Слухайте, просто жах якийсь. Я по життю взагалі недовірлива і рішення з працею приймаю. Вирішили завести собаку, я дуже давно хотіла. А тепер боюся! Ось з заводчиком поспілкуюся, книжки почитаю - нормально все, прям ентузіазм, ніякого страху, зможу! Якийсь час проходить і я починаються боятися, а раптом не впораюся, раптом не вийде у мене нічому собаку навчити, а раптом вона захворіє і помре, а раптом я опинюся моторошної господинею. Загалом боюся. Як думаєте, це означає, що я не дозріла? Не можу себе оцінити адекватно. Як ось бути, а? Хочу самоеда. Чекати моменту, коли не залишиться ніяких страхів і сумнівів або стрибати у вир з головою, так би мовити. У вас як було?
Просто спочатку треба підняти самооцінку, а потім можна заводити собаку. Для підняття самооцінки пораджу. завести кота і вчитися від нього незалежності і почуттю власної гідності.
З собакою складніше, тому що якщо собака сяде вам на шию (а вона неодмінно сяде саме в силу вашої заниженої самооцінки), то стане просто некерованою. А це ще болючіше вдарить по вашій самооцінці і буде просто небезпечно (некерована собака небезпечна для оточуючих).
Так вона вам манну небесну пообіцяє, аби взялі.А ви легко піддаєтеся вліянію.А по суті не вона, а ви будете з собакою 24 години в суткі.У лайки не простий характер, не потянете.С ній треба бути твёрдой.І забийте про комору, ви тільки опускаєте себе ще нижче.Ви самої то не образливо? Почніть з себя.Есть речі які не можна дозволяти навіть собі (змішувати себе з брудом). Заведіть кошку.І гуляти не треба і стільки часу на дресирування тратіть.Кошь не собака, людини не покусає від поганого виховання.
Ми в соцмережах
Наш сайт використовує файли cookies, щоб поліпшити роботу і підвищити ефективність сайту. Відключення файлів cookie може призвести до неполадок при роботі з сайтом. Продовжуючи використання сайту, ви погоджуєтеся з використанням нами файлів cookies.