Грудянов а

Грудянов А.І. Дмитрієва Н.А. Фоменко О.В.

Застосування пробіотиків в комплексному лікуванні запальних захворювань пародонту.

Грудянов а

У книзі з сучасних позицій розглядаються проблеми дисбактеріозу порожнини рота; вперше показані результати порівняльного вивчення ефективності дії різних пробіотиків і їх різних лікарських форм при лікуванні запальних захворювань пародонту; наведено класифікацію бактерійних препаратів, що застосовуються в стоматології. Представлені дані про оптимальний етапі застосування пробіотиків у комплексному лікуванні пародонтиту.

Для лікарів-стоматологів та студентів стоматологічних вузів.

Глава 1. Фактори, що забезпечують сталість мікробіоценозу порожнини рота

Глава 3. Функції нормальної мікрофлори

Глава 4. Зміна біологічної рівноваги в порожнині рота при розвитку запально-деструктивних процесів в пародонті.

Глава 5. Класифікація бактерійних препаратів

Глава 6. Використання сімбіонтной мікрофлори в медицині

Глава 7. Порівняльне вивчення ефективності дії таблетованих бактерійних препаратів ацилакта, біфідумбактерину і лактобактерина при хронічному генералізованому пародонтиті

Глава 8. Порівняльне вивчення ефективності роздільного і спільного застосування лакто-і бифидосодержащих препаратів Прибуток в лікуванні запальних захворювань пародонту

Глава 9. Вивчення ефективності дії ампулированного препарату лактобактерина при хронічному генералізованому пародонтиті

Глава 10. Вивчення ефективності застосування різних лікарських форм бактерійних препаратів при хронічному генералізованому пародонтиті

Глава 11. Визначення оптимального етапу застосування бактерійних препаратів в комплексному лікуванні пародонтиту за даними клінічних і мікробіологічних досліджень

ГЛАВА 2
СКЛАД ПОСТІЙНОЇ МІКРОФЛОРИ порожнини рота

До складу постійної мікрофлори порожнини рота входять представники декількох груп мікроорганізмів:
    1) бактерії;
    2) гриби;
    3) спірохети;
    4) найпростіші;
    5) віруси.

В. Г. Петровська, О. П. Марко [1976] висували Е. coli з слини у випадках ослаблення опірності організму, при наявності у хворого явищ дисбіозу.

Н. Н. Клемпарская і Г. А. Шальнова [1966] також вважають, що наявність кишкових бактерій в порожнині рота можна розцінювати як сигнал про можливе неблагополуччя, про зниження імунологічної реактивності організму. Збільшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів у практично здорових людей оцінюється більшістю дослідників як прояв дис-бактеріозу.

До 90% лактобактерій порожнини рота складають Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus casei і численні типи Lactobacillus fermenti [Mc. Carty E. A. 1965: Ребров-ва Л. Н. 1962; Суденко В. І. 1964; Філіппов В. А. 1978]. Крім того, в порожнині рота здорових людей, як правило, зустрічаються Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus saliva-rius, Lactobacillus casei, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus fermenti, Lactobacillus brevis.