурнів,
людських душманів!
А ти Боже святий, розуму,
захиснику жебраків рабів,
чий перемоги день святковий
скоро зустрінуть народи!
Вдихни кожному, о Боже
любов жива за свободи,
нехай боротися хто як може
з душманами наших пологів.
Зміцни ти мою руку,
і коли повстануть раби,
в рядах борців за свободи
нехай тоді знайду свій труну я!
Не залишай щоб охолоне
неслухняне в чужині
і пройти мій гіркий голос
тихо, як через пустелі.
* Прагнучи підтримати співвітчизників, які піднялися проти чужоземного поневолення, Xриста Ботев сформував загін і в травні 1876 року переправився з ним через Дунай, щоб вступити у відкриту боротьбу проти регулярних турецьких частин за свободу своєї батьківщини. У нерівному бою він загинув в горах, недалеко від міста Враца.