Вивчення сучасного акціонерного підприємництва було б неповним, якби ми не розглянули таке важливе і надзвичайно поширенням странения явище, яке називається системою участі. Система бази-ється на взаємозв'язку дочірніх і залежних компаній з підприємцям-нізації фірмами, які є засновниками (або співзасновниками) таких компаній.
Підприємницька фірма прізнаетсядочерней, якщо інший (ос-новних) суб'єкт підприємницького бізнесу внаслідок переважної участі в її статутному капіталі, або відповідно до укладеного між ними договором, або іншим чином має можливість визначати рі-ня, що приймаються такою фірмою. Підприємницька фірма визнається залежною, якщо інший (який бере участь, переважаючий) суб'єкт підприємницького бізнесу має в своєму пакеті більше 20% голосуючих акцій акціонерного товариства, або володіє 20% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.
Важливо підкреслити, що і дочірніми, і залежними підприємницькими фірмами, відповідно до російського законодавства, визнаються ис-ключітельно господарські товариства, а основними (переважаючими) підприємницькими фірмами - господарські товариства (для дочірніх товариств) і господарські товариства (і для дочірніх товариств , і для за-Вісім товариств).
Зазвичай в англомовних країнах такі фірми називаютсямате-ринських компаніями ( «mother companies») - на противагу дочірнім компаніями ( «daughter companies»). Взаємовідносини мате-ринських компанії і дочірньої компанії нагадує, на думку зображені татель зазначеної термінології, взаємини матері і дитини (притому дитини - дівчинки).
У російській практиці термін «материнська компанія» не отримав офіційного законодавчого закріплення, що не зовсім зрозуміло, якщо врахувати, що парне йому поняття «дочірнє суспільство» було легалізовано бла-цію до Цивільного кодексу Російської Федерації. Материнська компа-ня визначається або як основне суспільство (по відношенню до дочірнього), або як переважна (бере участь) товариство - по відношенню до зависи-мому суспільству.
Взаємозв'язку в процесі акціонерного підприємництва, в ході раз-витку яких формуються в руках мажоритарних акціонерів пакети ак-цій забезпечують їх вплив на рішення, що приймаються емітентом, у всьому світі прийнято називатьсістемой участі. Така система участі може битьодносторонней - в цих випадках одна материнська компанія оказива-ет вплив на одну дочірню компанію. Вона може бути двосторонньою -коли дві компанії є і материнськими, і дочірніми один з ставлення-ня до одного одночасно. Система участі може оказатьсяпоследова-кові многосторонней- коли три і більше підприємницькі фірми надають один на одного вплив у формі кільця, що складається з послідовно-тельно з'єднаних «вузлів впливу». Нарешті, вона може бути інепосле-послідовно багатосторонньої - коли акціонерні товариства впливають один на одного в хаотичному порядку.
В системі участі можуть проявлятися дві групи ділових інтересів акціонерів і відповідно два типи безпосередньої участі засобів даного акці-Онера в капіталі акціонерного товариства. Акціонер може бути зацікавлений лише в максимізації диви-денді, або в позначенні своєї участі в акціонер-ном суспільстві для інших цілей. Слідуючи в руслі цього на-правління, даний акціонер прагне сформувати власний так називаемийпортфель цінних паперів, іншими словами, скласти певну комбі-націю цінних паперів різних емітентів.
У Росії під холдингом зазвичай розуміється сукупність двох або бо-леї юридичних осіб (учасників холдингу), пов'язаних між собою відно-шениями з управління одним з учасників (головною компанією) діяль-ності інших учасників холдингу на основі права головної компанії визначати рішення, що приймаються іншими учасниками. Тим самим, отече-ного версія холдингу відрізняється від розуміння цього явища, сфор-мировалось за кордоном після закінчення багатьох років його розвитку.
Можливість перетворення окремих суб'єктів підприємницько-го бізнесу, повністю або частково, в холдинги свідчить про сущест-Вованом специфічного напряму в сучасному підприємець-ському бізнесі, найбільш повно представленим в акціонерному підприємцями-мательства, який правомірно було б визначити какхолдінговий підприємницький бізнес.Спеціфіческой метою суб'єктів Холдинг-кового підприємницького бізнесу є - не конкретно виробнича, комерційна, фінансова чи інша подібна ділова деят льность, а володіння і управ-ня дочірніми компаніями в якості інструменту реалізації собст-ських ділових інтересів.
З урахуванням розвитку загальносвітових тенденцій еволюції сучасного холдингового підприємницького бізнесу можна виділити наступні види холдингових компаній:
1) чисті холдінгі- компанії, функції яких зводяться виключи-тельно до «триманню» контрольних пакетів інших фірм, іншими слова-ми, до участі в загальних зборах засновників даних фірм;
2) субхолдінгі- акціонерні товариства, контрольний пакет акцій кото-яких належить якому-небудь холдингу, що виконують функції чис-того холдингу по відношенню до інших корпораціям;
3) змішані холдінгі- компанії, які здійснюють крім чисто «держательскіх» функцій також власну виробничу, кому-комерційними, фінансову чи іншу підприємницьку діяль-ність;
4) фінансові холдінгі- холдинги, більше 50% капіталу яких складають цінні папери інших емітентів та інші фінансові активи, які мають право ведення тільки інвестиційної діяль-ності.
1. Що таке холдингова компанія?
2. Що є специфічною метою суб'єктів холдингового підприємницького бізнесу?
3. Скільки можна виділити видів холдингових компаній?
4. Компанії, функції яких зводяться виключно до «триманню» контрольних пакетів інших фірм, іншими словами, до участі в загальних зборах засновників даних фірм. До якого виду холдингових компаній ставитися дане визначення?